Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року

м. Київ

справа №464/3737/17

адміністративне провадження №К/9901/21607/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 12 липня 2017 року (головуючий суддя Горбань О.Ю.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя Іщук Л.П., судді: Онишкевич Т.В., Хобор Р.Б.) у справі №464/3737/17 за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 89% від заробітку, починаючи з 16 березня 2017 року.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 12 липня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Законом України «Про державну службу», починаючи з 16.03.2017, виходячи з 89% (відсотків) суми заробітної плати державного службовця з урахуванням усіх складових заробітної плат, що включені в довідку Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 35-вих-1969 від 13.03.2017, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції змінено в частині дати, з якої відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії, зазначивши, що такий перерахунок має бути проведений з 1 березня 2016 року.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач з 23 грудня 2009 року перебуває на обліку в Галицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Львова та отримує пенсію по інвалідності (ІІ група загального захворювання) посадової особи місцевого самоврядування відповідно до Законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «;Про державну службу».

Проте, при обчисленні пенсії відповідачем не враховано сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених складових, надавши відповідну довідку Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, мотивуючи свою відмову тим, що враховувати матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав. Крім того, з 1 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» №889, яким не передбачено проведення перерахунку пенсій.

Суди попередніх інстанцій визнали таку відмову неправомірною виходячи з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога, індексація, носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Крім того, з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Безпідставними є посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону №3723, оскільки предметом позову у цій частині є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Згідно статті 41 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода включаються в заробіток (дохід) державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Чинне законодавство України як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати, запроваджені нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим індексація грошових доходів приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №466/2402/17.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 12 липня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №464/3737/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду