ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року

м. Київ

справа № 160/8924/21

провадження № К/990/13579/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Аграрно-виробниче підприємство «Содружество», про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року (у складі головуючого судді - Єфанової О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.) у справі №160/8924/21,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Дуржаудитслужба), третя особа - Приватне акціонерне товариство "Аграрно-виробниче підприємство «Содружество» (далі - третя особа, ПрАТ АВП «Содружество»), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Держаудитслужби від 21.05.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-01-001935-а від 21.05.2021 «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Спортивно-оздоровчий комплекс в смт.Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області (нове будівництво) Плавальний басейн (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи)» (ID моніторингу: UA-М-2021-04-23-000052) (далі - Висновок).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виявлені відповідачем порушення не відповідають дійсності та суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Інструкції з підготовки тендерної пропозиції. Позивач указував, що ПрАТ АВП «Содружество» у повному обсязі виконало умови тендерної пропозиції, у тому числі здійснено накладення відповідного електронного підпису.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022, позов задоволено.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що під час кваліфікації переможця аукціону закупівлі позивач належним чином за допомогою офіційного сайту Центрального засвідчувального органу, розміщеного за гіперпосиланням https://czo.gov.ua/verify, перевірив електронний підпис, яким було підписано пропозицію ПрАТ АВП «СОДРУЖЕСТВО», що надало найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, за результатами чого даним електронним сервісом було сформовано «протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису» та позивачем достовірно встановлено, що файл успішно перевірено, усі дані цілі, тендерну пропозицію підписано 24.03.2021 належною особою - Коновим В.І. , директором ПрАТ АВП «СОДРУЖЕСТВО»; таким чином, у цій частині умови тендерної документації з боку учасника було виконано належним чином.

5. Щодо твердження відповідача, що учасником-переможцем не накладено саме кваліфікований електронний підпис, то суд першої інстанції дійшов висновку, що учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

6. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції одночасно зазначав, що під час здійснення моніторингу закупівлі відповідач встановив, що тендерна пропозиція учасника ПрАТ АВП «Содружество» містить накладений електронний підпис уповноваженої особи, а не кваліфікований електронний підпис, у зв`язку з чим замовник мав відхилити таку пропозицію. Аналізуючи положення пункту 1 частини першої статті 31, статей 16 і 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) у їх взаємозв`язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спосіб підписання документів тендерної пропозиції не відноситься до кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі та не входить в перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі.

7. Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованою виявлену відповідачем невідповідність підписання документів тендерної пропозиції умовам тендерної документації, натомість, за висновком суду, така невідповідність не є підставою для відхилення тендерної пропозиції ПрАТ АВП «Содружество».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

8. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Держаудитслужба звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 у справі №160/8924/21, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

9. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування приписів пункту 1 частини статті 31 Закону №922-VIII та, зокрема, положень абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 цього Закону у системному зв`язку із статтею 16, 22 вказаного Закону. Скаржник зауважує, що тендерна пропозиція учасника, яка не відповідає умовам тендерної документації замовника, у тому числі тим умовам, які замовник визначив на підставі абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, підлягає безумовному відхиленню замовником відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, який є імперативною нормою права, має для замовника зобов`язальний характер та не підлягає суб`єктивному тлумаченню замовником.

10. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пункту абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII шляхом ототожнення між собою окремих абзаців цього пункту (абзаци 2 і 3) в одну єдину підставу для відхилення тендерної пропозиції. Указує про неналежне дослідження обставин у справі, оскільки Держаудитслужба в оскаржуваному Висновку зазначила саме про порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII і це єдине порушення, що було виявлене під час моніторингу.

11. Відповідач звертає увагу, що замовник самостійно визначив, що створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено шляхом накладення саме кваліфікованого електронного підпису; отже, тендерна пропозиція учасника, яка не відповідає умовам тендерної документації замовника підлягала безумовному відхиленню. Зауважує, що учасник ПрАТ АВП «Содружество» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису, під час перевірки якого установлено, що тип носія особистого ключа «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію електронного підпису, який не вважається кваліфікованим, що не відповідало пункту 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації.

12. Відповідач також уважає, що суд апеляційної інстанції повинен був скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

13. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення. Позивач звертає увагу, що третя особа є приватним суб`єктом господарювання і вона мала право, як учасник публічних закупівель, підписувати свої тендерні пропозиції удосконаленим електронним підписом. Зауважує, що згідно законодавства, лише після 05 березня 2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

14. У відзиві на касаційну скаргу третя особа просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення. Третя особа також звертає увагу, що законодавець передбачив для користувачів електронних довірчих послуг можливість до 05.03.2022 використовувати в своїй діяльності удосконалені електронні підписи, печатки; наголошує, що аукціон відбувся 18.03.2021.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Касаційна скарга відповідача до Верховного Суду надійшла 02.06.2022.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 цій у справі.

18. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу Державної аудиторської служби України від 23.04.2021 «Про початок моніторингу процедур закупівель» відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, здійснено моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2021-03-01-001935-а (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Спортивно-оздоровчий комплекс в смт.Слобожанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області (нове будівництво). Плавальний басейн (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи).

20. За результатами моніторингу закупівлі UА-2021-03-01-001935-а Держаудитслужбою 21.05.2021 оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №493, згідно якого за наслідками моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій та відповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації встановлено порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII. Зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

23. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування сулами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

31. Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

32. За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

33. Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

35. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону №922-VIII).

36. Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:

- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

37. Отже, вимоги до тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначається як Законом №922-VIII, так і замовником самостійно, виходячи з специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог законодавства.

38. Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

39. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону (абзац 2 пункту 1); не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства (абзац 3 пункту 1).

40. Аналіз норм законодавства у сфері публічних закупівель свідчить про те, що статтею 16 Закону №922-VIII встановлений перелік кваліфікаційних критеріїв, що вимагаються замовником від учасників процедури закупівель, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

41. Суб`єкт владних повноважень не може самостійно тлумачити та розширювати перелік кваліфікаційних критеріїв, які містяться у статті 16 наведеного Закону №922-VIII, оскільки перелік таких кваліфікаційних критеріїв є вичерпним.

42. Указані висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №160/16713/20 та підтримані у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №160/17368/21.

43. Однак, з матеріалів справи слідує, що висновку про порушення позивачем вимог частини першої статті 31 Закону №922-VIII щодо невідхилення тендерної пропозиції ПрАТ АВП «Содружество» передувало встановлення, невідповідності тендерної пропозиції указаного учасника тендерній пропозиції замовника в частині, що стосувалася накладення електронного підпису. Отже, такі висновки Держаудитслужби підпадали під вимоги абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, як підставу для відхилення замовником тендерної пропозиції.

44. З матеріалів справи та встановлених у ній обставин слідує, що під час спірного моніторингу Держаудитслужба встановила, що згідно із вимогами пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учасник повинен накласти на документи тендерної пропозиції кваліфікований електронний підпис (КЕП).

45. Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII; у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 23 частини першої статті 1 Закону №2155-VIII). Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис (пункт 44 частини першої статті 1 Закону №2155-VIII).

46. Із матеріалів справи слідує, що під час моніторингу відповідач установив, що ПрАТ АВП «Содружество» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП), під час перевірки якого на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчило про накладення на тендерну пропозицію електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації.

47. В оскаржуваному висновку контролюючий орган стверджує, що замовник, всупереч приписам частини першої статті 31 Закону №922-VIII, не відхилив тендерну пропозицію, а в зобов`язальній частині Висновку відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України тощо.

48. Судом першої інстанції було встановлено, що пунктом 1 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації позивача було передбачено, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону №922-VIII створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону №2155-VIII, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

49. Наведене в сукупності свідчить, що у тендерній документації замовник самостійно передбачив для учасників тендеру під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки вимогу подання документів з накладенням КЕП із урахуванням положень законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Учасник процедури закупівлі ПрАТ АВП «Содружество» подало свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису.

50. Варто зазначити, Верховний Суд у постанові від 23.02.2024 у справі №200/14064/21 аналізував, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту. При цьому, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

51. У листі-роз`ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 №1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31 грудня 2021 року використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» (далі - Постанова №193; у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

52. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №193 експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

53. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови №139 удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:

- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, а також кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;

- застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);

- використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;

-вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

54. Підпунктом 3 пункту 3 Постанови №193 установлено, що результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг.

55. Отже, використання удосконалених електронних підписів передбачено Законом №2155-VIII та Постановою №193.

56. Таким чином, подання третьою особою тендерної пропозиції з накладеним електронним цифровим підписом, у спірних правовідносинах, де уже укладено договір, що є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, не може вплинути на виконання такого договору, передумовою до виконання якого було подання пакету документів та за результатами проведення моніторингу Держаудитслужби, не було виявлено інших порушень.

57. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 у справі №200/14064/21.

58. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність Висновку Держаудитслужби від 21.05.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-01-001935-а.

59. При цьому, колегія суддів відхиляє висновки суду апеляційної інстанції, зроблені за результатом перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі.

60. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з аналізу абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зазначав, що спосіб підписання документів тендерної пропозиції не відноситься до кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі і не входить в перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, всупереч того, що висновки Держаудитслужби підпадали під вимоги абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, як підставу для відхилення замовником тендерної пропозиції.

61. Отже, за результатом апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а саме застосував норму закону який не підлягав застосуванню (абзац 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII) та допустив порушення норм процесуального права, оскільки невірно встановив характер спірних правовідносин та неналежно дослідив обставини справи. Відтак оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України.

62. Таким чином, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи.

63. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

64. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

65. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Згідно з положеннями статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

67. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів встановила, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене у зв`язку із правильним застосуванням норм матеріального права та із додержанням норм процесуального права. Натомість, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права.

68. А тому, колегія суддів дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити частково та змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції мотивів цієї постанови; в іншій частині постанову - залишити без змін. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

69. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

70. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 350 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити частково.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №160/8924/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

3. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі №160/8924/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду