Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2018 року

Київ

справа №804/1076/16

адміністративне провадження №К/9901/31025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя - Суховаров А.В.)

у справі № 804/1076/16

за позовом Приватного підприємства «Спецкомплект»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

20 травня 2014 року Приватне підприємство «Спецкомплект» (далі - ПП «Спецкомплект», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 07.07.2016 позов ПП «Спецкомплект» задовольнив.

28.04.2017 відповідач подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснив тим, що судовий збір зміг сплатити тільки в квітні 2017 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2017 відмовив ДПІ у відкритті апеляційного провадження, оскільки не знайшов особливих і непереборних обставин, які б виправдовували подання апеляційної скарги більше ніж через шість місяців після отримання постанови суду першої інстанції.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування касаційної скарги ДПІ зазначила, що з моменту отримання постанови суду першої інстанції вчиняла всі процесуальні дії, які залежали від її волі, а саме звернення до суду в межах строку, передбаченого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції до 15.12.2017), звернення з клопотаннями протягом всього часу (шість місяців) з відстроченням, продовженням строку на усунення недоліків, які були зумовлені відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору. За таких обставин відповідач вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин, оскільки фінансування з Держбюджету не залежить від волі контролюючого органу.

Позивач своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

01.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС (у редакції, чинній на момент подання відповідачем апеляційної скарги), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 відповідач отримав 17.10.2016 та в межах строку на апеляційне оскарження вперше звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Проте у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, суд ухвалою від 18.04.2017 повернув її відповідачу.

У подальшому ДПІ 28.04.2017 повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване неможливістю сплати судового збору через відсутність фінансування.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суду ухвалою від 15.05.2017 апеляційну скаргу ДПІ залишив без руху та надав місячний строк для усунення недоліків шляхом зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження більше ніж на шість місяців.

04.07.2017 від ДПІ надійшло клопотання, в якому були наведені ті самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження ДПІ, враховуючи наступне.

Як статтею 49 КАС (у редакції до 15.12.2017), так і статтею 44 КАС (у чинній редакції цього Кодексу), передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №484 від 22.05.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Отже, відсутність затвердженого кошторису суб'єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Доводи ж касаційної скарги не містять відомостей про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова