Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.09.2019 року у справі №826/5228/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2019 року

Київ

справа №826/5228/16

адміністративне провадження №К/9901/20297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року (головуючий суддя - Аблов Є. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (головуючий суддя - Кобаль М. І., судді - Епель О. В., Карпушова О. В. ) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва 30.03.2016 з позовом звернувся ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 №65 в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновків акта перевірки готовності Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області до виконання завдань за призначенням від 23.09.2015, проведеного на підставі наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 03.09.2015 №81 та висновків службового розслідування, які, на думку позивача, не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, позивач зазначає, що необґрунтованим є суворість накладеного дисциплінарного стягнення, а також те, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача в період його перебування на посаді військового комісара Орджонікідзевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 №65 в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення шляхом звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування призначено за фактом невиконання планового завдання щодо поставки мобілізаційних ресурсів під час п'ятої та шостої черг часткової мобілізації і призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом, перевірки повсякденної діяльності у відношенні посадових осіб Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату, а не відносно позивача. Суд встановив, що з наявного в матеріалах справи аркуша бесіди від 21.01.2016, складеного у м. Маріуполі, вбачається, що у присутності ТВО заступника військового комісара - начальника групи по роботі з особовим складом та громадськістю Донецького ОВК та помічника військового комісара з правової роботи Донецького ОВК, підполковник ОСОБА_1 заявив, що підписувати аркуш бесіди відмовляється, давати пояснення та ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, підписувати акт службового розслідування відмовляється. Водночас наявними матеріалами справи (як то витяг з наказу №12 від 21.01.2016, витяг з книги прийому та здачі чергування) підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 21.01.2016 перебував у м. Орджонікідзе на посаді військового комісара Орджонікідзевського міського військового комісаріату. Відповідним запитом від 23.05.2016 судом направлено до Генеральної прокуратури України матеріали з метою проведення перевірки щодо наявності в діях посадових осіб військкомату та Генерального Штабу України ознак кримінального правопорушення щодо фальсифікації акту службового розслідування та аркуша бесіди від
21.01.2016. Наведене, на думку суду, свідчить про порушення відповідачем порядку оформлення результатів службового розслідування. При цьому, суд звернув увагу, що до позивача дисциплінарне стягнення застосовано коли ОСОБА_1 перебував на посаді військового комісара Орджонікіджевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області оперативного командування "Схід" Сухопутних військ Збройних Сил України, в той час як службове розслідування, за результатами якого і прийнято оскаржуваний наказ, проводилось стосовно умов та обставин, які сприяли невиконанню наряду на поставку мобілізаційних ресурсів особовим складом Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області. Крім того, датою прийняття оскаржуваного наказу позивача на підставі розпорядження військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату №1063 прийнято на огляд госпітальною ВЛК терапевтичного профілю НВМКЦ "ГВКГ" МО України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року - без змін.

Підтримуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд додав, що в даному випадку Генеральним штабом Збройних Сил України, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів правомірності та обґрунтування своїх дій щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

25 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що службовим розслідуванням встановлено обставини неналежного виконання позивачем службових обов'язків, неналежного виконання ним вимог нормативно-правових актів.

Таким чином, вважає, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача у відповідності до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту, а підстав для скасування оскарженого наказу немає.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність доводів касаційної скарги. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що комісією Донецького обласного військового комісаріату, на підставі наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 03.09.2015 №81, проведено перевірку готовності до виконання завдань за призначенням Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату з питань повсякденної діяльності, військового обліку сержантів, солдатів запасу, організації обліково-призовної роботи та відбору кандидатів на військову службу за контрактом, стану обліку особового складу, звернення громадян.

За результатами проведених службових розслідувань встановлено, що підполковник ОСОБА_1 неналежно ставився до виконання своїх службових обов'язків, а у підпорядкованому йому військовому комісаріаті відсутня організація з його боку військового обліку сержантів, солдатів запасу; обліково-призовної роботи; незадовільний стан обліку особового складу та інших питань діяльності військового комісаріату.

В акті службового розслідування, який затверджено військовим комісаром Донецького обласного військового комісара 21.01.2016, відображені виявлені недоліки, зазначено, що обставин, що пом'якшують відповідальність підполковника ОСОБА_1, чи знімають з нього вину, не встановлено; обставиною, що обтяжує його відповідальність є скоєння ним правопорушення в умовах особливого періоду.

Внаслідок незадовільного виконання військовим комісаром Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області підполковником ОСОБА_1 службових обов'язків стало можливим те, що підпорядкований йому військовий комісаріат до проведення заходів мобілізації на території відповідальності не готовий, планове завдання по відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів, військову службу за контрактом невиконане, індивідуальна оцінка з професійної (фахової) підготовки особового складу військового комісаріату незадовільна.

З наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату (з адміністративно-господарської діяльності) №8 від 21.01.2016 вбачається, що в ході проведення розслідування встановлено, що військовим комісаром Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області підполковником ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання військовослужбовцем покладених завдань, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків згідно займаної посади та ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов'язків визначених командиру; неналежного виконання ним пунктів 8,9,11 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389 стосовно виконання завдань з призову громадян України на військову службу як в мирний час, так і в особливий період, а також підготовки та проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території району.

У зв'язку з виключенням зі списків особового складу Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату та прийняттям підполковником ОСОБА_1 справ Орджонікідзевського об'єднаного міського комісаріату Дніпропетровської області, результати розслідування направлено до військової частини А1314 для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з наведеним, за неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення своєї виучки і майстерності, знання та виконання своїх обов'язків, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, п. 14 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, в частині неготовності військового комісаріату до проведення заходів мобілізації на території відповідальності, невиконання планового завдання по відбору кандидатів на навчання до вищих військових навчальних закладів, військову службу за контрактом, незадовільний рівень професійної (фахової) підготовки особового складу військового комісаріату, на військового комісара Орджонікіджевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області оперативного командування "Схід" Сухопутних військ Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, про що Генеральним штабом Збройних Сил України прийнято відповідний наказ №65 від 19.02.2016.

Незгода позивача з наказом №65 від 19.02.2016 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення зумовила його звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі-Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Згідно з ст. ст.5-7 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири.

Відповідно до ст. 8 Статуту відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

Згідно зі ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 86 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82 (далі - Інструкція №82).

Пунктом 3 Інструкції №82 визначено, що розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Пунктом 4.3 Інструкції №82 визначено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України проводять бесіду з військовослужбовцем особисто або письмово доручають її проведення своїм заступникам, командувачам видів Збройних Сил України, командувачу Високомобільних десантних військ Збройних Сил України або особам, на яких покладено тимчасове виконання їх обов'язків у порядку, встановленому законодавством України. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником. У разі ухилення військовослужбовця від проведення бесіди або відмови підписати аркуш бесіди посадовою особою в ньому робиться відповідний запис про відмову. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Суд зазначає, що як положеннями Дисциплінарного статуту, так і нормами Інструкції №82 встановлений обов'язок командира проводити бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення, за результатами якої оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Зазначений обов'язок обумовлений необхідністю об'єктивного та повного розгляду питання щодо притягнення особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, до відповідальності з метою забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення. Пояснення порушника дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до аркуша бесіди від
21.01.2016, складеного у м. Маріуполі, у присутності ТВО заступника військового комісара - начальника групи по роботі з особовим складом та громадськістю Донецького ОВК та помічника військового комісара з правової роботи Донецького ОВК, підполковник ОСОБА_1 заявив, що підписувати аркуш бесіди відмовляється, давати пояснення та ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, підписувати акт службового розслідування відмовляється.

Водночас відповідно до витягу з наказу №12 від 21.01.2016, витягу з книги прийому та здачі чергування ОСОБА_1 станом на 21.01.2016 перебував у м.

Орджонікідзе на посаді військового комісара Орджонікідзевського міського військового комісаріату.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем оскаржуваний наказ прийнято з істотним порушенням встановленої процедури застосування дисциплінарного стягнення, без отримання від позивача відповідних письмових пояснень, вказане рішення суб'єкта владних повноважень не можна вважати таким, що відповідає засадам розсудливості та обґрунтованості. Відповідачем не було отримано викладену письмово позицію позивача із приводу відповідних порушень, що унеможливило прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Таким чином, Суд вважає, що зазначене порушення не можна вважати таким, що не вплинуло на правильність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, Суд вважає, що доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

постановив:

Касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова