Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №520/6765/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/6765/19

адміністративне провадження № К/9901/1597/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Пасічник С. С., Шипуліної Т. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія РВ ГРУП" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року (суддя Зінченко А. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
26.11.2019 року (головуючий суддя Присяжнюк О. В., судді: Любчич Л. В., Спаскін О. А.) у справі №520/6765/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія РВ ГРУП" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування арешту коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія РВ ГРУП" (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило зняти арешт, накладений постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №520/1071/19, з коштів які перебувають на рахунках товариства, відкритих у банківських установах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство усунуло причини накладення арешту, а саме, допустило податковий орган до проведення позапланової перевірки щодо діяльності підприємства з тими ж контрагентами та за той же період, що зазначалися в наказі податкового органу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 02.11.2018 року №8204.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати судове рішення першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року апеляційну скаргу товариства задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року змінено з підстав і мотивів відмови в задоволенні позову товариства.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у тому, що справи з питань арешту коштів платника податків, які знаходяться на банківських рахунках, не може бути визнана малозначною та розглядатися в спрощеному провадженні. Вважає, що у зв'язку з усуненням перешкод у проведенні перевірки, відсутні підстави для накладення адміністративного арешту на кошти платника податків.

Відповідачем 10.03.2020 року до Верховного Суду наданий відзив на касаційну скаргу, в яких відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін. Просить проводити касаційний розгляд справи в судовому засіданні за участю свого представника.

Податковим органом також надано клопотання про заміну відповідача у справі на Головне управління ДПС у Харківській області.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд задовольняє клопотання податкового органу про заміну відповідача на належного відповідача, з підстав його обґрунтованості, оскільки податковий орган було реорганізовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від
19.06.2019 року №537.

Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.2018 року товариством відмовлено податковому органу в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим контролюючим органом складено акт від 05.11.2018 року №8896/20-40-14-05-09/38157249 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року в справі №520/1071/19 у задоволенні позову податкового органу відмовлено у повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року апеляційну скаргу податкового органу задоволено, накладено арешт на кошти підприємства з підстав незаконної відмови платника податків у допуску службових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки щодо господарських взаємовідносин з контрагентом за травень 2016 року на суму податкового кредиту 393752,24 грн.

30.05.2019 року позивач звернувся до податкового органу з заявою про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Наказом податкового органу від 06.06.2019 року №4046 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від
19.06.2019 року № 2118/20-40/14-05-07/38157249.

Вважаючи, що підприємством усунені підстави для накладення арешту, оскільки контролюючий орган допущено до перевірки, наявні підстави для знаття арешту, накладеного постановою Другого апеляційного адміністративного суду від
29.05.2019 року у справі № 520/1071/19, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим; погашенням податкового боргу платника податків; усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту; ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства; наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи; скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт; прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту; пред'явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно - матеріальних цінностей, готівки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що арешт на кошти товариства накладено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року у справі №520/1071/19 за позовом податкового органу до підприємства про накладення арешту на кошти товариства.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 року у справі №520/1071/19 за результатами розгляду заяви про поворот виконання вищезазначеного судового рішення прийнято відмову Головного управління ДФС у Харківській області від виконання рішення суду та знято арешт на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах, накладений постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року у справі №520/1071/19.

Таким чином, Касаційний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову підприємства та зазначає, що спір вирішився не шляхом подачі окремого позову, а в межах тієї судової справи, в якій прийнято судове рішення про накладення арешту.

Доводи касаційної скарги, що ухвала суду про зняття арешту на кошти не є рішенням суду є помилковим тлумаченням, оскільки відповідно до п.15 ч.1 ст. 4 КАС України, - ухвала це письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі. Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від
02.09.2019 по справі № 520/1071/19 набрала законної сили та підлягає виконанню.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства.

Всупереч вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку реальність здійснення господарських операцій за перевіряємий податковим органом період.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 52, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія РВ ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі №520/6765/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко С. С. Пасічник Т. М. Шипуліна