Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.10.2019 року у справі №822/184/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №822/184/16

адміністративне провадження №К/9901/11848/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року (головуючий суддя - Данилюк У. Т. ) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Залімський І. Г., судді - Сушко О. О., Смілянець Е. С. ) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 26.05.2016, просив:

1) визнати нечинним з моменту прийняття та скасувати рішення атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від
25.01.2016 про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

2) визнати нечинним з моменту прийняття та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону від 06.02.2016 про відхилення його скарги на висновок атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області;

3) визнати протиправним та скасувати наказ т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 12.02.2016 №15 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області;

4) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області;

5) зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з
12.02.2016 до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що підстав для проведення атестації, визначених Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкції, не було. Крім цього, будь-яких даних, які б давали обґрунтовані підстави для негативної характеристики його якостей, недостатності освітнього та кваліфікаційного рівнів атестаційною комісією не встановлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 25.01.2016 про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнано протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону від 06.02.2016 про відхилення скарги ОСОБА_1 на висновок атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Визнати протиправним та скасовано наказ т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 12.02.2016 №15 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з
13.02.2016 по 12.08.2016 в розмірі 38161 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят одну) грн 76 коп, за відрахуванням із такої суми податків та обов'язкових платежів.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та виплати йому середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6500

(шість тисяч п'ятсот) грн 08 коп (з відрахуванням із такої суми податків та обов'язкових платежів) звернуто до негайного виконання.

Суд першої інстанції виходив з того, що ~law12~ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ~law13~.

Закріплену у ~law14~ мету атестування керівник ГУ НП в Хмельницькій області необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських (серед яких був і позивач). У зв'язку з тим, що позивача було протиправно включено до списку поліцейських, які підлягали атестуванню, всі наступні дії щодо позивача, такі як проведення атестації, звільнення його з поліції за наслідками атестації, суд визнав протиправними, оскільки вони здійснювались на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ~law15~. Також суд врахував, що зміст протоколу атестаційної комісії не дає підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність позивача займаній посаді. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень атестаційних комісій, наказу про звільнення позивача та поновлення на службі суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки графік роботи (режим праці) позивача не передбачав вихідних днів, суд при обчисленні середньоденної заробітної плати та визначенні тривалості вимушеного прогулу виходив з відповідної кількості календарних днів відповідно до положень Порядку №100.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

16 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - скаржник, відповідач-1) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, в якій відповідач-1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що положення частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" не містить окремих самостійних підстав проведення атестування поліцейських, а лише конкретизує положення частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач, який попередньо зареєструвався у відомчій телекомунікаційній мережі, пройшов атестування в добровільному порядку. Крім того, вважає, що атестаційні комісії самостійно оцінюють поліцейських у межах, передбачених Інструкцією №1465, критеріїв і приймають рішення, керуючись виключно власними переконаннями щодо можливості проходження певною особою подальшої служби. Надаючи оцінку рішення атестаційної комісії, суди втрутилися в її дискреційні повноваження. Також Атестаційна комісія зробила негативний висновок стосовно позивача на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів на підставі аналізу наданих ним відповідей, у зв'язку з чим і прийняла в межах наданих їй повноважень рішення, яке відповідає положенням Інструкції №1465. Також посилається на те, що позивач, після звільнення з органів поліції, перебував на обліку в центрі зайнятості та отримав допомогу по безробіттю у розмірі 7794,19грн, однак судами вказану суму не вирахувано з присудженої позивачу до стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній послався на безпідставність доводів касаційної скарги. Вказує на відсутність підстав для проведення його атестування та безстроковість його призначення на посаду. Зазначає, що висновки атестаційної комісії є незаконними та необ'єктивними. Вважає рішення судів попередніх інстанцій законними, у зв'язку з чим просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 05.04.2003 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №19 о/с "По особовому складу" від 07.11.2015 ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, було призначено в порядку переатестування на посаду заступника начальника Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

12.01.2016 т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області наказом №9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських №1465:

1) призначив проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією ГУНП, починаючи з 12 січня 2016 року;

2) створив атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6;

3) вказав на необхідність погодження їх персонального складу з керівництвом Національної поліції України;

4) засідання вирішено проводити, починаючи з 19.01.2016.

Згідно наказу ГУНП в Хмельницькій області №19 від 19.01.2016 затверджено, зокрема, персональний склад атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Атестаційним листом майора поліції ОСОБА_1, складеним начальником Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 21.01.2016 (далі - атестаційний лист) стверджено, що за період служби позивач має 14 заохочень та 14 дисциплінарних стягнень. Зарекомендував себе за період служби як грамотний фахівець, ініціативний і принциповий керівник, дисциплінований. До виконання службових обов'язків ставиться чесно і сумлінно. Відзначається високою працездатністю, готовністю працювати у складних умовах. Накази, статути, інші нормативні документи, що регламентують службову діяльність, знає та вірно застосовує їх у практичній роботі. В спілкуванні з громадянами ввічливий, уважний, тактовний. Висновок прямого керівника: займаній посаді відповідає (т.1, стор. 173).

Згідно даних атестаційного листа, ОСОБА_1 під час атестації особового складу отримав такі результати:

1) тестування загальних навичок - 30 балів з 60;

2) професійне тестування - 33 бали з 60.

25.01.2016 атестаційна комісія №3 ГУ НП у Хмельницькій області розглянула: 1) атестаційний лист на ОСОБА_1; 2) декларацію про доходи; 3) послужний список; 4) інформаційну довідку; 5) висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади"; 6) інформацію з відкритих джерел, провела співбесіду з позивачем і прийняла рішення: " займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", про що свідчить протокол ОП №15.00002206.0015867 від 25.01.2016 (т.2, стор.41).

Згідно Додатку №1 до Відомості-Протоколу засідання атестаційної комісії №3 ГУНП в Хмельницькій області №14.00002206 від 25.01.2016, підставами для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді ОСОБА_1 були: "нездатність контролювати свої емоції. Явні прояви немотивованої агресії. Відсутня мотивація для подальшого проходження служби в поліції. Не зміг сформулювати власну думку щодо доцільності проведення реформування. Не виявлено щирості на чітко поставлені запитання." (т.2, стор.42).

За результатом розгляду матеріалів атестації, співбесіди та обговорення апеляційна атестаційна комісія Західного регіону відхилила скаргу ОСОБА_1 (протокол від 06.02.2016 №9/06), виходячи з наступного: "не володіє знаннями нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність поліції, зокрема КК України, КУпАП, З-ну України "Про Національну поліцію", Дисциплінарний статут, тощо" (т.2, стор.47).

На підставі рішення атестаційної комісії т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області наказом №15 о/с від 12.02.2016 "По особовому складу" звільнив зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, з
12.02.2016 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) (т.1, стор.200).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі-Закон №580-VIII) визначено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

~law22~ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно ~law23~ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Згідно частини 2 та 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Відповідно до п. п. 9,10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law25~ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним ~law26~, упродовж трьох місяців з дня опублікування ~law27~ можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На виконання вимог ~law28~, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція № 1465).

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції №1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з п. 8 розділу IV Інструкції №1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Відповідно до п. п. 15,16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що предметом оскарження може бути як рішення (висновок) атестаційної комісії в сукупності з наказом про звільнення, так і окремо наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновку) атестаційної комісії.

При цьому, висновок атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами по справі незалежно від того є він предметом спору чи ні. При вирішенні питання щодо правомірності звільнення поліцейського через службову невідповідність, суди мають також надати оцінку аргументам скаржника щодо наявності підстав проведення його атестування.

Зі змісту встановлених судами обставин випливає, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

Разом з цим, приписами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про Національну поліцію".

Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпним переліком підстав, визначеним в частині другій згаданої статті.

Також колегія суддів вважає, що рішення керівника поліції не може бути самостійною підставою для проведення атестування, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений в частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Натомість, частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

Під час розгляду цієї справи відповідачами не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію".

Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", суперечить вимогам частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним висновкам.

Також Суд зазначає, що статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження його в добровільному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Крім того, Суд зазначає, що, перевіряючи рішення атестаційної комісії згідно ч.3 ст.2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року), у тому числі на відповідність критерію обґрунтованості, суди попередніх інстанцій не втручалися в дискреційні повноваження цих комісій та не приймали власних висновків щодо відповідності або не відповідності позивача займаній посаді.

Крім того, посилання відповідача-1 на необхідність зменшення розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з огляду на пункт 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" є помилковим, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини 3 статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року №3248-15 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України".

Указана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2017 року ( №6-2597цс16).

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова