Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №580/2245/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа №580/2245/19

адміністративне провадження №К/9901/36853/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 (головуючий суддя: Бєлова Л. В., судді: Аліменко В. О., Кучма А. Ю.) у справі №580/2245/19 за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Екологіябуд" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Екологіябуд" (далі - відповідач), в якому просило стягнути з ТОВ "МП-Екологіябуд" адміністративно-господарські санкції за незайняті місця особами з інвалідністю у 2018 році в сумі 24 155,56 грн та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 1 246,14 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач 16.10.2019 засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2019.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скаржник стверджує, що оскаржуване судове рішення останній отримав 16.09.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за №1204, а отже з урахуванням приписів частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга подана у 30-денний строк з дня його вручення. В підтвердження своїх доводів щодо дня вручення судового рішення скаржник додав акт, складений його працівниками.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 27.04.2020 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Пунктами 6, 7 частини 5 статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасного оскарження судового рішення для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений.

Відповідно до положень частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення позивачем отримано 13.09.2019, що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с.63), а з апеляційною скаргою останній звернувся 16.10.2019 (останнім днем подачі апеляційної скарги є 15.10.2019), тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження.

Згідно із частиною 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 3 статті 295 КАС України.

Отже законодавець наділив суд апеляційної інстанції певним розсудом при вирішенні питання про поновлення строку та оцінці поважності причин його пропуску.

За приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Пропуск строку на апеляційне оскарження позивач, із посиланням на інформацію зазначену у штампі вхідної кореспонденції, обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення отримане ним 16.09.2019, а отже, з урахуванням положень частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга подана у 30-денний строк з дня отримання судового рішення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд апеляційної інстанцій оцінив подані на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження докази та зазначив про те, що дата реєстрації вхідної кореспонденції (від 16.09.2019 за вх. №1204) не є датою її отримання, натомість матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.63) де зазначено про те, що рекомендоване повідомлення отримане уповноваженим представником позивача - 13.09.2019. Інших доказів в підтвердження свої позиції щодо дати отримання оскаржуваного судового рішення апелянтом суду не подано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані позивачем докази не підтверджують існування об'єктивних чинників, які перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій (подання апеляційної скарги).

Так, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Долучений до касаційної скарги акт, складений працівниками позивача (а. с. 126), про те, що станом на 16 год. 00 хв. 13.09.2019 поштових відправлень у поштовій скриньці відділення Фонду не виявлено, суд касаційної інстанції оцінює критично, оскільки такий не було подано до суду апеляційної інстанції та відповідно оцінка на предмет відповідності його критеріям доказів у справі судом не надавалася.

Проте за наявності акту Фонд мав його подати до суду апеляційної інстанції.

Водночас відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №580/2245/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа