Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №820/6606/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2018 року

Київ

справа №820/6606/16

адміністративне провадження №К/9901/22727/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (головуючий суддя - Полях Н.А.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року (головуючий суддя - Курило Л.В., судді - Бартош Н.С., Присяжнюк О.В.)

у справі № 820/6606/16

за позовом ОСОБА_2

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області,

треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 05 грудня 2016 року ОСОБА_2 (далі - скаржник) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (далі - відповідач ), треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України (далі - треті особи), в якому просила:

1.1. - визнати неправомірною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області в нарахуванні та виплаті позивачу вихідної допомоги при звільненні у відставку ;

1.2. - зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу при виході судді у відставку у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою у відповідності до ч. 1 ст. 136 Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній до 01.04.2014 р.)

2. В обґрунтування позовних вимог скаржник зазначила, що їй протиправно ненараховано та невиплачено відповідачем вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді у зв`язку з виходом у відставку. На підтвердження своїх вимог стверджував, що право на відставку виникло у скаржника 18 листопада 2009 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» , яким було виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що регламентувала право отримання даної допомоги. Відтак, виключення зазначеної статті 136 не може скасовувати вже існуюче на той час право судді на одержання вихідної допомоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що того, що оскільки право на відставку позивачем реалізоване під час дії Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року в редакції, чинній на 08.09.2016 року, приписами якого не передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, то відсутні правові підстави для її виплати.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

5.1. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 820/6606/16 залишено без змін.

6. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, а не дата набуття права на відставку, тому у ОСОБА_2 відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

7. 01 березня 2017 року Вищим адміністративним судом України отримано касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_2 вказує на те, що за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді та такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, а тому скасування при виході у відставку гарантованої виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією України та іншими Законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

10. Відповідачем та третіми особами заперечення на дану касаційну скаргу не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

12. 15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

13. На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційне провадження № К/9901/22727/18 (адміністративна справа № 820/6606/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Данилевич Н.А., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

16. Наказом начальника управління юстиції виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів №02-7/23 від 20 червня 1990 року на підставі рішення Першої сесії Харківської обласної Ради народних депутатів від 13 червня 1990 року «Про обрання частини народних суддів міськрайнарсудів області» ОСОБА_2 зарахована на посаду народного судді Борівського районного народного суду.

17. Постановою Верховної Ради України №1779-ІІІ від 01 червня 2000 року «Про обрання суддів» ОСОБА_2 обрана суддею Борівського районного суду Харківської області безстроково.

18. Наказом начальника Харківського обласного управління юстиції від 16 червня 2000 року № 02-7/53 ОСОБА_2 зараховано до штату Борівського районного суду Харківської області.

19. 05 липня 2016 року, до досягнення віку 65 років і за наявності стажу роботи на посаді судді більш 20 років, ОСОБА_2 звернулася до Вищої ради юстиції і Верховної Ради України із заявами про відставку.

20. Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VIII «Про звільнення суддів» (далі - постанови № 1515-VIII) ОСОБА_2 звільнено з посади судді Борівського районного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

21. Наказом в.о. голови Борівського районного суду Харківської області № 05-04/34 від 27 вересня 2016 року ОСОБА_2 відраховано зі штату вказаного суду у зв`язку зі звільненням з посади судді за заявою про відставку.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при звільненні, скаржнику не виплачена вихідна допомога на підставі статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла до 01 квітня 2014 року.

23. 03 жовтня 2016 року скаржник звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області із заявою про нарахування і виплату зазначеної вихідної допомоги.

24. Листом № 06-16/4189/16 від 12 жовтня 2016 року скаржнику надано відповідь, згідно з якою її повідомлено про те, що законодавчих підстав для нарахування їй вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку немає

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

25. Частина 2 статті 19 Конституції України, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Частина 1 статті 58 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

27. Пункт 9 частини 5 статті 126 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив у разі подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

28. Частина 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

29. Частини 3,4 статті 120 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

30. Частини 2,3 статті 122 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

31. Частина 1 ст. 136 Закону №2453-VI, в редакції до 01.04.2014: судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

32. Підпункт 1 пункт 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII): у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами): статтю 136 виключити.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

36. Аналіз вищенаведеної норми Конституції України, із застосуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, дає розуміння про дію нормативно - правового акта в часі як момент початку набрання цим актом чинності та припинення - як момент втрати ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

37. Тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно - правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення скаржника з посади судді.

38. Крім того, Суд зауважує, що ОСОБА_2 звільнено з посади судді 08 вересня 2016 року, тобто у той час, коли право на вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачене статтею 136 Закону №2453-VI не існувало, оскільки дана норма виключена положенням Закону № 1166-VII.

39. Щодо доводів скаржника про віднесення Конституційним Судом України (рішення від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013) вихідної допомоги до конституційних гарантій незалежності суддів та її неспіврозмірність з такими конституційними гарантіями незалежності суддів як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, Суд зазначає наступне. Дані доводи є необґрунтованими та спростовуються приписами абзацу 6 п. 3.2 того ж таки Рішення Конституційного Суду України, згідно з якими, Конституційний Суд України зазначив, що "<за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю>".

40. З огляду на викладене, Суд вважає, що рішенням судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог скаржника. Позаяк підстави для виплати вихідної допомоги скаржнику, станом на дату її виходу у відставку - 08 вересня 2016 року, що є датою прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII відсутні.

41. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

42. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_2 безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки, зазначені в їх рішеннях - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

44. Керуючись статтями 341, 343, п.1ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

45. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

46. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року - залишити без змін.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа