Історія справи

Постанова КАС ВП від 05.02.2026 року у справі №140/11528/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 140/11528/21

адміністративне провадження №К/990/28730/22, №К/990/29683/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних посад та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних), Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами:

ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С.М., суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.);

Офісу Генерального прокурора на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року (у складі головуючого судді - Валюха В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьмича С.М., суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.) у справі №140/11528/21,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних посад та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) (далі - Четверта кадрова комісія, Комісія, відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Четвертої кадрової комісії;

зобов`язати Четверту кадрову комісію за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач, окрім іншого, зазначав, що незважаючи на те, що ним доведено належний рівень професійної компетенції, правильно виконано практичне завдання, надано усі правильні відповіді на поставлені питання щодо знання норм законодавства, відсутність будь-яких належних доказів та матеріалів, які б підтверджували невідповідність вимогам доброчесності, членами Комісії з невідомих причин, за відсутності будь-яких формулювань, не було прийнято рішення про успішне проходження співбесіди, чим проявлено бездіяльність при виконанні своїх повноважень; протокол засідання Четвертої кадрової комісії №6 від 13.09.2021 не містить жодних посилань на обставини, що мають значення для неприйняття такого рішення; неприйняття щодо позивача рішення про успішне проходження добору на посаду прокурора без будь-якого належного для цього обґрунтування не дає змоги встановити дійсні підстави / мотиви, з яких виходила Четверта кадрова комісія під час проведення співбесіди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій у цій справі

3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Четвертої кадрової комісії щодо не прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, без наведення відповідних мотивів для його не прийняття. Зобов`язано Четверту кадрову комісію повторно розглянути питання про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. На думку суду першої інстанції, внесені наказом Генерального прокурора від 27.04.2021 №128 зміни до пунктів 7, 53 Порядку №11 не звільняють кадрові комісії від обов`язку мотивувати свої рішення, в т. ч. і щодо не прийняття відносно конкретного кандидата рішення про визначення його як такого, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури. При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Четвертої кадрової комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з огляду на те, що судом було встановлено лише факт не прийняття Комісією вказаного рішення без наведення відповідних мотивів, що унеможливлює здійснення судового контролю за такими діями комісії у процесі добору на зайняття вакантної посади прокурора. Крім того, як уважав суд першої інстанції, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури буде мати наслідком безпідставне втручання суду у дискреційні повноваження вказаної комісії, яка (а не суд) наділена повноваженнями проведення добору на вакантні посади прокурорів та ухвалення рішень про успішне проходження добору за наслідками співбесіди.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 частково задоволено апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора України, рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання Четвертої кадрової комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури та в цій частині прийнято нове рішення про задоволення позову частково, а саме зобов`язано Четверту кадрову комісію (чи її правонаступника) зазначити мотиви щодо не визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6. Беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача, апеляційний суд уважав передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Четвертої кадрової комісії повторно розглянути питання про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а є підстави для зобов`язання Четвертої кадрової комісії (чи її правонаступника) зазначити мотиви щодо не визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури. На думку суду апеляційної інстанції, наведене вище дасть змогу позивачу, суду з`ясувати дійсні мотиви такого висновку, що в подальшому може бути піддано аналізу учасниками цих правовідносин чи судом.

Короткий зміст вимог касаційних скарг у цій справі, заперечень на них.

7. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/11528/21 в частині скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та прийняття нового рішення, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №800/341/17, від 12.11.2019 у справі №9901/21/19, від 06.03.2019 у справі №571/1306/16-ц, від 29.05.2019 у справі №2-3612/16-ц, від 24.07.2019 у справі №760/23795-ц, від 30.10.2019 у справі №390/131/18, від 06.11.2019 у справі №697/2368/15-ц, від 04.12.2019 у справі №635/8395/15-ц, від 19.08.2020 у справі №287/587/16-ц.

9. Позивач уважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про зобов`язання Комісію повторно розглянути питання про визнання його таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, і прийняття саме такого рішення є належним способом захисту його прав, про що і заявлялося в позовних вимогах. Натомість, апеляційний суд протиправно вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Комісію вчинити дії, які остання не уповноважена уже виконати у зв`язку з відсутністю для цього повноважень, передбачених Порядком №11, в той час як відповідних вимог позивачем не заявлялося, що, як наслідок, призвело до неефективного захисту та порушення його прав.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 зазначає, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Зазначає, що пунктом 7 Порядку №11 не передбачено ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження співбесіди. Вказує про дискреційність повноважень Комісії в спірних правовідносинах і неналежне виконання позивачем практичного завдання тощо.

11. Позивачем також подано до Суду пояснення у справі, в яких він наголошує, що судом апеляційної інстанції невірно зазначено резолютивну частину оскаржуваної постанови, оскільки скасовано рішення суду першої інстанції в частині, яке ним не приймалося, а відповідач-2, відповідно, помилково посилається на те, що суд першої інстанції у цій справі дійшов помилкового висновку про те, що Комісія повинна була прийняти рішення про визнання позивача кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора тощо.

12. Окрім цього, не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/11528/21 в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування положень пункту 7 Порядку №11 у редакції до наказу Генерального прокурора від 27.04.2021 №128, адже вказаним пунктом не передбачено ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження співбесіди. Також зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що саме абзац 2 пункту 12 Порядку №233 врегульовує порядок проведення голосування під час співбесід, згідно із яким, у разі не набрання рішенням чотирьох голосів, кадровою комісією правомірно не включено кандидата до списку осіб, які успішно пройшли добір.

14. Додатково відповідач-2 зазначає, що добір, в якому брав участь позивач завершено, а наказ про створення Четвертої кадрової комісії визнано таким, що втратив чинність наказом Генерального прокурора від 17.11.2021 №362.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу відповідача-2 в частині щодо скасування рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а рішення - без змін. На переконання позивача, доводи касаційної скарги про те, що кадровою комісією правомірно його не включено до списку осіб, які успішно пройшли добір, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутня будь-яка інформація, чим саме керувалися члени Комісії при прийнятті рішення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 21.10.2022.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/11528/21 (провадження №К/990/28730/22).

19. Касаційна скарга відповідача-2 до Суду надійшла 28.10.2022.

20. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/11528/21 (провадження /990/29683/22).

22. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2026 касаційні скарги об`єднано в одне касаційне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Єресько Л.О. Мельник-Томенко Ж.М.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Генерального прокурора №134 від 30.04.2021 «Про проведення добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)» розпочато з 05.05.2021 проведення добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних).

25. Наказом Генерального прокурора №270 від 20.08.2021 «Про створення четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)» створено Четверту кадрову комісію у такому складі: Підлісний О.А., голова комісії; Літковець А.О., секретар комісії; Пікуль О.О., Старовойтова М., Шамов О., Руденко О., члени комісії.

26. Відповідно до протоколу засідання Четвертої кадрової комісії від 13.09.2021 № 6, у порядок денний під № 3 було включено питання проведення співбесід з кандидатами на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних), включених комісіями до графіку проведення співбесід на 13.09.2021, всього 14 кандидатів (в т. ч. позивач ОСОБА_1 ). З третього питання порядку денного Четверта комісія провела співбесіди з метою виявлення відповідності кандидатів вимогам професійної компетентності та доброчесності, та щодо кандидата ОСОБА_1 висловились члени комісії про результати співбесіди, дослідження матеріалів щодо кандидата стосовно його доброчесності, а також рівня професійної компетентності, зокрема, з огляду на результати виконання ним практичного завдання, та було поставлено на голосування пропозицію щодо визначення ОСОБА_1 як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, та за результатами голосування («за» - 1, «проти» - 5) рішення не прийнято.

27. Згідно із рішенням Четвертої кадрової комісії від 13.09.2021 № 6 визнано такими, що пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури кандидатів за списком, до якого включено 4-х осіб, позивач у цьому списку кандидатів відсутній.

28. Листом голови Четвертої кадрової комісії, адресованому начальнику Департаменту кадрової роботи та державної служби у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 , повідомлено, що Четвертою кадровою комісією не приймалося рішення про неуспішне проходження співбесіди з ОСОБА_1 , правові підстави для перегляду результатів проведеної з позивачем співбесіди відсутні.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

31. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

33. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

34. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1697-VII прокурором окружної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.

35. Відповідно до статті 28 Закону №1697-VII добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.

Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора. (Дію частини другої статті 28 Закону зупинено до 01.09.2021 - абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019).

36. За змістом пункту 20 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі оприлюднення відповідного оголошення про добір на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, мають право, за умови відповідності вимогам, визначеним статтею 27 Закону України «Про прокуратуру», взяти участь у доборі на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, які з`явилися після звільнення прокурорів за власним бажанням, неуспішного проходження прокурорами атестації або з інших підстав. Для участі у доборі кандидати подають документи, передбачені статтею 30 Закону України «Про прокуратуру». Порядок проведення добору затверджується Генеральним прокурором.

Добір включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності і доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками кандидати виконують письмове практичне завдання.

Добір може включати інші етапи, які визначаються у Порядку проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора.

Фізичні та юридичні особи до проведення співбесіди з кандидатом мають право подавати до Офісу Генерального прокурора відомості, які можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності. Для цього графік проведення співбесід із зазначенням прізвища, імені та по батькові кандидата заздалегідь оприлюднюється.

Особи, які відповідно до цього пункту успішно пройшли добір, можуть перед призначенням на посаду прокурора бути відправлені на проходження стажування до органу прокуратури. У разі неуспішного проходження стажування такі особи не призначаються на посаду прокурора. Порядок проходження стажування в органах прокуратури затверджується Генеральним прокурором.

37. Підпунктами 1, 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX установлено, що тимчасово, до 01.09.2021:

порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора затверджується Генеральним прокурором;

в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення: проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до цього розділу; розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів; здійснення добору на посади прокурорів;

Генеральний прокурор визначає: перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур; порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження; порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України "Про прокуратуру", про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

38. На виконання вказаних норм Наказом Офісу Генерального прокурора від 10.01.2020 №11 затверджено Порядок проведення добору на зайняття вакантної посади прокурора (далі і по тексту - Порядок №11; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

39. Відповідно до пунктів 2-6 Порядку №11 рішення про проведення добору приймається Генеральним прокурором та оформлюється відповідним наказом.

Добір проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності кандидата на зайняття вакантної посади прокурора (далі - кандидат). Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій для проведення добору визначаються наказами Генерального прокурора.

Під час проведення добору оцінюється: 1) професійна компетентність кандидата (у тому числі загальні здібності та навички); 2) доброчесність кандидата.

Добір включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками кандидати виконують письмове практичне завдання. Результати іспитів у формі анонімного тестування кандидатів, які раніше брали участь у доборі на заміщення вакантних посад прокурорів в Офісі Генерального прокурора, можуть бути зараховані під час наступних доборів на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.

Повторне проходження кандидатом будь-якого етапу добору не допускається. Якщо складення відповідного іспиту або проведення співбесіди було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів кадрової комісії та кандидата, кадрова комісія визначає інший час (дату) складення відповідного іспиту або проведення співбесіди для кандидата.

40. За результатами добору відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про визначення кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури (пункт 7 Порядку №11; в редакції наказу Генерального прокурора від 27.04.2021 №128).

41. Відповідно до пунктів 52-54 Порядку №11 після завершення співбесіди члени кадрової комісії без присутності кандидата, з яким проводилася співбесіда, та без фіксації за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису, обговорюють результати співбесіди, висловлюють пропозиції щодо рішення кадрової комісії, а також проводять відкрите голосування з приводу рішення кадрової комісії стосовно кандидата, який проходить добір. Результати голосування відображаються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування кадрова комісія визначає кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

Результати проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора протягом одного дня з моменту її завершення.

42. Оцінюючи правомірність бездіяльності Четвертої кадрової комісії щодо неприйняття рішення за результатами голосування щодо визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір, колегія суддів ураховує, що Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі №640/30310/21 надав оцінку застосуванню норм права, що регулюють спірні правовідносини.

43. Так, Верховний Суд в наведеному судовому рішенні взяв до уваги зміни, які були внесені до Порядку №11. Зауважено, що відповідно до норм Порядку №11 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, рішення про неуспішне проходження кандидатом добору кадровою комісією уже не ухвалюється, натомість за результатами добору та залежно від результатів голосування відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про визначення кандидатів, які успішно пройшли добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

44. Водночас, проаналізувавши положення Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17.10.2019 №233 (далі - і по тексту Порядок №233) в сукупності із наведеними вище нормами, Верховний Суд у справі №640/30310/21 дійшов висновку, що отримання позивачем (кандидатом в доборі на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури) більшості голосів за результатами правомочного передбачає для кадрової комісії лише один можливий варіант поведінки - прийняти рішення про визначення особи як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

45. Верховний Суд відхилив твердження Офісу Генерального прокурора про те, що кадрова комісія не могла приймати відповідне за результатами голосування з огляду на відсутність чотирьох голосів присутніх членів комісії у підтримку включення позивача до списку осіб, які успішно пройшли на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури добір, з підстав неправильного тлумачення приписів пункту 12 Порядку № 233, позаяк дана вимога стосується лише рішення про успішне проходження атестації.

46. За результатом касаційного розгляду, Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі №640/30310/21 погодився висновками судів попередніх інстанцій про те, що кадрова комісія, зазначивши про неприйняття рішення за результатами голосування пропозиції щодо визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, допустила протиправну бездіяльність, зміст якої полягає у відсутності прийнятого рішення за результатами правомочного голосування, та залишив без змін судові рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності кадрової комісії щодо неприйняття рішення за результатами проведення добору на зайняття позивачем у справі як кандидатом вакантної посади прокурора у відповідному органі прокуратури. За обставинами справи №640/30310/21, за результатами голосування пропозиції щодо визначення позивача у справі, як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, члени комісії розподілили свої голоси наступним чином: «за» - 3, «проти» - 2.

47. Окрім наведеного, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №160/19628/21, надаючи оцінку нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновків, що внесені наказом Генерального прокурора від 27.04.2021 №128 зміни до пунктів 7 та 53 Порядку №11 не звільняють кадрові комісії від обов`язку мотивувати свої рішення, в тому числі і щодо не прийняття відносно конкретного кандидата рішення про визначення його як такого, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

Обґрунтований сумнів за замовчуванням повинен містити достатні підстави для його виникнення.

Суд уважав, що рішення, підставою для якого може бути обґрунтований сумнів, повинно містити пояснення всіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.

Презюмування оціночного поняття, яким є обґрунтований сумнів, як на підставу прийняття рішення, не лише спотворює його обґрунтованість, а й суперечить принципу правової визначеності, однією зі складових якого є чітке встановлення меж та порядку реалізації владних повноважень спеціальним суб`єктом.

48. Верховний Суд у справі №160/19628/21 взяв до уваги, що проведення добору на вакантні посади прокурорів є дискреційними повноваженнями кадрової комісії. Водночас зазначив, що обсяг цієї дискреції не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому/публічному контролю, в тому числі судовому.

49. Процес та результат добору повинен бути зрозумілим як безпосереднім учасникам цих відносин, зокрема кандидату, так і суспільству загалом, адже коли йдеться про необхідність сформувати якісний прокурорський корпус, якому довіряло б це суспільство, то обґрунтованість/умотивованість рішень щодо добору кожного прокурора є необхідною для цього умовою та гарантією.

50. Належна мотивація (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура добору і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувалася кадрова комісія, коли оцінювала кандидата.

51. За таких висновків, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №160/19628/21, в якій результати голосування були негативними для кандидата («за» - 0, «проти» - 4), вважав правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що кадрова комісія у разі не прийняття щодо кандидата рішення про визначення його як такого, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, повинна навести відповідні мотиви, що б дало можливість забезпечувати належний публічний та зокрема судовий контроль за такими діями комісій у процесі добору на зайняття вакантної посади прокурора. Належна мотивація (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура добору та чи була вона дотримана, її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення кандидата взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувалася кадрова комісія, коли проводила співбесіду з метою виявлення відповідності кандидата вимогам професійної компетентності і доброчесності, однак не прийняла щодо кандидата рішення про визначення його як такого, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

52. Верховний Суд у наведеній справі залишив без змін судові рішення, якими визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) щодо не визначення позивача у справі як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, оформлене протоколом засідання кадрової комісії та зобов`язано відповідну кадрову комісію прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

53. Колегія суддів ураховує під час розгляду справи №140/11528/21 висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №640/30310/21 та від 16.02.2023 у справі №160/19628/21 на підставі положень частини третьої статті 341 КАС України.

54. Повертаючись до матеріалів цієї справи, судами встановлено, що у протоколі засідання Четвертої кадрової комісії від 13.09.2021 №6 відображено лише факт проведення співбесіди з ОСОБА_1 та факт поставлення на голосування пропозиції щодо визначення позивача як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратурі, яке з огляду на результати голосування («за» - 1, «проти» - 5) не прийнято.

55. Мотиви, якими керувалася Четверта кадрова комісія при голосуванні більшістю голосів «проти» за прийняття рішення щодо визначення ОСОБА_1 як кандидата, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, у протоколі від 13.09.2021 №6 чи будь-якому іншому документі цієї комісії не відображені.

56. Ураховуючи наведене, правильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився суд апеляційної інстанції, вірно виходив з того, що внесені наказом Генерального прокурора від 27.04.2021 №128 зміни до пунктів 7, 53 Порядку №11 не звільняють кадрові комісії від обов`язку мотивувати свої рішення, в тому числі і щодо не прийняття відносно конкретного кандидата рішення про визначення його як такого, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

57. А тому, частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Четвертої кадрової комісії щодо не прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, без наведення відповідних мотивів для його не прийняття.

58. Доводи касаційної скарги відповідача-2 наведених висновків не спростовують.

59. Щодо зобов`язальної частини позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

60. Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

61. Верховний Суд у постановах від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 12.10.2023 у справі №160/21190/21, від 15.02.2024 у справі №520/27906/21, від 17.04.2024 у справі №300/3779/23 підкреслював, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

62. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.05.2018 у справі № 800/341/17 та від 12.11.2019 у справі №9901/21/19 зазначила, що принцип диспозитивності знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

63. У постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду нагадала усталені підходи, сформовані судовою практикою, що за змістом зазначеної норми це право [вийти за межі позовних вимог] суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.

64. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Відхилення від такого правила є можливим лише задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 12.10.2023 у справі №160/21190/21, від 17.04.2024 у справі №300/3779/23, від 15.02.2024 у справі №520/27906/21).

65. Наведені висновки були підтримані Верховним Судом у постанові від 18.12.2025 у справі №160/27036/23.

66. Повертаючись до матеріалів справи, позивач в якості визначеного способу захисту порушених прав просив суд зобов`язати Четверту кадрову комісію за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

67. Позивач уважав, що враховуючи те, що Четвертою кадровою комісією допущено бездіяльність при виконанні своїх повноважень, остання зобов`язана за результатами проведеної співбесіди прийняти щодо нього рішення про успішне проходження співбесіди під час добору.

68. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Четвертої кадрової комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з огляду на те, що судом було встановлено лише факт не прийняття Комісією вказаного рішення без наведення відповідних мотивів, що унеможливлює здійснення судового контролю за такими діями комісії у процесі добору на зайняття вакантної посади прокурора.

69. Крім того, як уважав суд першої інстанції, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури буде мати наслідком безпідставне втручання суду у дискреційні повноваження вказаної комісії, яка (а не суд) наділена повноваженнями проведення добору на вакантні посади прокурорів та ухвалення рішень про успішне проходження добору за наслідками співбесіди.

70. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в його зобов`язальній частині із прийняттям нового рішення, з огляну на встановлені обставини справи та беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача, апеляційний суд уважав передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Четвертої кадрової комісії повторно розглянути питання про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На переконання суду апеляційної інстанції, наявні були підстави для зобов`язання Четвертої кадрової комісії (чи її правонаступника) зазначити мотиви щодо не визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, що дасть змогу позивачу, суду з`ясувати дійсні мотиви такого висновку, що в подальшому може бути піддано аналізу учасниками цих правовідносин чи судом.

71. Отже, як рішення суду першої інстанції, так і постанова суду апеляційної інстанції, містять мотиви обрання саме таких способів захисту порушеного права у спірних правовідносинах.

72. В той же час, визначаючи різні способи захисту, суди обох інстанцій встановили відповідального за поновлення порушених прав позивача суб`єкта владних повноважень в особі Четвертої кадрової комісії.

73. Відповідач-2 в касаційній скарзі додатково посилається на те, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що наказ Генерального прокурора від 20.08.2021 №270 «Про створення четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)» визнано таким, що втратив чинність наказом Генерального прокурора від 17.11.2021 №362. Комісію відповідно до пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ було створено тимчасово, до 01.09.2021, для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів.

74. Реагуючи на такі доводи відповідача-2, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з набранням чинності 25.09.2019 Законом №113-ІХ зупинено до 01.09.2021 дію положень Закону №1697-VII, що визначали статус і повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, голова і члени Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вважалися звільненими з посади, а їх повноваження - достроково припиненими (пункти 21, 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).

75. Підпунктом 35 пункту 21 розділу І Закону №113-ІХ у частині першій статті 44 Закону №1697-VII слова «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів» замінено на слова «відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження», а підпунктом 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону встановлено, що тимчасово, до 01.09.2021, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів.

76. На виконання наведених вище положень Закону №113-ІХ затверджено Порядок №11. Також, Наказом Генерального прокурора №270 від 20.08.2021 «Про створення четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних)» створено Четверту кадрову комісію.

77. З цього слідує, що відповідно до положень Закону №113-ІХ Четверту кадрову комісію було створено тимчасово, до 01.09.2021, зокрема, для забезпечення здійснення добору на посади прокурорів. Станом на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій та ухвалення оскаржуваних судових рішень Четверта кадрова комісія припинила свою діяльність, а добір, з метою проведення якого ця комісія була створена, відповідно завершився.

78. У той же час, з 01.09.2021 відновили свою дію положення статті 28, 29, пункту 2 частини першої статті 77 Закону №1697-VII щодо статусу та повноважень відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

79. Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 697-VII, до повноважень відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, серед іншого віднесено проведення добору кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку.

80. Верховний Суд у вже згаданій постанові від 11.05.2023 у справі №640/30310/21 зазначав, що рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 26.10.2021 №16зп-21 установлено, що днем початку діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, є 03.11.2021.

81. У наведеному судовому рішення суд касаційної інстанції, досліджуючи факт публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин, ураховуючи приписи пунктів 21, 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення», 35 пункту 21 розділу І Закону №113-ІХ та наказ Генерального прокурора від 17.11.2021 №362, дійшов висновку, що з 01.09.2021 у спірних правовідносинах відбулось компетенційне публічне правонаступництво, тобто перехід функцій щодо здійснення добору на посади прокурорів від кадрових комісій, функції яких припинено, до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

82. Водночас, вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Четвертої кадрової комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури та обираючи різні способи захисту порушених прав позивача, суди попередніх інстанцій не досліджували питання щодо публічного правонаступництва кадрових комісій та переходу їх функцій до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, станом на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень.

83. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

84. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

85. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

86. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

87. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

88. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2018 у справі №925/1265/16).

89. Колегія суддів ураховує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Між тим, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Для правильного вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

90. Таким чином, правильне вирішення справи та застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача вимагає, щоб відповідачем за позовною вимогою зобов`язального характеру у спірних правовідносинах був Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, який є правонаступником Четвертої кадрової комісії, що припинила свою діяльність вже на час розгляду справи судом першої інстанції.

91. Зважаючи на викладене, колегія суддів уважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зобов`язання Четвертої кадрової комісії повторно розглянути питання про визнання ОСОБА_1 таким, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні / зобов`язання Четвертої кадрової комісії (чи її правонаступника) зазначити мотиви щодо не визначення ОСОБА_1 кандидатом, який успішно пройшов добір на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, відповідно, - є передчасними, а правильне вирішення справи в цій частині вимагає визначення ефективного способу захисту порушеного права позивача та вирішення питання про необхідність заміни відповідача-1 чи залучення співвідповідача до участі у справі, у зв`язку з чим справу у цій частині слід направити на новий розгляд.

92. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

93. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

94. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

95. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційні скарги слід задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення скасувати в частині позовної вимоги про зобов`язання Четвертої кадрової комісії за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури, та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

96. Колегія суддів уважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

97. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора задовольнити частково.

2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №140/11528/21 скасувати в частині позовної вимоги про зобов`язання Четвертої кадрової комісії з добору на зайняття вакантних посад та тимчасово вакантних посад прокурорів в окружних прокуратурах і спеціалізованих прокуратурах у військовій та оборонній сфері (на правах окружних) за результатами проведеної співбесіди 13.09.2021 прийняти рішення про успішне проходження кандидатом ОСОБА_1 добору на посаду прокурора у відповідному органі прокуратури.

3. В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Волинського окружного адміністративного суду.

4. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду