Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №826/2277/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2019 року

Київ

справа №826/2277/15

адміністративне провадження №К/9901/8390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2015 (суддя - Амельохін В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі № 826/2277/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 04.02.2015 №000013720.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, позовні вимоги задоволено з тих мотивів, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, який підтверджений митними деклараціями, та вподальшому заявлений до бюджетного відшкодування у жовтні 2014 року.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та зазначає, що позивачем у перевіряємому періоді занижені податкові зобов`язання з ПДВ, оскільки товар (жіночі прокладки та тампони, дитячі підгузки), який реалізував позивач за ставкою ПДВ 7%, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків» та постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №410 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», не підпадає під визначення «медичного виробу», а отже позивачем протиправно оподатковувались операції з постачання цього товару за заниженою ставкою.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань податку на додану вартість наступних звітних періодів за жовтень 2014 року, про що складено акт від 19.01.2015 №51/28-10-37-20/35251089.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 190.1 статті 190, пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України чим занижено суму податкових зобов`язань в декларації з ПДВ за вересень 2014 року на суму 6555 943грн., яка підлягає зменшенню (донарахуванню); пункту 190.1 статті 190, пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року у розмірі 6 555 943грн. та підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року в розмірі 6555943грн., яка підлягає зменшенню.

Контролюючий орган вказує, що до 01.07.2014 перелік медичних виробів, операції з постачання яких на митній території України та ввезення на митну територію України підлягали оподаткування за ставкою 7% визначався постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №118 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків». 02.07.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», відповідно до якої товар, що реалізує Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» не відповідає поняттю «медичний виріб». На час складання акту перевірки постанова Кабінету міністрів України від 01.07.2014 №216 визнана такою що втратила чинність у зв`язку з введенням в дію переліку медичних виробів, операції і постачання яких на митній території України та ввезення на митну територію України яких обкладено ПДВ за ставкою 7%, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №410, яка набула чинності (опублікована) 10.09.2014, який не містить медичного виробу, що найменується як жіночі тампони та прокладки, дитячі пелюшки та підгузники.

Також контролюючий орган вказав на те, що позивач здійснював імпорт товару за ставкою 20%, а реалізовував на митній території України за ставкою ПДВ 7%. Таким чином, за висновком податкового органу, позивачем в порушення вимог пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ у декларації за вересень 2014 року у розмірі 6555943,00 грн.

На підставі названого акту перевірки відповідачем 04.02.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000113720, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 6555943,00 грн. за жовтень 2014 року та нараховано штрафні санкції в розмірі 3277971,50грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер Енд Гембл Трейдінг Україна» у вересні 2014 року реалізовувало на території України товари (прокладки жіночі гігієнічні на кожен день марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, дитячі підгузники PAMPERS, гігієнічні прокладки з крильцями, гігієні тампони) за ставкою 7%.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, у тому числі з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлює, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що операції з постачання на митній території України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має здійснюватись за ставкою податку на додану вартість у розмірі 7%.

До 01.07.2014 діяла постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №118 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», якою затверджено Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, за відповідними кодами УКТ ЗЕД.

Згідно Переліку оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків підлягають вироби за кодом УКТЗЕД 9619 00* - пелюшки для немовлят, підгузки. Також в цьому Переліку зазначено, що позначка "*" тут і далі - вироби для медичного використання, що мають відповідне маркування.

Відповідно до розділу ХХ Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» №584-VII від 19.09.2013, коду товару 9619 00 відповідають такі вироби: гігієнічні прокладки (підкладки) і тампони, дитячі пелюшки і підгузки та аналогічні вироби з будь-якого матеріалу.

Наведені положення дають підстави для висновку про те, що у розумінні постанови Кабінету міністрів України №118 термін «пелюшки для немовлят, підгузки», з позначкою "*" (вироби для медичного використання, що мають відповідне маркування), включає в себе також такі вироби, як гігієнічні прокладки (підкладки) і тампони та аналогічні вироби з будь-якого матеріалу і ці види товарів підлягали оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків до 01.07.2014 включно.

З 02.07.2014 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків», якою затверджено новий Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків.

Відповідно до пункту Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків (чинного на час виникнення спірних правовідносин), до цього переліку належать медичні вироби, для визначення яких вживаються такі терміни: «медичний виріб» - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 N 753 (Офіційний вісник України, 2013, N 82, ст. 3046).

За визначенням підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, медичний виріб - це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови Кабінету міністрів України №216 передбачено, що документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є: свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку.

Листом Державної фіскальної служби від 19.08.2014 №2316/7/99-99-19-03-02-17 надано роз`яснення щодо практичного застосування постанови №216, відповідно до якого при здійсненні, починаючи з 02.07.2014, митного оформлення медичних виробів, які ввозяться на митну територію України і на які є свідоцтво про їх державну реєстрацію, податок на додану вартість нараховується за ставкою 7 відсотків. При цьому відсутність декларації про відповідність та/або заяви про медичні вироби особливого призначення за умови наявності діючого свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів не може бути підставою для відмови в застосуванні ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що медичними виробами, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків з 02.07.2014 вважаються вироби, що відповідають визначенню термінів «медичний виріб» згідно з підпунктом 9 пункту 2 Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, та підтверджені свідоцтвом про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу.

Товар має відповідні свідоцтва про державну реєстрацію в якості «медичних виробів» видані спеціалізованим експертним органом, що свідчить про належність виробу до виробів медичного призначення, про що зроблено висновок за результатами експертних досліджень та аналізу.

Наведені обставини свідчать про правомірність оподаткування операцій з постачання продукції за заниженою ставкою ПДВ 7% та правомірність формування податкового кредиту, який позивачем вподальшому був заявлений до бюджетного відшкодування у жовтні 2014 року.

За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій суду про необхідність задоволення даних позовних вимог безвідносно до мотивів, якими такий висновок обґрунтований.

Доводи касаційної скарги вищевказаних обставин не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду