ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/9902/19

адміністративне провадження № К/9901/10666/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Коваленко Н. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "МАРШЕ ДНІПРО"

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради,

третя особа - Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення в частині та визнання дій протиправними,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність "МАРШЕ ДНІПРО"

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (постановлену у складі колегії: судді-доповідача Прокопчук Т. С., суддів Кругового О. О., Шлай А. В. ),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/9902/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "МАРШЕ ДНІПРО" (далі також - ТОВ "МАРШЕ ДНІПРО", позивач, скаржник) до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині та визнання дій протиправними.

2 лютого 2021 року від Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 201/4125/19.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначалося, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа № 201/4135/19 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "МАРШЕ ДНІПРО", треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслов М. Є., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійним договору іпотеки, визнання недійним акта приймання - передачі, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов'язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використанню стан.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року клопотання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задоволено та зупинено провадження у справі №160/9902/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 201/4125/19.

Постановляючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет спору і пов'язаність правовідносин у цивільній справі № 201/4125/19 та адміністративній справі № 160/9902/19, а також те, що обставини, які встановлюються у справі № 201/4125/19 можуть бути суттєвими під час розгляду справи № 160/9902/19, а тому дійшов висновку про існування підстав для зупинення цієї адміністративної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 201/4125/19.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, а саме положень частини 4 статті 78, пункту 3 частини 1 статті 236, статті 309 КАС України, ТОВ "МАРШЕ ДНІПРО" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Вказане касатор обґрунтовує тим, що зупинення провадження в адміністративній справі допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає у тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не вказав, яким чином може вплинути рішення у цивільній справі № 210/4125/19 про визнання недійсним договору іпотеки, визнання недійсним акта приймання передачі, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов'язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан на справу № 160/9902/19 про скасування рішення в частині та визнання протиправними дій щодо демонтажу майна.

Крім того, скаржник наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі порушує розумні строки судового розгляду та права учасників процесу.

Позиція інших учасників справи

7 травня 2021 року до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ТОВ "МАРШЕ ДНІПРО" не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №160/9902/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 2 липня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 липня 2021 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина 3 статті 2 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №9901/314/19 та від 16 жовтня 2019 року у справі №800/330/17.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 частини 1 статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження в справі, в її мотивувальній частині не зазначив, яке значення результат вирішення спору в справі №201/4125/19 або встановлені у ній обставини матимуть для вирішення справи №160/9902/19, колегія суддів вказує наступне.

Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет спору і пов'язаність правовідносин у цивільній справі № 201/4125/19 та адміністративній справі № 160/9902/19, а також з того, що обставини, які встановлюються у справі № 201/4125/19, можуть бути суттєвими під час розгляду справи № 160/9902/19, а тому дійшов висновку про існування підстав для зупинення цієї адміністративної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 201/4125/19.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, обмежився посиланням на існування справи № 201/4125/19, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені у вказаній цивільній справі можуть бути суттєвими під час розгляду справи № 160/9902/19.

Водночас, суд апеляційної інстанції не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 201/4125/19.

Оскаржене рішення не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи.

Таким чином, у справі № 160/9902/19 судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 160/9902/19.

Також, з огляду на доводи касаційної скарги щодо розумності тривалості розгляду справи, Верховний Суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі "Kudla v. Poland", пункт 30 рішення у справі "Vernillo v. France", пункт 45 рішення у справі "Frydlender v. France", пункт 43 рішення у справі "Wierciszewska v. Poland", пункт 23 рішення в справі "Capuano v. Italy" та ін. ).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким "Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.

Отже, тривале зволікання судами з розглядом цієї справи ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами 1 та 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд, з огляду на приписи частин 1 та 4 статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "МАРШЕ ДНІПРО" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "МАРШЕ ДНІПРО" задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: Н. В. Коваленко

С. М. Чиркін