Історія справи
Постанова КАС ВП від 04.11.2025 року у справі №260/3634/24Постанова КАС ВП від 04.11.2025 року у справі №260/3634/24
Постанова КАС ВП від 04.11.2025 року у справі №260/3634/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 260/3634/24
адміністративне провадження № К/990/29701/25 №К/990/25805/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Гриціва М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 260/3634/24
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Тячівської районної державної (військової) адміністрації, Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА», ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним, нечинним нормативно-правового акту, визнання протиправним і скасування рішень
за касаційними скаргами Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 (головуючий суддя: Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 (колегія у складі: головуючого судді: Кузьмича С. М., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі також - позивач 2, ОСОБА_2 ) звернулись до суду з позовом до Тячівської районної державної (військової) адміністрації (далі також - відповідач 1), Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (далі також - відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому позивачі просили:
- визнати протиправною бездіяльність Тячівської районної державної адміністрації як замовника та Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, що затвердила детальний план території, без проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні та громадського обговорення звіту про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МТЕС №1 та МТЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області» (до відповідача 1 та відповідача 2);
- визнати протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №722 «Про затвердження детального плану території «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області» (до всіх відповідачів);
- визнати протиправним і скасувати рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №723 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації - внесення змін до затвердженого детального плану території» (до відповідача 2 та відповідача 3).
2. В обґрунтування позову, позивачі стверджували, що матеріали проекту спірного детального плану території не були оприлюднені взагалі. З матеріалами спірного детального плану території позивачі ознайомились в травні 2024 року, після його затвердження Дубівською селищною радою, які було отримано на інформаційний запит однією із членів територіальної громади.
Позивачі зауважували, що громадського обговорення проекту спірного детального плану території саме в тій редакції, що була подана на затвердження Дубівській селищній раді, не проводилось ні відповідачем 1, ні відповідачем 2.
Також наголошували позивачі на тому, що Тячівська РДА як замовник містобудівної документації у кількості двох детальних планів території для будівництва і обслуговування малих гідроелектростанцій МГЕС №1, МГЕС №2 на річці Тересва за межами населеного пункту с. Калини Тячівського району Закарпатської області не виконала обов`язків покладених на замовника Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 (далі - Порядок №290) (пункт 4.8., абзац третій пункту 4.9.) та нормами Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555, в редакції постанови від 24.07.2013 №532 (пункти 3 - 5).
Затвердження Дубівською селищною радою проекту детального плану території відбулось протиправно, оскільки чинними на момент прийняття спірного рішення нормами (абзац перший статті 21) Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено заборону затверджувати містобудівну документацію на місцевому рівні без проведення громадського обговорення проектів такої документації.
Окрім того, зазначили, внесений на розгляд сесії Дубівської селищної ради проект детального плану території не відповідає вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2020 № 2354-VIII (далі - Закон № 2354-VIII), Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021, (далі - Порядок №926) (пункти 11 та 13 пункту 43, підпункт 6 пункту 44, підпункт 4 пункту 69, пункти 81 та 83).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Двадцять четвертої сесії VIII скликання Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349633) від 14.08.2023 №723 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації - внесення змін до затвердженого детального плану території».
У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідачів при затвердженні детального плану території допущено не було, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дії Тячівської РДА та Калинської сільської ради (правонаступником якої є Дубівська селищна рада) щодо розроблення Детального плану території, виникли у 2017 році, коли діяла попередня редакція Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема стаття 19 вказаного Закону, у редакції, чинній станом на 2017 рік (момент видання розпорядження про розроблення детального плану території №203), передбачала, що розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. Таке розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області прийняте 25.05.2017 № 203 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки», та на його виконання здійснено розроблення детального плану території згідно вимог чинного на той момент законодавства.
Судом зроблено висновок, що Тячівською РДА громадські слухання не проводилися, оскільки не було позитивного висновку містобудівної ради, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалося. Отже, на думку суду першої інстанції, відсутня бездіяльність Тячівської РДА.
У подальшому, обов`язок щодо проведення громадського обговорення перейшов до Калинівської сільської ради, правонаступником якої є Дубівська селищна рада Дубівської селищної ради. Такі слухання, згідно протоколу були проведені 07.08.2017 (т.2 а.с.176-193).
Отже, у зв`язку з викладеним вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Тячівської районної державної адміністрації, як замовника та Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, що затвердила детальний план території, є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №722, суд першої інстанції зазначив, що така вимога є необґрунтованою, оскільки рішення №722 прийняте в межах компетенції, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Щодо можливого негативного впливу на довкілля, які, як вказують позивачі, не були враховані, то такі твердження спростовуються наявними висновками з оцінки впливу на довкілля (т.2 а.с.176-209). Такі висновки є чинними, не оскарженими та не скасованими.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №723 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації - внесення змін до затвердженого детального плану території» підлягає задоволенню, оскільки рішенням №723 від 14.08.2023 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації внесення змін до затвердженого детального плану території» вносилися зміни до не чинного на той час рішення №722 «Про затвердження детального плану території».
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 260/3634/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення яким такі вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Тячівської районної державної адміністрації як замовника та Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, щодо затвердження детального плану територій, без дотримання процедури проведення громадських слухань, а саме відносно проектів містобудівної документації на місцевому рівні та громадського обговорення звіту про стратегічну екологічну оцінку документа державного планування «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МТЕС №1 та МТЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області».
Визнано протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №722 «Про затвердження детального плану території «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Калинівською сільською радою, правонаступником якої є Дубівська селищна рада, не було дотримано процедури проведення громадських слухань, а відтак підтверджується протиправна бездіяльність відповідачів щодо затвердження детального плану територій, без дотримання процедури проведення громадських слухань.
Беручи до уваги затвердження детального плану територій без дотримання процедури проведення громадських слухань, суд апеляційної інстанції вважав, що обґрунтованими є позовні вимоги щодо визнання протиправним і нечинним рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №722 «Про затвердження детального плану території «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області».
В частині задоволення вимоги позивачів про визнання протиправним та скасування рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №723 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації - внесення змін до затвердженого детального плану території» суд апеляційної інстанції погодився з мотивами суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. 18.06.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА», в якій скаржник просить частково скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
8. 11.07.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, в якій скаржник просить частково скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 в частині задоволення позовних вимог та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
9. В обґрунтування вимог касаційних скарг Дубівська селищна рада Тячівського району Закарпатської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА» зазначають, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами в межах компетенції та у відповідності до норм чинного законодавства.
Виконанню робіт з розробки детального плану території згідно з Порядком №290 передувало забезпечення проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації. В протоколі громадського слухання від 14.08.2017, зазначено, що громадські слухання було проведено з дотримання принципів самоврядування територіальних громадах для проведення масових заходів, якому передувало обговорення проекту «детального планування розміщення міні ГЕС», зобов`язано оприлюднити розроблений детальний план та забезпечити доступ громадськості д вказаної інформації. Таким чином, судом першої інстанції правильно досліджено обставини справи у цій частині. Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення у цій частині.
Також скаржники звернули увагу на неврахування судом апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної постанови висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2021 у справі №369/7844/17 та від 21.02.2023 у справі 369/7737/16-а.
Щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №723 скаржники зазначили, що судами в цій частині рішення всупереч нормам адміністративного процесуального права не досліджено характер оскаржуваних рішень №722, №723, не досліджено хронологію прийняття рішень та набрання ними чинності, не наведені релевантні норми права ані щодо задоволення позовних вимог у цій частині, ані щодо спростування доводів відповідачів та третьої особи на стороні відповідача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Тацій Л.В., Гриців М.І.
11. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №260/3634/24.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА" про зупинення дії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №260/3634/24.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №260/3634/24.
14. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, головою Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області прийнято розпорядження від 25.05.2017 № 203 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки», а саме розробити детальний план території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій (МГЕС-1, МГЕС-2) на річці Тересва, за межами населеного пункту Калини, Тячівського району, відповідно до договору з організацією, яка має в своєму складі особу з відповідним кваліфікаційним сертифікатом на виконання робіт з розроблення містобудівної документації.
16. 22.06.2017 Тячівською РДА укладено договір №04-10/56 з TOB «Гідроресурс-Тересва» та TOB «Наша Спадщина» на виконання робіт по виготовленню детального плану території с. Калини Тячівського району Закарпатської області для будівництва і обслуговування малих гідроелектростанцій МГЕС №1 та МГЕС №2 на території Калинівської сільської ради за межами населеного пункту с. Калини, на річці Тересва Тячівського району Закарпатської області.
17. Згідно з умовами вказаного договору, виконавець гарантує, що він має усі необхідні дозволи (ліцензії) та має у складі осіб, що отримали відповідні кваліфікаційні сертифікати, які вимагаються чинним законодавством України для виконання ним робіт за цим договором. Робота за цим договором виконувалася у відповідності до узгодженого сторонами завдання на виконання робіт, технічних, наукових, економічних та інших вимог. Строк виконання роботи - три місяці з моменту підписання цієї угоди. У випадку дострокового виконання робіт сторони визначають порядок приймання та оплати виконаних робіт. Виконавець здійснює роботи з виготовлення детальних планів території за кошти інвестора.
18. В 2017 році розроблено детальний план території, а саме детальний план території «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні гідроелектростанцій дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту Калини, на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області», на підставі розпорядження голови Тячівської РДА №203, №205, та завданням проектування (т.2 а.с.162-164).
19. Даний детальний план розроблявся у відповідності до договору №04-10/56 на виконання робіт по виготовленню детального плану території від 22.06.2017 (т.1 а.с.50-52).
20. 27.12.2018 було отримано позитивні висновки Міністерства екології та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля. Вказані висновки розроблені з урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадських слухань та відображають реальну оцінку можливого впливу на довкілля, в тому числі атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, клімат, соціальне, геологічне та водне середовище, тощо (т. 2 а.с.176-192).
21. Затвердженню містобудівної документації передувало проведення громадських слухань (протокол громадського слухання від 07.08.2017 (т.2 а.с.164-168) щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні.
22. 14.08.2023 Дубівською селищною радою було прийнято два оскаржувані розпорядження №722 «Про затвердження детального плану території «З метою уточнення положень обласної схеми планування та оформлення проекту землеустрою щодо відводу земельних ділянок під будівництво двох міні ГЕС дериваційного типу МГЕС №1 та МГЕС №2 за межами населеного пункту с. Калини, на річці Тересва, Тячівського району Закарпатської області» та №723 «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації внесення змін до затвердженого детального плану території» (т.2 а.с.210-213)
23. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів та протиправними спірні рішення Дубівської селищної ради, позивачі звернулися до суду з відповідним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
37. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
28. Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 3038-VI затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині 1 цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
29. Відповідно до частини 3 статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
30. Відповідно до частини 4 статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
31. Відповідно до частини 5 статті 21 Закону № 3038-VI пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
32. Відповідно до частини 6 статті 21 Закону № 3038-VI громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
33. Відповідно до частини 10 статті 21 Закону № 3038-VI Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
34. Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком № 290 (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
35. Пункт 4.1 Порядку № 290 передбачає, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
36. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні, зокрема, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (пункт 4.3 Порядку № 290).
37. Відповідно до пункту 4.9 Порядку № 290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.
38. Так, пунктом 2 Порядку № 555 встановлено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
39. Згідно з пунктом 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:
оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
40. Пунктами 4-5 Порядку № 555 визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
41. Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (пункт 6 Порядку № 555).
42. Зі змісту наведених правових норм слідує, що будь-яка містобудівна документація повинна розроблятися саме в інтересах мешканців територіальної громади. Чинним законодавством України передбачено право будь-якого зацікавленого члена громади зареєструватись і брати участь в громадських слуханнях. Як правило, зацікавленість полягає в тому, що рішення, яке приймається, певним чином може вплинути на права і інтереси особи, покращити або погіршити її становище.
43. Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями села (міста), відповідною територіальною громадою та депутатами відповідної ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.
44. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом: оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
45. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 09.02.2023 у справі № 320/10895/21, від 27.03.2024 у справі № 128/2833/17, від 24.04.2024 у справі № 420/1603/19.
46. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Тячівською РДА громадські слухання не проводилися, оскільки не було позитивного висновку містобудівної ради, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалося. Разом з цим, у подальшому, обов`язок щодо проведення громадського обговорення перейшов до Калинівської сільської ради, правонаступником якої є Дубівська селищна рада. Такі слухання, згідно протоколу були проведені 07.08.2017 (т.2 а.с.164-174).
47. За результатом громадських слухань вирішили:
1. Схвалити представлені матеріали щодо детального плату території ТОВ «Гідроресурс-Тересва», щодо розміщення каскаду малих гідроелектростанцій МГЕС №1, МГЕС №2 потужністю до 3600 кВт кожна на території за межами населеного пункту с. Калини на р. Тересва»;
2. Пропонували Калинівській сільській раді прийняти рішення, щодо детального плану території ТзОВ «Гідроресурс-Тересва», щодо розміщення каскаду малих гідроелектростанцій МГЕС №1, МГЕС №2 потужністю до 3600 кВт кожна на території за межами населеного пункту с. Калини на р. Тересва»;
3. Дозвіл на будівництво МГЕС №1, МГЕС №2 дати тільки після початку будівництва очисних споруд в смт. Дубове.
Згідно голосування: За - « 34», Проти - « 6».
48. Суд першої інстанції, вказуючи на правомірність рішення Дубівської селищної ради №722, звернув увагу на те, що 07.08.2017 громадські слухання були проведені, дії по їх проведенню та результати громадських слухань не оскаржувалися і не скасовані.
49. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав на те, що громадські слухання мали місце, проте були проведені із порушеннями, які нівелюють їх суть, а відтак не витримує критики і рішення Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 14.08.2023 №722, прийняте за наслідками таких громадських слухань.
50. Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на наступне.
51. Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з протоколом від 07.08.2017 відбулось голосування та отримано результати: За - « 34», Проти - « 6». Однак відповідно до Списків присутніх жителів в с. Калини на загальних зборах селян 07.08.2017 та громадських слухань були присутні понад 100 жителів, а з протоколу неможливо встановити відношення більше як половити присутніх жителів щодо вирішених питань. Крім цього, в матеріалах справи відсутній протокол лічильної комісії щодо результатів голосування.
52. Надаючи оцінку процедурним порушенням, на які вказує суд апеляційної інстанції, колегія суддів підкреслює й те, що в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
53. Суд наголошує, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
54. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
55. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
56. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №369/7844/17 та від 21.02.2023 у справі 369/7737/16-а, на яку посилається відповідач 2, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження прийнятої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції.
57. Як зазначив суд першої інстанції, що із протоколу громадського слухання від 07.08.2017 (т.2 а.с.164-168) слідує, що громадські слухання було проведено з дотримання принципів самоврядування територіальних громадах для проведення масових заходів, якому передувало обговорення проекту «детального планування розміщення міні ГЕС», зобов`язано оприлюднити розроблений детальний план та забезпечити доступ громадськості до вказаної інформації. Крім того обговорили всі переваги проекту зокрема надходження коштів до бюджету села, розвиток інфраструктури села в т.ч. і до початку будівництва, будівництво берегоукріплення, міграцію риби та інші питання. Зазначили, що наведене вище є вкрай важливе для села оскільки потребує ремонту дорога до кладовища, територія закріплена за дитячим садком та школою потребує уваги.
58. Разом з тим, судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду цієї справи та прийняття ним постанови по суті спору не перевірено належним чином чи допущені під час громадського обговорення проекту детального плану території процедурні порушення, про які суд вказав в оскаржуваній постанові, мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення.
59. Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що представником ТОВ «Гідроресурс-Тересва» надано до суду апеляційної інстанції відеозапис про проведення таких громадських обговорень. Однак, судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки вказаному доказу.
60. Також, суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином чи дотримано відповідачами вимоги пунктів 4-5 Порядку № 555 щодо оприлюднення у двотижневий строк рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, а також щодо оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
61. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації мало здійснюватися через погоджувальну комісію, яка створена не була.
62. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини восьмої статті 21 Закону №3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
63. У пункті 11 Порядку № 555 також зазначено, що у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
64. Верховний Суд в постанові від 22.01.2020 в справі №369/8195/17 на підставі системного аналізу положень статті 21 Закону №3038-VI та Порядку №555, зробив висновок щодо випадків, за умови настання яких вимагається створення органом місцевого самоврядування погоджувальної комісії, а саме, - у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або якщо мають місце спірні питання. При цьому Суд додав, що хоч у статті 21 Закону №3038-VI вказано, що погоджувальна комісія "може" створюватись, це не свідчать про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність створення такої комісії у разі настання наведених випадків.
65. Отже, при розгляді судом справи, спірне питання у якій стосується створення погоджувальної комісії у процедурі громадських обговорень, у кожному конкретному випадку виникає потреба з`ясувати, чи існували наведені вище передумови, з якими Закон №3038-VI та Порядок №555 пов`язують необхідність її створення, зокрема, чи дійсно було надано пропозиції громадськістю, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або ж існували спірні питання, які могли бути узгоджені лише такою комісією. Водночас наявність будь-якої із цих умов утворення комісії означає, що це має переслідувати визначену наведеними нормами мету, зумовлену (зокрема, але не виключно) потребою узгодити позиції, вирішити спірні питання, отримати відповідь на пропозицію чи зауваження тощо, однак не може мати в основі суто формальні міркування, які таких цілей не переслідують.
66. При цьому, згаданий висновок Верховного Суду про те, що закріплена законом можливість створення погоджувальної комісії не свідчить про наявність у відповідача альтернативних способів щодо вирішення питання про необхідність її створення, вказує на обов`язковість її створення, але не у будь-якому разі, а за настання вказаних випадків (умов).
67. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 440/15044/23.
68. Колегія суддів звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не перевірено чи існували умови, з настанням яких Закон №3038-VI та Порядок №555 пов`язують вимогу створити погоджувальну комісію та передчасно зроблено висновки про те, що узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації мало здійснюватися через погоджувальну комісію, яка створена не була.
69. Крім вказаного, суд апеляційної інстанції зазначив, що передумовою прийняття містобудівної документації, є зокрема оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.
70. Позивачі, звертаючись до суду, зазначили, що внесений на розгляд сесії Дубівської селищної ради проект детального плану території не відповідає вимогам Закону № 2354-VIII.
71. Так, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що 15.04.2018 набрав чинності Закон № 2354-VIII, введений в дію з 12.10.2018, який урегулював відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля та вперше запровадив у законодавстві здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту - процедури визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій, врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
72. Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354 було доповнено статтю 2 Закону № 3038-VI частиною четвертою такого змісту: « 4. Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
73. Частина друга статті 11 Закону № 3038-VI (у редакції Закону № 2354) зазначає, що містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці.
74. Частина вісімнадцята статті 17 цього ж закону встановлює, що генеральні плани населених пунктів обов`язково проходять стратегічну екологічну оцінку.
75. Абзац другий частини першої статті 19 Закону № 3038-VI (у редакції Закону № 2354) визначає, що детальні плани території, розроблені для планувальної організації, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації кварталів, мікрорайонів чи інших частин території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, також підлягають стратегічній екологічній оцінці.
76. Верховний Суд у постановах від 13.04.2020 у справі № 160/2852/19 та від 15.07.2021 у справі № 1.380.2019.004556 дійшов висновку, що у випадку розроблення детального плану території та подання його на затвердження сільською, селищною, міською радою чи відповідною державною адміністрацією до 12.10.2018, вимоги Закону № 3038-VI щодо проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану території не застосовуються.
77. Тобто, вимоги Закону № 3038-VI щодо проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану території застосовуються у випадку :
- розроблення детального плану території після 12.10.2018, або
- подання проекту детального плану території на затвердження сільською, селищною, міською радою чи відповідною державною адміністрацією після 12.10.2018.
78. Такий же висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 540/1989/20.
79. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не встановив точних обставин щодо строків розроблення детального плану території та моменту його подання на затвердження. Зокрема, не було з`ясовано, чи відбувалося розроблення цього плану до чи після 12.10.2018, коли набрали чинності зміни до Закону № 3038-VI, що запровадили вимогу обов`язкової стратегічної екологічної оцінки для містобудівної документації. Також суд не встановив, коли саме проект детального плану був поданий на затвердження, що є ключовим для визначення застосовності вимог Закону № 2354-VIII. Відсутність таких висновків не дає змогу встановити чи підлягав детальний план території стратегічній екологічній оцінці відповідно до чинного законодавства.
80. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
81. З урахуванням вказаного, постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена у справі, не може бути визнана законною і обґрунтованою, оскільки суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не перевірив їх доказами та не надав оцінку доводам учасників справи по суті оскаржуваного рішення.
82. Верховний Суд наголошує на тому, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
83. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
84. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 07.02.1995 (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.
85. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити рішення у справі.
86. Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
87. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
88. Під час нового розгляду справи слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та арґументам учасників справи, та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
89. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА» задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Тячівської районної державної (військової) адміністрації, Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОРЕСУРС-ТЕРЕСВА», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним, нечинним нормативно-правового акту, визнання протиправним і скасування рішень - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій М.І. Грицiв