Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 м. Київ К/9901/1669/18 817/496/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 (суддя Комшелюк Т.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 (судді Бондарчук І.Ф., Моніч Б.С., Хаюк С.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Все до чаю" (далі - ТОВ - Фірма "Все до чаю") до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ТОВ - Фірма "Все до чаю" звернулося до суду з позовом до ДПІ, в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення ДПІ форми "Р" від 13.11.2014 № 0008091501 та № 0008101501, якими внаслідок перевищення обсягу продажу товарів (300 000,00 грн) товариству збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 100 842,65 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації з ПДВ у сумі 2890,00 грн; податкову вимогу від 17.02.2015 № 24-23 про сплату податкового боргу у сумі 100 842,65 грн та пені 6689,28 грн; рішення про опис майна у податкову заставу від 18.02.2015 № 39.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час розрахунку реєстраційного обсягу (300 000,00 грн) із загального обсягу постачань слід виключити суму податку, нарахованого постачальниками - платниками ПДВ (вхідний ПДВ).

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 24.03.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, позов ТОВ - Фірма "Все до чаю" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 13.11.2014 № 0008101501, № 0008091501, податкову вимогу від 17.02.2015 № 24-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 18.02.2015 № 39; присудив на користь ТОВ - Фірма "Все до чаю" із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 495,61 грн.

Державна податкова інспекція у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи ДПІ про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права обґрунтовані тим, що обрахування встановленого пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України граничного обсягу оподатковуваних операцій, з досягненням якого пов'язується обов'язок особи зареєструватись платником ПДВ та з його сплати, здійснюється без урахування ПДВ.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 12.01.2018 прийняв касаційну скаргу МДПІ до провадження, ухвалою від 19.01.2018 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами, а ухвалою від 23.01.2018 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень -рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ - Фірма "Все до чаю" від 03.11.2014 № 807/17-16-15/01/13989604, про порушення товариством пункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 181.1 статті 181, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з ПДВ за період з травня 2013 року по вересень 2014 року на 80 674,12 грн. Висновок ДПІ про порушення позивачем наведених норм податкового законодавства обґрунтований тим, що згідно з даними звітів про використання реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за період з травня 2012 року по квітень 2013 року обсяг оподаткованих операцій товариства становив 303 833,10 грн (без урахування ПДВ), що перевищує 300 000,00 грн, проте з травня 2013 року товариство платником ПДВ не зареєструвалось та податкову звітність з цього податку не подавало.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний адміністративний суд, виходив із того, що платник податків жодного разу не перевищив обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяці у 300 000,00 грн без ПДВ, отже позивач не підлягає обов'язковій реєстрації платником податків; словосполучення "без урахування податку на додану вартість" у пункті 181.1 статті 181 ПК України слід розуміти як необхідність вирахування суми ПДВ, сплаченої позивачем при придбанні товару. В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки пункт 188.1 статті 188 ПК України стосується осіб, що не є платниками ПДВ, відповідно не пов'язані з жодним іншим податком, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Під оподатковуваними операціями слід розуміти операції, які підпадають під обкладення ПДВ, а саме операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 20%, 0% та звільнені (умовно звільнені).

Отже, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації (обов'язкової, добровільної) платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно, якщо особа не є платником ПДВ, то вона не має права нараховувати його на ціну товарів (послуг).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України платником ПДВ, серед інших, є будь - яка особа, що вже зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Умови обов'язкової реєстрації платником ПДВ, як вже було зазначено, передбачені пунктом 181.1 статті 181 ПК України, полягають в тому, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців має сукупно перевищити 300 000,00 грн без урахування ПДВ.

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку: якщо особа - неплатник ПДВ здійснила операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, на суму 300 000,00 грн, то вказана сума повністю підпадає під визначення, наведене у пункті 181.1 статті 181 ПК України. Адже за пунктом 201.8 ПК України нараховувати ПДВ може лише особа, котра вже зареєстрована платником цього податку. І лише сума, яка перевищує 300 000,00 грн, підлягає оподаткуванню у загальному порядку, оскільки неподання реєстраційної заяви у зазначеному випадку призводить до відповідальності особи за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене та обставини, які не заперечуються сторонами, що позивач не зареєстрований платником ПДВ, реєстраційна сума перевищення 300 тис. грн у даному випадку не містить ПДВ, право на нарахування якого надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, не звернули увагу на наведені вимоги законодавства та дійшли помилкового висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень ДПІ форми "Р" від 13.11.2014 № 0008091501, № 0008101501, і, як наслідок, податкової вимоги та рішення про опис майна.

Неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового рішення відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 349, статті 351, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 скасувати, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Все до чаю" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна