Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2019 року у справі №820/7877/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/7877/14

касаційне провадження №К/9901/9355/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 (головуючий суддя - Катунов В. В., судді - Бершов Г. Є., Ральченко І. М. ) у справі про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 у справі № 820/7877/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська кузня" (далі - Товариство) до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області про визнання недійсними повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0000312200 та № 0000292200.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: на дату проведення Інспекцією камеральної перевірки, результати якої оформлені актом № 91/22-37029135 від 31,12.2013, податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.08.2012 № 0000342300 та №0000322300 були неузгодженими та не підлягали відображенню у податковій звітності; при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають виключно дані податкової звітності, тобто жодні інші документи крім декларації під час проведення камеральної перевірки не можуть бути використані.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.05.2014 позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 23.01.2014 № 0000312200 та № 0000292200, прийняті щодо Товариства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на дату прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень податкові зобов'язання, визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від 18.05.2012 № 000542300 були неузгодженими та не підлягали відображенню у податковій звітності.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.07.2014 рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі № 2а-0370/2093/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, було відмовлено у задоволенні позову Товариства про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від 18.05.2012 № 000542300, з огляду на що на дату подання Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (18.12.2013) Товариство зобов'язане було відобразити у податковій звітності податкові зобов'язання, визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від 18.05.2012 №
000542300.

15.09.2014 Товариство подало до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014, заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 у справі № 2а-0370/2093/12 було задоволено, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від
03.08.2012 і прийнято нову, якою позовні вимоги Товариства задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від 18.05.2012 № 000542300.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.12.2014 заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 було задоволено, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0000312200 та № 0000292200.

Задовольняючи заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, встановлені у постанові Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 у справі № 2а-0370/2093/12, є істотними для даної справи, оскільки безпосередньо стосуються предмету спору - наявності або відсутності у Товариства обов'язку щодо відображення у податковій звітності податкових зобов'язань, визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від
18.05.2012 № 000542300, а отже й правомірності прийняття Інспекцією податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору у даній справі.

Інспекція оскаржила постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від
16.01.2015 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: постанова Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014 у справі № 2а-0370/2093/12 були оскаржені Інспекцією до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.09.2014 відкрив касаційне провадження у справі № 2а-0370/2093/12 (К/800/47025/14); при ухваленні зазначених вище судових рішень у справі № 2а-0370/2093/12 судами не досліджувались господарські відносини ТОВ "Клесівські граніти" та ТОВ "Декуріон", в тому числі і договір поставки від
24.06.2011.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.09.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на
01.10.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253 Глави 4 Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
13.08.2014, було скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2012 у справі № 2а-0370/2093/12, яка стала підставою для прийняття постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від
01.07.2014, і прийнято нову, якою позовні вимоги Товариства задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.08.2012 № 0000342300, №0000322300 та від 18.05.2012 № 000542300.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 за нововиявленими обставинами.

Посилання скаржника на те, що постанова Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014 у справі № 2а-0370/2093/12 були оскаржені Інспекцією до Вищого адміністративного суду України, є безпідставними, оскільки в силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 набрала законної сили 13.08.2014. При цьому, Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду вказує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 касаційну скаргу Інспекції було залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014 - без змін. Також безпідставними є посилання Інспекції на те, що при ухваленні зазначених вище судових рішень у справі № 2а-0370/2093/12 судами не досліджувались господарські відносини ТОВ "Клесівські граніти" та ТОВ "Декуріон", в тому числі і договір поставки від
24.06.2011, оскільки зазначеним обставинам судами вже була надана правова оцінка при розгляді справи № 2а-0370/2093/12, а в силу положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від
02.12.2014 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду