Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.06.2018 року у справі №442/8413/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа №442/8413/17

адміністративне провадження №К/9901/53527/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Коваленко Н. В., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (колегія у складі суддів Бруновської Н. В., Костіва М. В., Шавеля Р. М. )

у справі №442/8413/17

за позовом ОСОБА_1

до Львівського національного університету імені Івана Франка

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.29.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Львівського національного університету імені Івана Франка, в якому просив визнати нечинною відмову Львівського національного університету імені Івана Франка у виплаті йому одноразової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів та зобов'язати Львівський національний університет імені Івана Франка нарахувати та виплати йому одноразову допомогу в розмірі шести прожиткового мінімумів, що становить 10104 грн.

2. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2018 позов задоволено.

3. Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2018, яку підписав представник Тимків М. О., зазначивши, що довіреність знаходиться в матеріалах справи.

4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 апеляційну скаргу відповідача було повернуто скаржнику.

5. Повертаючи скаргу, суд виходив з того, що з матеріалами справи підтверджено, що апеляційну скаргу підписано представником Львівського національного університету імені Івана Франка Тимків М. О. Проте, до матеріалів справи додано не оригінал документа на підтвердження повноважень Тимків М. О., а копію такого, не засвідчену керівником органу. Крім того, доказів наявності у Тимків М. О. встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду апеляційної інстанції не надано.

6. Отже, наявна в матеріалах справи копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Тимків М. О. на представництво Львівського національного університету імені Івана Франка.

7.18.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від відповідача.

Просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
13.04.2018 та направити справу для продовження розгляду.

8. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2018 було відкрито касаційне провадження.

ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

10. Зазначає, що Львівський національний університет імені Івана Франка виступав відповідачем у справі. Заперечення на позовну заяву підписано представником відповідача - Тимків М. О., а її повноваження підтверджено оригіналом довіреності, засвідченої підписом Ректора університету та скріплено гербовою печаткою, що підтверджується переліком документів, що додавалися до заперечення на позовну заяву. Також в судовому засіданні встановлювалася особа представника відповідача, повноваження на представництво інтересів.

Таким чином, оригінал довіреності на представництво інтересів надавався суду першої інстанції. Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Отже, представником відповідача дотримано процесуальних обов'язків, визначених ч.5 ст.44 КАС України.

11. Суд дійшов помилкового висновку, що скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, оскільки, представником відповідача надавався оригінал довіреності, виданої на ім'я Тимків М. О. для представлення інтересів в суді по даній справі з правом оскарження рішень та ухвал суду, а згодом повторно надано оригінал довіреності для долучення до матеріалів справи.

12. Засвідчення копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, натомість на представника юридичної особи не покладається обов'язок перевіряти наявність такого засвідчення суддею.

13. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду дійшов таких висновків.

15. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що Тимків М. О. в розумінні статей 55, 59 КАС України є неналежним представником у цій справі, оскільки копія довіреності, що наявна в матеріалах справи не є належним документом, що підтверджує повноваження представника, а саме: в матеріалах справи є копію, а не оригінал довіреності; копія не засвідчена керівником юридичної особи; немає доказів про повноваження представника засвідчувати копію довіреності.

16. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

17. Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

18. Згідно з частиною 3 статті 55 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

19. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 КАС України України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

20. Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

21. Частиною 3 статті 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

22. Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із клопотанням через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

23. Відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яку було підписано представником Тимків М. О., зазначивши, що довіреність знаходиться в матеріалах справи.

24. Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що в матеріалах справи є довіреність.

25. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

26. Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

27. Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

28. Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що наявна в матеріалах справи довіреність видана ректором Мельник В. П. на представництво Тимків М. О. інтересів відповідача, проте довіреність не засвідчено керівником, тобто його підпис взагалі відсутній.

29. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що наявна у справі довіреність не є документом, що посвідчує повноваження Тимків М. О. на представництво інтересів відповідача.

30. У свою чергу, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування ухвали про повернення апеляційної скарги, у касаційній скарзі відповідач вказає, що повноваження представника Тимків М. О. підтверджено оригіналом довіреності, засвідченої підписом Ректора університету та скріплено гербовою печаткою, що підтверджується переліком документів, що додавалися до заперечення на позовну заяву, повноваження перевірялись судом першої інстанції, що залишено судом апеляційної інстанції поза увагою.

31. Проте, вказані доводи під час касаційного розгляду не знайшли свого підтвердження.

32. В матеріалах справи (а. с. 21), як додаток до заперечення на позовну заяву, додано довіреність (оригінал) від 18.12.2017 № 5530-р, видану ректором Львівський національний університет імені Івана Франка Мельник В. П. на представництво Тимків М. О. інтересів відповідача.

33. Касаційний суд звертає увагу, що на наявній в матеріалах справи довіреності дійсно відсутній підпис керівника юридичної особи, така не завірена і представником, повноваження представника завіряти копії довіреності відсутні.

Відтак, таку довіреність обґрунтовано не визнано судом апеляційної інстанції належним чином засвідченою.

34. Крім того, наявна в матеріалах справи довіреність, що надавалась суду першої інстанції для підтвердження повноважень представника, не є безумовним доказом, що цією довіреністю можуть також підтверджуватись повноваження того самого представника на стадії апеляційного провадження.

Апеляційне провадження є окремою стадією розгляду справи. Перевіряючи наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції повинен самостійно перевірити повноваження представника, що звернувся зі скаргою. При цьому суд не зв'язаний висновками суду першої інстанції щодо наявності чи відсутності повноважень представника.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що він має повноваження, оскільки вони вже були перевірені судом першої інстанції, є необгрунтованим.

35. Відповідно до частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кравчук В. М.

Суддя Коваленко Н. В.

Суддя Стародуб О. П.