Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2018 року

Київ

справа №754/6280/17

адміністративне провадження №К/9901/6930/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2017 (суддя Лісовська О.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 (судді Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.)

у справі № 754/6280/17

за позовом ОСОБА_2

до Житомирської митниці Державної фіскальної служби

про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Житомирська митниця ДФС), в якому просила суд скасувати постанову Житомирської митниці ДФС від 18.04.2017 № 1024/101000014/2016 в справі про порушення митних правил та закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України в зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, зокрема, частину четверту статті 526 Митного кодексу України щодо розгляду справи за відсутності позивача за наявності клопотання про перенесення розгляду справи. Крім того, позивачем надавалися документи, а саме: копія акта виконаних робіт, копія заявки на роботи та копія довідки станції технічного обслуговування, з яких вбачається, що транспортний засіб мав пошкодження, які не дозволяли йому пересуватися.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.10.2016 позивачем через пункт пропуску «Виступовичі-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України був ввезений автомобіль марки «Mercedes-Benz E320 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1.

Термін вивезення (транзиту) зазначеного автомобіля з митної території України закінчився 30.10.2016.

Позивач тричі, а саме на 02.02.2017, на 14.03.2017 та на 18.04.2017, запрошувалася митним органом для участі в розгляді справи № 1024/101000014/2016 про порушення нею митних правил.

Так, протоколом про порушення митних правил, який було направлено на адресу позивача було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 02.02.2017 о 10 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1

25.01.2017 позивач повідомила відповідача про те, що у зв'язку з її перебуванням на лікуванні 02.02.2017 о 10:00 год. вона не зможе особисто бути присутньою при розгляді її справи та просить про перенесення розгляду справи.

Листом від 08.02.2017 Житомирською митницею задоволено клопотання ОСОБА_2 та повідомлено, що у будь-який зручний день та час в період з 08.02.2017 по 14.03.2017 позивачка може з'явитися за АДРЕСА_1

07.03.2017 позивач надіслала на адресу Житомирської митниці ДФС лист, в якому просила перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибути в строк, вказаний у листі митниці.

Листом від 17.03.2017 Житомирською митницею задоволено клопотання ОСОБА_2 та повідомлено, що у будь-який зручний день та час до 18.04.2017 позивачка може з'явитися за АДРЕСА_1

11.04.2017 позивач направила лист на електронну та поштову адреси Житомирської митниці та повідомила про те, що бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1024/101000014/2016 та скористатись правами, визначеними статтею 498 Митного кодексу України. А також повідомила відповідача, що у зв'язку з її перебуванням на лікуванні (у зв'язку з хворобою) вона не зможе особисто бути присутньою при розгляді її справи 18.04.2017.

18.04.2017 заступником начальника Житомирської митниці ДФС Мірошніченко М.І. було винесено постанову № 1024/101000014/2016, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з таких мотивів.

У відповідності до статті 90 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 57 статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно пункту 60 статті 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту; зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами частини 2 статті 95 МК України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:

1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Таким чином, у вищезазначених нормах МК України законодавцем чітко передбачені строки на в'їзд і виїзд транзитних транспортних засобів, а також відповідальність особи за їх порушення.

Відповідно до статті 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Статтями 486, 488, 497, 498 МК України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.

Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно статті 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово повідомлялася про призначення розгляду її справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що відповідачем прийнято постанову про порушення митних правил з порушенням вимог статті 526 Митного кодексу України за відсутності ОСОБА_2 за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Митним кодексом України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.

При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в довідках, на які посилається позивач, зазначено, що вона перебувала на амбулаторному лікуванні, а не на стаціонарному. Водночас, листок непрацездатності, який у відповідності до чинного законодавства, зокрема Інструкції, затвердженій наказом від 03.11.2004 р. N 532/274/136-ос/1406, за жодний з періодів хвороби ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження надано не було.

Крім того, порядок визначення особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі, передбачено Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну 31.05.2012 № 657 та зареєстрованого в Мінюсті 02.10.2012. за № 1669/21981 (далі Порядок).

Пункт 5 розділу VIII даного Порядку передбачає, що при наявності факту аварії чи дії обставин непереборної сили, що має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Довідки та документація з СТО, на яку посилається позивач не містять відомостей про те, що автомобіль був не на ходу, і, крім того, у матеріалах справи відсутні докази надання вказаних документів митному органу чи звернення до митного органу з відповідною заявою.

Позивач, в порушення вимог статті 95 МК України, більше ніж на десять діб перевищив строк доставки транспортного засобу, який згідно статтею 321 МК України, перебуває під митним контролем та митне оформленням якого не закінчене. Про будь-які обставини, які цьому перешкодили, митницю не повідомив, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, внаслідок чого, останнього було законно притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Крім того, позивачем ніяким чином не спростовано факту вчинення порушення митних правил. Інших обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливі порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального прав, які б могли призвести до зміни чи скасування судових рішень касаційна скарга не містить.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 754/6280/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно