Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №815/4099/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2018 року

Київ

справа №815/4099/15

провадження №К/9901/8711/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення оформлене протоколом № 6 від 25 червня 2015 року та розпорядження № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Вовченко О. А., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Градовського Ю. М., суддів: Турецької І. О., Стас Л. В.,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" (далі - ТОВ "АТП 15107") звернулось до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Білгород-Дніпровська РДА), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати незаконним та скасувати рішення конкурсного комітету Білгород-Дністровської РДА з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району про організацію конкурсу з визначення перевізників та про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в Білгород-Дністровському районі: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя, оформлене протоколом № 6 від 25 червня 2015 року;

визнати незаконним та скасувати розпорядження № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року Білгород-Дністровської РДА "Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування";

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської РДА щодо прийняття рішення конкурсним комітетом Білгород-Дністровської РДА з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району про організацію конкурсу з визначення перевізників та про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровському районі: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя, оформлене протоколом № 6 від 25 червня 2015 року;

визнати незаконними дії Білгород-Дністровської РДА щодо винесення розпорядження № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року "Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних маршрутах загального користування".

В мотивування позову зазначив, що Білгород-Дністровською РДА опубліковано оголошення про проведення 14 червня 2015 року конкурсу з перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування у Білгород-Дністровському районі: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя.

З метою участі у конкурсі з визначення перевізника на маршрутах № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя подано документи двома претендентами автоперевізниками: ТОВ "АТП 15107" та ТДВ "Сервіс-Транс-Юг".

Однак, на засіданні конкурсного комітету прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 6 від 25 червня 2015 року про недопущення ТОВ "АТП 15107" та ТДВ "Сервіс-Транс-Юг" до участі в конкурсі, у зв'язку з чим конкурс визнано таким, що не відбувся.

Вважаючи рішення про недопущення позивача до участі у конкурсі незаконним, ТОВ "АТП 15107" звернулось до суду з вимогою про його скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення конкурсного комітету Білгород-Дністровської РДА з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району про організацію конкурсу з визначення перевізників та про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровському районі: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя, оформлене протоколом № 6 від 25 червня 2015 року та розпорядження № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року Білгород-Дністровської РДА Одеської області "Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних маршрутах загального користування".

В решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення конкурсного комітету Білгород-Дністровської РДА з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних автобусних маршрутах загального користування Білгород-Дністровського району, оформлене протоколом № 6 від 25 червня 2015 року в частині недопущення ТОВ "Автотранспортне підприємство-15107" до конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя та розпорядження Білгород-Дністровської РДА Одеської області № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року "Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних маршрутах загального користування".

В решті позову - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду 18 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, в позові відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В мотивування касаційної скарги вказує на приписи пунктів 12, 63 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, статей 34, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", статей 24, 59, 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначивши про незаконне недопущення позивача до участі у конкурсі та незаконність рішення конкурсного комітету відповідача, оскільки ТОВ "АТП 15107" не було порушено норми чинного законодавства. В протоколі відсутнє зазначення правових підстав та підтверджених належним чином відповідними письмовими доказами фактичних даних, згідно яких позивача не допущено до участі у конкурсі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білгород-Дністровською РДА опубліковано оголошення про проведення 14 червня 2015 року конкурсу з перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування у Білгород-Дністровському районі: № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та № 3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя.

На засідання конкурсного комітету з визначення перевізника на маршрутах № 13 Білгород-Дністровський АС - Приморське (через Попаздру) та №3 Білгород-Дністровський - Сухолужжя подано документи двома перевізниками: ТОВ "АТП 15107" та ТДВ "Сервіс-Транс-Юг".

16 червня 2015 року конкурсним комітетом прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 25 червня 2015 року № 6 щодо недопущення ТОВ "АТП 15107" та ТДВ "Сервіс-Транс-Юг" до участі у конкурсі, і відповідно, визнання конкурсу таким, що не відбувся.

Підставою для недопущення ТОВ "АТП 15107" до участі у конкурсі є недотримання позивачем підпункту 3 пункту 12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, зокрема, невідповідність вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв'язку з чим Білгород-Дністровською РДА прийнято розпорядження від 01 липня 2015 року № 266/А-2015 "Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських внутрішньорайонних маршрутах загального користування".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення № 6 від 25 червня 2015 року про недопущення позивача до конкурсу та розпорядження № 266/А-2015 від 01 липня 2015 року у зв'язку з неналежним виконанням позивчем своїх обов'язків як перевізника.

Зазначена позиція була підтримана і Одеським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В силу частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт", у статті 43 якого вказано, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 грудня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081), яким визначена процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Зазначений порядок є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (п.1 Порядку № 1081).

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копію штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали. Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.

За змістом пункту 30 Порядку № 1081 документи для участі в конкурсі подаються перевізником-претендентом у двох закритих конвертах (пакетах). Конверт (пакет) з позначкою "№ 1", який містить документи для участі в конкурсі, відкривається наступного дня після закінчення строку їх прийняття. Конверт (пакет) з позначкою "№ 2", який містить документи з інформацією про те, на який об'єкт конкурсу подає документи перевізник-претендент, відкривається під час засідання конкурсного комітету. Кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі визначається організатором і не може становити менш як 10 робочих днів до дати проведення конкурсу.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт";

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За правилами статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен відповідати певним вимогам, а саме:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Отже, однією з підстав недопущення перевізника до конкурсу є той факт, коли автомобільний перевізник не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З матеріалів справи вбачається, що неналежне виконання позивачем своїх обов'язків як перевізника, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення та розпорядження, підтверджується доданими копіями неодноразових скарг пасажирів, листами Голови районної державної адміністрації про усунення порушень умов договору, листами районної ради щодо усунення порушень у сфері перевезень.

Крім того, в матеріалах справи наявні судові рішення, предметом спору яких були оскарження розпорядження районної державної адміністрації щодо розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на автомобільних маршрутах позивачем. Вказані рішення набрали законної сили, а договори на перевезення було розірвано.

За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", що слугувало для прийняття оскаржуваного рішення та розпорядження.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-15107" залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець