Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 грудня 2018 року

справа №826/6636/18

адміністративне провадження №К/9901/64443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року (судді - Вівдиченко Т.Р., Файдюк В.В., Чаку Є.М.) у справі №826/6636/18 за позовом Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і наказу,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року Іноземне підприємство «1+1 Продакшн» (далі - Підприємство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати рішення податкового органу, оформленого у вигляді листа №17766/10/28-10-14-16 від 23 квітня 2018 року та визнати протиправним та скасувати наказ відповідача у справі про призначення позапланової податкової перевірки Підприємства №790 від 26 квітня 2018 року.

Разом з адміністративним позовом Підприємством подано клопотання про забезпечення позову, в якому просило:

- зупинити дію рішення відповідача у справі, оформленого у вигляді листа, №17766/10/28-10-14-01-16 від 23 квітня 2018 року;

- заборонити відповідачу у справі, а також будь-яким іншим територіальним та структурним органам Державної фіскальної служби України вчиняти дії щодо проведення документальних планових/позапланових та будь-яких інших податкових перевірок Підприємства, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2016 року чи інші періоди, в тому числі, але не виключно, щодо оформлення результатів документальних планових/позапланових перевірок (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки) Підприємства, виносити податкові повідомлення-рішення щодо позивача у справі на підставі у тому числі, але не виключно листа податкового органу № 17766/10/28-10-14-01-16 від 23 квітня 2018 року, а також будь-яких інших наказів, листів;

- зупинити дію наказу податкового органу, про призначення позапланової податкової перевірки позивача у справі;

- заборонити відповідачу у справі, а також будь-яким іншим територіальним та структурним органам Державної фіскальної служби України вчиняти дії щодо проведення документальних планових/позапланових та будь-яких інших податкових перевірок позивача у справі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2016 року чи інші періоди, в тому числі, але не виключно, щодо оформлення результатів документальних планових/позапланових перевірок (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки) Підприємства, виносити податкові повідомлення-рішення щодо позивача у справі на підставі у тому числі, але не виключно наказу податкового органу про призначення позапланової податкової перевірки позивача у справі, а також будь-яких інших наказів, листів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року заяву позивача у справі про забезпечення позову задоволено частково:

- зупинено дію наказу відповідача у справі про проведення позапланової документальної виїзної перевірки Підприємства від 26 квітня 2018 року №790 до вирішення спору по суті;

заборонено податковому органу вчиняти дії на підставі його наказу про проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача у справі від 26 квітня 2018 року №790, а саме: проводити перевірки позивача у справі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2016 року; оформляти результати перевірок (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки) Підприємства; приймати податкові повідомлення-рішення щодо Підприємства до вирішення спору по суті. В іншій частині заяви позивача у справі про забезпечення позову відмовлено.

Зазначену ухвалу отримано представником Підприємства Ноготковою С.В. 30 квітня 2018 року, що підтверджується розпискою на останній сторінці ухвали від 27 квітня 2018 року (а.с.7).

06 вересня 2018 року на адресу суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга Підприємства на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року. Зокрема в зазначеній скарзі позивач у справі просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про неможливість безпідставного позбавлення права на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали надати оригінал платіжного доручення, який підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги та навести обґрунтовані причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зазначену ухвалу отримано позивачем 17 вересня 2018 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с.173).

Дана справа, разом з апеляційною скаргою Підприємства на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до частини 3 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, як визначеного частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року апеляційну скаргу повернуто позивачу у справі у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження з порушенням практики Європейського Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, що унеможливлює повторне звернення з цією самою апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені випадки повернення апеляційної скарги, зокрема це не усунення недоліків скарги, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви (як і апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд повертає апеляційну скаргу, зокрема, у випадку недотримання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (тоді як строки апеляційного оскарження регулюються статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України) та не усунення недоліків апеляційної скарги, що не позбавляє заявника права повторно звернутися з апеляційною скаргою.

Отже, Суд апеляційної інстанції може зробити дві процесуальні дії після не усунення недоліків апеляційної скарги: відмовити у відкритті апеляційного провадження (у випадку порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України) або ж повернути апеляційну скаргу (у випадку порушення вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України), які несуть за собою різні процесуальні наслідки.

Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та у зв'язку з ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують усунення недоліків апеляційної скарги, як в частині сплати судового збору, так і в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку.

З ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року вбачається, що апеляційну скаргу повернуто позивачу у справі у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 12 вересня 2018 року, а саме несплатою судового збору.

Однак, судом апеляційної інстанції не враховано, що ухвалою від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу Підприємства залишено без руху також з підстав ненадання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно не надання будь-яких документів на виконання ухвали від 12 вересня 2018 року тягне за собою таку процесуальну дію як відмова у відкритті апеляційної скарги, а не повернення апеляційної скарги.

Отже, Суд погоджується з висновками Підприємства про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, доводи Підприємства на обмеження судом апеляційної інстанції права позивача в доступі до правосуддя з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини Суд вважає неприйнятними, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу позивача з підстав недотримання вимог національного законодавства в частині сплати судового збору, саме ця процесуальна дія суду не обмежує позивача у доступі до правосуддя, оскільки не позбавляє права повторного звернення з апеляційною скаргою. Варто зазначити, що будь-яких клопотань про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору скаржником у справі не подано.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Іноземного підприємства « 1+1 Продакшн» задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі №826/6636/18 скасувати.

Справу №826/6636/18 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер