Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2020 року у справі №810/2749/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа №810/2749/16

адміністративне провадження №К/9901/38401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (головуючий суддя Шелест С. Б., судді: Пилипенко О. Є., Чаку Є. В. ) у справі за позовом Приватного підприємства "Техніка" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року Приватне підприємство "Техніка" (далі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21 квітня 2016 року №125000013/2016/000071/2.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (резервному), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої нею митної вартості останнього.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із непідтвердженням Підприємством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), відповідачем правомірно скориговано останню за другорядним методом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 21 квітня 2016 року №125000013/2016/000071/2.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що позивачем подано належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару другорядного (резервного) методу.

Не погоджуючись з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було скориговано у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих Підприємством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 01 червня 2014 року між позивачем (як покупцем) та Компанією "American Equipment Export LLC", США (як продавцем) укладено контракт №01/06/14, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю сільськогосподарське обладнання на умовах цього контракту, у кількості, асортименті, по цінам у відповідності до рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною цього контракту, а покупець зобов'язався оплатити поставлене сільськогосподарське обладнання.

З метою митного оформлення товару (сільськогосподарської техніки - жаток зернових фірми John Deere 630F 4 шт., рік випуску 1994, тип навісні, бувші у використанні, ширина захвату 9,0м, серійні номери: H00630F708027, H00630F711510, H00630F710959, H00630F706906) Товариство 26 серпня 2015 року через відділ митного оформлення №4 митного поста "Святошин" подало митну декларацію №125130006/2015/582917, в якій визначило митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації №125130006/2015/582917 позивачем долучено такі документи: контракт №01/06/14 від 01 червня 2014 року; сертифікат відповідності UA1.192.0062580-15 від 20 серпня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення MRN15DE485139181147MO від 22 серпня 2015 року; інформацію з мережі Інтернет щодо вартості товару від 01 серпня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 22 серпня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 22 серпня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару №Ц-475 від 25 серпня 2015 року та рахунок фактури (інвойс) №105 від 29 липня 2015 року, з яких випливає, що датою випуску товару, а саме жаток зернових фірми John Deere 630F 4шт., є 1994 рік.

28 серпня 2015 року від Головного управління ДФС у Київській області до Митниці надійшло орієнтування №9065/7/10-36-07-08, в якому зазначено, що Оперативним управлінням ГУ ДФС у Київській області на виконання завдань і функцій, визначених Положенням про оперативне управління ГУ ДФС у Київській області, затвердженим Наказом ГУ ДФС у Київській області №304 від 29 липня 2015 року, та завдань, покладених на податкову міліцію Податковим кодексом України, здійснюються заходи щодо попередження, викриття та припинення кримінальних та інших правопорушень в сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах й в ході проведення вказаних заходів співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області отримано інформацію, відповідно до якої існує вірогідність порушень митного законодавства при здійсненні митного оформлення товарів, які надходять на адресу Підприємства, оскільки, за наявними даними, останнє в ході проведення процедури митного оформлення має намір надати до митного органу інформацію щодо номенклатури та кількості товару, яка не відповідає фактичному вмісту вантажу. З урахуванням вказаного у листі викладено прохання внести цю інформацію до інформаційної бази - автоматизованої системи управління ризиками "Інспектор-2006" з метою формування критеріїв ризику щодо проведення митних формальностей із здійсненням повного митного огляду (переогляду) товарів, що будуть надходити на митну територію України на адресу Підприємства.

Згідно з орієнтуванням Головного управління ДФС у Київській області від 26 серпня 2015 року №9065/7/10-36-07-08 працівниками Митниці проведено спільний з посадовими особами ГУ ДФС огляд товару, заявленого у митній декларації №125130006/2015/582917, а в подальшому співробітниками Головного управління ДФС направлено запит до офіційного представника сільськогосподарської техніки в Україні фірми John Deere та офіційного представника Case ІН з метою отримання інформації щодо року випуску жаток згідно з серійними номерами, зазначеними у товаросупровідних документах та МД.

За результатами розгляду запиту офіційним представником John Deere в Україні 31 серпня 2015 року надано відповідь про дату виробництва жаток зернових згідно з базою даних гарантійної системи, де відображається дата виготовлення техніки: серійний номер H00630F711510 (John Deere 630F) - дата виробництва 07 квітня 2005 року, серійний номер H00630F710959 (John Deere 630F) - дата виробництва 18 листопада 2004 року, серійний номер H00630F706906 (John Deere 630F) - дата виробництва 29 березня 2004 року, серійний номер H00630F708027 (John Deere 630F) - дата виробництва 22 липня 2004 року.

У зв'язку із отриманою інформацією митним органом запропоновано Підприємству подати нову митну декларацію.

Так, 19 квітня 2016 року до відділу митного оформлення №6 митного поста "Святошин" позивачем подана ЕМД №125130006/2016/588590 на товар "сільськогосподарська техніка - жатки зернові: жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2004, серійний номер: H00630F708027, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату:9,0м; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2005, серійний номер: H00630F711510, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату: 9,0м; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2004, серійний номер: H00630F710959, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату:9.0м; жатка фірми John Deere 630F, б/к -1шт., рік виготовлення: 2004, серійний номер: H00630F706906, тип: навісна, бувша у використанні, ширина захвату: 9,0м".

Митна вартість товару визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару додано такі документи: контракт №01/06/14 від 01 червня 2014 року; митну декларацію країни відправлення MRN15DE485139181147MO від 22 серпня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №б/н від 22 серпня 2015 року, інвойс (рахунок-фактуру) від 29 липня 2015 року №105, а також додатково - висновок про вартісні характеристики товару №Ц-344 від 14 квітня 2015 року, згідно із яким датою випуску товару жаток зернових фірми John Deere 630F 4шт. із серійним номерами H00630F708027, H00630F710959, H00630F706906 є - 2004 рік, з серійним номером H00630F711510-2005 рік.

У зв'язку із тим, що у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності даних, заявлених декларантом, останньому запропоновано надати додаткові документи, згідно з переліком встановленим статтею 53 МК України, втім листом від 21 квітня 2016 року №115 Підприємство повідомило Митницю про відсутність можливості подання додаткових документів й просило прийняти рішення щодо митної вартості на підставі тих матеріалів, що вже були подані.

21 квітня 2016 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125000013/2016/000071/2, в якому останню скориговано із застосуванням резервного методу.

Підставою для прийняття такого рішення слугував висновок відповідача про те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять інформації, необхідної для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: декларантом не надано підтвердження попередньої оплати (повної чи часткової) за поставлений товар; в експертному висновку не конкретизовано вартість зносу товару у порівнянні з вартістю нового товару; у копії декларації країни відправлення не зазначена вартість товару.

Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товарів, Підприємство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм статей 49, 50 МК України. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 статей 49, 50 МК України (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1, 2, 3 статті 57 (глава 9 розділу 3) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм частинами 1, 2, 3 статті 57 (глава 9 розділу 3) МК України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у частинами 1, 2 статті 58 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1, 2, 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених частин 1, 2, 3 статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частин 1, 2, 3 статті 53 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5, 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частинами 1, 2, 3 статті 54 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень частинами 1, 2, 3 статті 54 МК України.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинами 1, 2, 3 статті 54 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 частинами 1, 2, 3 статті 54 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частин 1 та 2 статті 55 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частин 1 та 2 статті 55 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X частин 1 та 2 статті 55 МК України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 частин 1 та 2 статті 55 МК України або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим апеляційний суд, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним; при цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом; в той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної Підприємством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Як вже вказувалось в цій постанові та встановив суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, митний орган зазначив про неподання декларантом підтвердження попередньої оплати (повної чи часткової) за поставлений товар, неконкретизованість в експертному висновку вартості зносу товару, порівнюючи з вартістю нового товару, та незазначення в копії декларації країни відправлення вартості товару.

Втім, відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 контракту №01/06/14 від 01 червня 2014 року оплата за товар здійснюється у таких спосіб: попередня оплата (повна або часткова); оплата після поставки товару. Отже умовами контракту передбачався альтернативний вибір оплати за товар й апеляційним судом встановлено, що оплата за ввезений товар мала відбутися після його поставки, у зв'язку з чим надати докази сплати коштів до митного оформлення у позивача не було можливості.

Також суд не взяв до уваги й доводи митного органу про те, що в експертному висновку не конкретизовано вартість зносу товару у порівнянні з вартістю нового товару та що в копії декларації країни відправлення не зазначена вартість товару, оскільки вказані документи не є обов'язковими для підтвердження митної вартості товару; вони можуть бути додатково подані декларантом для її підтвердження за умови, якщо обов'язкові до подання документи не підтверджують заявлену ним митну вартість.

Що ж до розбіжності у роках випуску ввезеного товару (жаток), то суд з'ясував, що жатки придбавались у неробочу стані, як такі, що вже неодноразово підвалися ремонтним роботам із заміною їх складових частин; водночас виробником рік випуску жаток випущених до 2010 року на табличці не позначався, що підтверджується висновком експертного дослідження від 07 жовтня 2015 року №16950/15-52, підготовленим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Підсумовуючи викладене, суд попередньої інстанції у справі, що розглядається, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 21 квітня 2016 року №125000013/2016/000071/2.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судом обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко