Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №815/2618/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №815/2618/17

адміністративне провадження №К/9901/579/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у складі судді Єфіменко К. С. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Бойка А.В., Димерлія О.О., Єщенка О.В. у справі № 815/2618/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудстар" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ""Рембудстар"" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі), з урахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування:

- рішень про коригування митної вартості товарів від 7 квітня 2017 року № UA100110/2017/000464/2, № UA100110/2017/000468/2, UA100110/2017/000469/2, від 8 квітня 2017 року №UA100110/2017/000470/2, №UA100110/2017/000472/2, №UA100110/2017/000473/2, №UA100110/2017/000476/2, №UA100110/2017/000475/2, №UA100110/2017/000478/2, №UA100110/2017/000471/2, №UA100110/2017/000477/2, №UA100110/2017/000474/2, №UA100110/2017/000479/2, від 09 квітня 2017 року №UA100110/2017/000483/2, №UA100110/2017/000485/2, №UA100110/2017/000480/2, №UA100110/2017/000484/2, №UA100110/2017/000486/2;

- карток відмови в оформленні митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 7 квітня 2017 року №UA100110/2017/00403, №UA100110/2017/00404, №UA100110/2017/00405, від 8 квітня 2017 року №UA100110/2017/00408, №UA100110/2017/00409, №UA100110/2017/00410, №UA100110/2017/00413, №UA100110/2017/00412, №UA100110/2017/00415, №UA100110/2017/00407, №UA100110/2017/00414, №UA100110/2017/00411, №UA100110/2017/00416, від 9 квітня 2017 року №UA100110/2017/00418, №UA100110/2017/00420, №UA100110/2017/00421, №UA100110/2017/00422, №UA100110/2017/00423, з мотивів їх протиправності.

02 червня 2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого пунктом 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

07 листопада 2017 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу.

09 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали (суддя Калашнікова О. В.).

22 листопада 2018 року відповідач частково усунув недоліки касаційної скарги.

03 січня 2018 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

05 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання цієї ухвали.

22 січня 2018 року відповідачем надано пояснення щодо виявлених недоліків касаційної скарги.

01 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/2618/17 та від Київської міської митниці Державної фіскальної служби України розрахунок зі сплати судового збору.

09 лютого 2018 року відповідачем надано розрахунок судового збору.

15 лютого 2018 року справа № 815/2618/17 надійшла до Верховного Суду.

22 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 52-54, статті 57, пункту 2 статті 58, статті 248, статті 257 Митного кодексу України, пункту 2 (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі-ГАТТ), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні карток відмови, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано недоліків інвойсів, оскільки в них не обумовлені терміни відстрочки платежу, а також міститься інформація щодо контрактів та номерів контейнерів. Сума, зазначена в страховому полісі, не відповідає вартості партії товару, а у страхових документах відсутні посилання на номери інвойсу.

12 березня 2018 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

7-9 квітня 2017 року позивач з метою розмитнення товару (босоніжки), отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту від 03 квітня 2017 року №0304-17, укладеного з «INFORT TRADE LTD» (Об'єднані Арабські Емірати), подавав митні декларації № UA100110/2017/088619, № UA100110/2017/088617, № UA100110/2017/088613, № UA100110/2017/088681, № UA100110/2017/088685, № UA100110/2017/088686, № UA100110/2017/088690, № UA100110/2017/088689, № UA100110/2017/088699, № UA100110/2017/088682, № UA100110/2017/088696, № UA100110/2017/088687, № UA100110/2017/088702, № UA100110/2017/088729, № UA100110/2017/088734, № A100110/2017/088733, № UA100110/2017/088746, № UA100110/2017/088737 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу відповідача позивачем надавались додаткові документи.

Митний орган за наслідками розгляду вказаних електронних митних декларацій оформив оскаржувані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з посиланням на пункт 6 статті 54 Митного кодексу України.

7-9 квітня 2017 року митним органом винесено спірні рішення про коригування митної вартості товарів та роз'яснено необхідність подання нової митної декларації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка товару за контрактом повинна здійснюватися після сплати суми вартості товару, але не пізніше 120 днів від дати оплати на умовах CFR, CIP, CIF, CPT, DDP, DAP, DAT Інкотермс 2010.

Спірна партія товару постачалась на умовах, визначених інвойсами від 03 квітня 2017 року, відповідно до яких товар поставляється за базисом поставки CIF Одеса "Інкотермс 2010".

Умови поставки CIF "Інкотермс 2010" (Вартість, страхування і фрахт…) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження (Одеса). Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 4.1. статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Верховний Суд вказує, що аргументи митного органу в касаційній скарзі щодо недоліків інвойсів та страхових документів, так само як і посилання у зв'язку з цим на положення статті VII ГАТТ, є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у цих відносинах, є одним із елементів, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 815/2618/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

В.П.Юрченко