ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

Київ

справа №233/2892/16-а

адміністративне провадження №К/9901/47825/18, К/9901/38414/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами ОСОБА_2

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (колегія у складі суддів Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018 (суддя-доповідач Сіваченко І.В.)

у справі №233/2892/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:

а) скасувати рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2016 як незаконне;

б) зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області витребувати у відповідних органів внутрішніх справ довідки відповідної форми щодо отриманих сум в період проходження служби;

в) зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати суми, зазначені в цих отриманих довідках при проведенні перерахунку його пенсії.

2. Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.11.2016 позов задоволено частково: визнано рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2016 щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії незаконним та скасовано його; зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням довідки-інформації про нараховані суми №Ш-33 від 28.08.2015, виданої управлінням МВС України на Донецькій залізниці відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку міста Маріуполя; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати для обчислення пенсії ОСОБА_2 грошову компенсацію за 10 діб невикористаної відпустки за 2013 рік у сумі 1030,63 грн., яка зазначена в довідці №Ш-33 від 28.08.2015, виданої управлінням МВС України на Донецькій залізниці відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку м. Маріуполя, та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

4. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018, після залишення апеляційної скарги без руху, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2017 про роз'яснення судового рішення.

5. У касаційній скарзі на зазначену постанову суду апеляційної інстанції від 11.04.2017 ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

6. У касаційній скарзі на зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.03.2018 ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

8. 11.01.2016 позивач звернувся до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку №Ш-33 від 28.08.2015, видану управлінням МВС України на Донецькій залізниці відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку м. Маріуполя.

9. Згідно з вказаною довідкою ОСОБА_2 у травні 2013 року була проведена оплата за службу у нічний час за квітень 2013 року в сумі 4,50 грн. та грошова компенсація за 10 діб невикористаної відпустки за 2013 рік у сумі 1030,63 грн.

10. Рішенням Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.01.2016 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з огляду на те, що надана позивачем довідка не відповідає встановленим вимогам.

11. Вважаючи зазначені дії, рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у довідці №Ш-33 від 28.08.2015 будь-якої іншої інформації та реквізитів не є підставою для неврахування цієї довідки при перерахунку пенсії, оскільки відповідач не позбавлений можливості перевірити ці дані.

13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що компенсація за невикористану відпустку не входить ні до грошового забезпечення, ні до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких нараховується (перераховується) пенсія.

14. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2017 про роз'яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з наявності факту пропуску заявником строку на оскарження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

15. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому в розрахунок пенсії повинні бути враховані усі грошові кошти, які він отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі і компенсація за невикористану відпустку.

16. В іншій касаційній скарзі заявник наголошує на тому, що не мав змоги вчасно оскаржити ухвалу суду першої інстанції про роз'яснення судового рішення, оскільки перебував у відрядженні та у відпустці за межами Донецької області, що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо скарги по суті

18. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

19. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що компенсація за невикористану відпустку не входить до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки така компенсація не входить ні до грошового забезпечення, ні до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, передбачених вказаним Законом.

20. При цьому колегія суддів враховує, що Верховний Суд вже висловив правову позицію (постанова від 01.03.2018 у справі №348/1408/17), згідно з якою грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час, тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

21. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку. Відтак правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо невключення компенсації за невикористану відпустку до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії та, відповідно, про відмову в задоволенні позову в цій частині вимог.

Щодо скарги на ухвалу від 03.03.2018

22. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвала суду першої інстанції про роз'яснення судового рішення постановлена 05.12.2017 та отримана позивачем 09.01.2018 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Апеляційну скаргу позивачем подано 29.01.2018.

23. Відповідно до п. п. 13 п. 1 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

24. Згідно з ч. 3 ст. 186 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, але без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

25. За таких обставин, навіть якщо рахувати строк на апеляційне оскарження з дати, яку зазначає сам позивач, коли він отримав оскаржувану ухвалу суду першої інстанції (12.01.2018), вказаний строк сплив 17.01.2018. Тобто, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

26. Як підставу пропуску вказаного строку позивач зазначає, що з 15.01.2018 по 26.01.2018 він перебував у неоплачуваній відпустці за межами Донецької області у зв'язку з сімейними обставинами, відтак не міг звернутись до суду з дотриманням відповідних строків.

27. Таким доводам позивача суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку, не взявши їх до увагу, оскільки вони не були підтверджені жодними доказами.

28. Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

29. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Враховуючи наведені норми та встановлені обставини в частині питання пропуску позивачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху, зокрема, з підстав пропуску ним строку звернення до суду з апеляційною скаргою та в подальшому - про відмову у відкритті апеляційного провадження за відсутності підтверджених доказами поважних підстав для поновлення вказаного строку.

31. З огляду на викладене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

32. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018 у справі №233/2892/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб