Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2018 року

м.Київ

справа №826/4988/16

адміністративне провадження №К/9901/14141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016р. (судді: Келеберда В.І., Данилишин В.М., Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р. (судді: Шелест С.Б., Глущенко Я.Б., Мєзенцев Є.І.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОБАНК" до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві Дахна Артема Миколайовича, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучинського Дениса Дмитровича третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОБАНК" звернулося до суду з позовом в якому просило:

скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г.М. № 21375371 від 18.05.2015р. про реєстрацію права власності на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 511601780000, загальною площею 56,83 кв. м. житловою площею 35,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 та запис про право власності № 9702044, внесений 14.05.2015р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Київ Дахном А.М.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової М.Г. №21375232 від 18.05.2015р. про реєстрацію права власності на квартиру, реєстрац2ійний номер об'єкта нерухомого майна 511658480000, загальною площею 78,93 кв.м. житловою площею 53,9 кв.м. що розташовано за адресою : АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_4 та запис про право власності № 9701311, внесений 14.05.2015р. державним реєстратором Управніння державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дахно А.М.

Скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучинського Д.М. № 23530579 від 10.08.2015р. про реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 699257080000, загальною площею 140,7 кв.м. жиловою площею 84,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_4 та запис про право власності № 10737122, внесений 04.08.2015р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві Бучинським Д.Д.

Зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві поновити запис про право власності ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 511601780000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 511658480000, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Витребувати від державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дахна А.М. копії реєстраційних справ, що були сформульовані на підставі заяв ОСОБА_4 про реєстрацію на ім'я права власності на нерухоме майно - кв. АДРЕСА_1.

Витребувати від державного реєстратора Управління реєстрації Головного територіальної юстиції у м. Києві Бучинського Д.Д. копію реєстраційної справи, що була сформована на підставі заяви ОСОБА_4 про реєстрацію на її ім'я права власності на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_3.

В обґрунтування позовних посилався на те, що спірні рішення відповідачів прийнято з порушенням вимог законодавства та порушують права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р., позов залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що виготовлення приватним нотаріусом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.09.2015р. не свідчить про те що Уповноважена особа фонду дізналася про порушення прав ПАТ "ЕНЕРГОБАНК" саме у цей день.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017 р.) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно статті 100 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся з позовом до суду про оскарження рішень відповідачів від 18.05.2015р. №21375371, від 18.05.2015р. № 21375232 та від 10.08.2015р. № 23530579.

В судовому засіданні представником третьої особи заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, оскільки про наявність оскаржуваних рішень позивач був обізнаний з 01.09.2015, проте з позовом звернувся лише 24.03.2016, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Задовольняючи клопотання представника третьої особи та залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що про порушення своїх прав та законних інтересів позивач був обізнаний з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.09.2015р., а саме 01.09.2015р., проте з позовом до суду звернувся лише 24.03.2016 року, не навівши обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, та не надавши доказів щодо неможливості подачі позову в межах строку, передбаченого статтею 99 КАС України.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують та є безпідставними, оскільки передбачений статтею 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) строк позивачем пропущено, поважних підстав пропуску такого строку не наведено, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише у листопаді 2015р. є безпідставним, оскільки позивачем як у судах першої та апеляційної інстанцій, так і у касаційній скарзі не надано належних доказів на підтвердження вказаних обставин. Крім цього, у матеріалах справи (а.с. 40-49) міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.09.2015р., яку подано позивачем разом з позовною заявою, що вказує на те, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 01.09.2015р.

Крім того, оскільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.09.2015р. було надано разом з позовною заявою саме позивачем, такий витяг судами обґрунтовано оцінено як такий, що свідчить про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 01.09.2015р., а доказів які б спростували такі висновки судів позивачем не надано.

Крім того, посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що третя особа згідно норм КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) не наділена процесуальним правом заявляти клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 54 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 49 КАС України, до яких входить і право на заявлення клопотань.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"- залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук