Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2018 року

м. Київ

справа №234/4301/17

адміністративне провадження №К/9901/34526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 травня 2017 року (головуючий суддя Пікалова Н.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року (головуючий суддя Василенко Л.А., судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі №234/4301/17 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити з 1 березня 2017 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 80% суми заробітної плати з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати (які є складовими фонду оплати праці, та з яких своєчасно та в повному обсязі сплачено страхові внески).

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач з 18 жовтня 2013 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності як посадова особа місцевого самоврядування, призначену на підставі Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати.

Проте при обчисленні пенсії відповідачем не враховано сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_1 звернулася до УПФУ у м.Краматорську з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахування вищезазначених складових та надала відповідну довідку від 28.02.2017 № 01-08/1808 про складові заробітної плати для обчислення пенсії.

Відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи свою відмову тим, що з 01.05.2016 набрав законної Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким не передбачено перерахунок пенсії державним службовцям.

Суди попередніх інстанцій визнали таку відмову неправомірною, виходячи з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723. Тобто, законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку, у зв'язку з чим, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Безпідставними є посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723, оскільки предметом позову у цій частині є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Згідно статті 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода включаються в заробіток (дохід) державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №466/2402/17.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у справі №234/4301/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду