ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №640/17721/19

адміністративне провадження №К/9901/7204/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі за позовом Міністерства оборони України до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Міністерство оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу ДВС, в рамках виконавчого провадження №58070014 про накладання штрафу від 28 серпня 2019 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу ДВС, в рамках виконавчого провадження №58070014 про закінчення виконавчого провадження від 28 серпня 2019 року;

- зобов`язати Відділ ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження №58040014 у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначав про протиправність висновків відповідача щодо наявності підстав для застосування до Міністерства оборони України штрафних санкцій, оскільки судове рішення, щодо виконання якого відкрито ВП №58070014 виконано позивачем, про що було повідомлено Відділ ДВС у заяві боржника про закриття виконавчого провадження, однак, в порушення вимог законодавства, державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення винесена не була. Натомість, 04 березня 2019 року виконавцем винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн, а в подальшому 28 серпня 2019 року повторно накладено штраф у розмірі 10 200,01 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду. Також, Відділом ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника від 28 серпня 2019 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення суду Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу підписано представником за довіреністю старшим офіцером групи Північного територіального юридичного управління підполковником юстиції Зеленовим А.С.

06 лютого 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та доказів на підтвердження повноважень представника.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що після залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не усунуто всі недоліки апеляційної скарги, а саме в частині надання доказів на підтвердження повноважень представника Міністерства оборони України, який підписав апеляційну скаргу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник указав на те, що положеннями частини четвертої статті 131-2 Конституції України передбачено, що Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Також частиною другої статті 57 КАС України встановлено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, чинним законодавством визначені винятки щодо представництва в суді органів державної влади у малозначних спорах.

Скаржник наголошує, що ця справа відноситься до справ незначної складності, а тому представник Міністерства оборони України, на підставі довіреності у цій справі, може представляти інтереси Міністерства оборони України та подавати процесуальні документи.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

Рух касаційної скарги

23 березня 2020 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з підстав частини 4 статті 330 КАС України та надано десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.

Скаржником в межах строку, визначеного ухвалою від 23 березня 2020 року усунуто недоліки касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.

03 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення суду Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції з підстав передбачених пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2018 року у суді апеляційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Оскільки апелянтом не надано до суду документів, які свідчать про те, що Зеленов А.С. має статус адвоката, або є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, зокрема позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки апелянтом у повному обсязі не усунуті недоліки апеляційної скарги, зокрема апелянтом не надано доказів на підтвердження повноважень представника Міністерства оборони України, який підписав апеляційну скаргу.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Приписами Закону №1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Указаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом №1401, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Частина друга статті 57 КАС України указує, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз наведених положень законодавства вказує на те, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Суд зазначає, що за визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, предметом цієї справи є постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 28 серпня 2019 року ВП №58070014 про накладення штрафу в розмірі 10 200,01 грн.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені положеннями статті 287 КАС України.

Так, відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Суд вважає, що апеляційна скарга підписана уповноваженою особою, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, а кількість заяв по суті справи є обмеженою.

Водночас згідно матеріалів справи ухвалою Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року розгляд даної справи призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведеного свідчить про те, що вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Судом апеляційної інстанції не зазначено ознак за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності через що, представником по ній має бути виключно адвокат.

Отже, суд апеляційної інстанцій не врахував зазначених особливостей представництва у справах незначної складності, у зв`язку з чим дійшов передчасних висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, висновок суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки скаржником не усунуто недоліки в частині не надання доказів на підтвердження повноважень представника Міністерства оборони України, яки підписав апеляційну скаргу.

Отже, суд апеляційної інстанцій не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах через що, дійшов неправильних висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, зважаючи на положення статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020), касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року в справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: Л.О. Єресько

В.М. Соколов