Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №814/832/16

провадження №К/9901/23356/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа - Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу від 28 березня 2016 року № 58о/с, поновлення на посад, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (судді Шеметенко Л.П., Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.),

І. Суть спору

1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - ГУ НП), за участі третьої особи - Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування наказу від 28 березня 2016 року № 58 о/с в частині звільнення зі служби в поліції позивача, поновлення позивача на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його прийняли на роботу в поліцію на рівнозначну посаду, яку займав у міліції, безстроково і без конкурсу. зауважив, що законних підстав для атестування не було, а провели її з порушенням процедури, визначеної Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Суди встановили, що згідно з наказом т.в.о. начальника ГУ НП № 6 о/с від 07 листопада 2015 року «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Центрального районного відділу поліції ГУ НП з присвоєнням спеціального звання молодшого лейтенанта поліції як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

4. Відповідно до наказу ГУ НП від 01 лютого 2016 року № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580-VIII та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.

5. 19 лютого 2016 року наказом № 113 затверджено персональний склад атестаційних комісій. Позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

6. 11 лютого 2016 року начальник сектору Центрального ВП ГУНП капітан поліції Даниленко В.А. склав атестаційний лист на позивача.

7. 09 березня 2016 року атестаційна комісія № 5 ГУ НП провела співбесіду з позивачем. Відповідно до протоколу №15.00004453.0023649 члени комісії під час атестування позивача дослідили такі документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел.

8. За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

9. Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3.

10. Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3 прийняла рішення, яке оформлено протоколом від 15 березня 2016 року № 15.00004736.0023649, про залишення скарги без розгляду в зв'язку з тим, що скаржник не набрав 60 і більше балів за професійний тест і тест на загальні здібності.

11. Наказом т.в.о начальника ГУ НП від 28 березня 2016 року №58 о/с молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Центрального відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті Закону № 580-VIII (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 09 березня 2016 року № 15.00004453.0023649.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 24 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовив.

13. Таке рішення мотивував тим, що висновок атестаційної комісії щодо позивача є обґрунтованим і спірний наказ, прийнятий за наслідками атестування, правомірний.

14. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 лютого 2017 року скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та прийняв нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив повністю.

15. Визнав протиправними та скасував наказ ГУ НП №58 о/с від 28 березня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції «через службову невідповідність».

16. Поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора Центрального відділу поліції ГУ НП.

17. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 29 березня 2016 року по 21 лютого 2017р. в сумі 31378,21 грн.

18. Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що атестування позивача проведено безпідставно, під час цієї процедури не було дотримано вимог Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, висновки атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, та як наслідок звільнення на цій підставі позивача зі служби через службову невідповідність, є неправомірними.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі ГУ НП, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову цього суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

20. Свої вимоги мотивує, зокрема, тим, що атестування проведено правомірно, з дотриманням встановленої процедури і з підстав, визначених законом, тож висновки судів в цій частині є помилковими. Твердить, що вирішення питання про відповідність поліцейського займаній посаді віднесено до дискреційних повноважень атестаційної комісії, рішення якої є обов'язковим до виконання.

21. В уточненнях до касаційної скарги відповідач звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не надали йому можливості вжити заходів щодо встановлення обставин отримання позивачем допомоги по безробіттю, які мали б бути враховані при визначені суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; частина 7 статті 15 та частина 5 статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

23. Закон № 580-VIII опублікували 6 серпня 2015 року та він набрав чинності 7 листопада 2015 року. Між тим, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» цього Закону набрали чинності з 7 серпня 2015 року.

24. Відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

25. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

26. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

27. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема капітан міліції - капітан поліції.

28. Відповідно до статті 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

29. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

30. Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 580-VIII атестування проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

31. Відповідно до частини другої, третьої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

32. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Положення аналогічного змісту містить пункт 3 Інструкції № 1465.

33. Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону № 580-VIII рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

VІ. Висновки Верховного Суду

34. У цій справі встановлено, що позивача призначили на службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року (відповідно до пунктів 9, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII) як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування.

35. З огляду на положення пункту 9 Прикінцевих і перехідних положень і статті 58 Закону № 580-VIII, а також з урахуванням змісту згаданого наказу від 07 листопада 2015 року № 6 о/с позивача призначили на службу в поліції безстроково, а його кандидатура є такою, що відповідає займаній посаді.

36. У цьому зв'язку слід зазначити, що наведений у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII перелік підстав для атестування поліцейського є вичерпним. Кожна із цих підстав передбачає наявність передумов, які власне і визначають необхідність її проведення. Зокрема, атестування поліцейського для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має ґрунтуватися на дійсних (об'єктивних) підставах так вважати, як-от: неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо. Наявність підстав для атестування повинно з'ясовуватися і мати своє обґрунтування щодо кожного поліцейського.

37. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ, так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) допускається виключно з підстав, визначених Законом № 580-VIIІ.

38. Судячи зі встановлених обставин справи, жодної з підстав, передбачених у статті 57 Закону № 580-VIIІ, для атестування позивача не було. Зокрема, позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу (пункт 1 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII), а доказів того, що стосовно нього існували обґрунтовані причини, які спонукали до вирішення питання про переміщення його на нижчу посаду через службову невідповідність чи для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність як підстав для атестування (пункти 2, 3 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII) відповідач не надав, як і не повідомив про наявність таких передумов.

39. Покликання лише на мету атестування поліцейського, призначеного на посаду в органах поліції безстроково, але за відсутності для цього законних підстав, не доводить правомірності такого атестування.

40. Щодо висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, то в аспекті спірних правовідносин, враховуючи критерії атестації, визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що при прийнятті такого рішення атестаційна комісія ГУ НП не в повній мірі з'ясувала всі істотні обставини, що мали значення для прийняття рішення.

41. Беручи до уваги встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних відносин, правильним є висновок суду апеляційної інстанцій про те, що атестація позивача відбулася з порушенням вимог Закону № 580-VIII.

42. Стосовно тверджень ГУ НП про те, що суди попередніх інстанцій не надали можливості подати докази щодо виплати позивачу допомоги по безробіттю, яка мала б бути врахована при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає таке.

43. Судячи зі змісту уточнення касаційної скарги та доданих до нього документів, про вказану обставину відповідач дізнався з претензії Центрального районного центру зайнятості міста Миколаєва від 10 квітня 2017 року № 07-1175. Оскільки вказаний документ відповідач отримав після того, як суд апеляційної інстанції постановив своє рішення, яке є предметом касаційного перегляду, то доводи відповідача про помилковість висновків суду апеляційної інстанції в цій частині є необґрунтованими.

44. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Отож з огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

47. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

48. Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа