Історія справи

Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року у справі №800/498/17
Постанова ВП ВС від 24.05.2018 року у справі №800/498/17
Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №800/498/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 800/498/17

провадження № А/9901/14/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 800/498/17

за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними;

за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (у складі колегії суддів: Бухтіярової І. О., Веденяпіна О. А., Маринчак Н. Є., Приходько І. В., Усенко Є. А.) від 20 листопада 2017 року, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 у порядку ст. 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Кодексу, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просив визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя, які проявилися у розгляді скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року на дії судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що дії Вищої ради правосуддя з розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року є протиправними, оскільки вчинені з порушенням установленої законом компетенції дисциплінарних органів на здійснення дисциплінарних проваджень.

Зокрема позивач зазначав, що за скаргою ОСОБА_3 станом на 12 вересня 2016 року дисциплінарне провадження стосовно судді місцевого суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI мала право здійснювати Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а перевірку на прийнятність скарги про притягнення судді до відповідальності міг здійснити виключно відповідний член Комісії.

3. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі.

4. Водночас, одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 на підставі якого до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 було застосоване дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

5. Необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовувалася тим, що з дня ухвалення зазначеного рішення Вищою радою правосуддя, в даному випадку - з 17 жовтня 2017 року, суддя вважається таким, до якого вже застосовано дисциплінарне стягнення і який вже є притягнутим до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з наведеним, позивач зазначає, що підставою для подання клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 є те, що на підставі зазначеного рішення, яке очевидно свідчить про протиправність дій відповідача з розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року, за час розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання таких дій протиправними, відбудеться фактичне виконання рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17. Зазначене призведе до того, що для відновлення прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль, витрат та часу.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 про застосування до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

7. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року з підстав, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 237 КАС України.

У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року та ухвалити постанову про задоволення клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17.

8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі - Закон № 2147-VІІІ) та розпочав роботу Верховний Суд.

Згідно з пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ (що діє з 15 грудня 2017 року), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

9. Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 лютого 2018 року у справі № 800/441/17, заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, ухвалених ним як судом першої інстанції, подані до Верховного Суду України до набрання чинності КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, підлягають розгляду на підставі пп. 1 п. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 2147-VIII Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.

10. 11 січня 2018 року вказану заяву було передано на розгляд Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, яка ухвалою судді-доповідача від 18 січня 2018 року була залишена без руху та надано заявнику п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення виявлених її недоліків. У строк встановлений судом, ОСОБА_2 усунуто недоліки заяви.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною заявою.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

13. Станом на 03 квітня 2019 року заперечень на заяву про перегляд судового рішення до Верховного Суду не надходило.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що суд не наділений повноваженнями щодо забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення актів Вищої ради правосуддя.

15. В обґрунтування такого висновку Вищий адміністративний суд України зазначив, що у відповідності з п. 1 ч. 5 ст. 117 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ

16. У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 зазначає, що застосовуючи п. 5 ч. 1 ст. 117 КАС України як підставу для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 800/498/17, Вищий адміністративний суд України дійшов невірних висновків про відсутність у нього повноважень на розгляд заявлених вимог.

17. На думку позивача, аналіз ч. 1, 3, 4 ст. 117 КАС України, п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року № 2, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, свідчить про те, що законом встановлена можливість із застосуванням судом забезпечення позову у формі зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя.

18. ОСОБА_2 зазначає, що в клопотанні про забезпечення позову від 14 листопада 2017 року він посилався на те, що рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 підлягає зупиненню судом на підставі ч. 1, 3 ст. 117 КАС України і підставою для такого зупинення були наступні обставини:

1) порушення прав позивача, які проявились у незаконному притягненні його до дисциплінарної відповідальності та позбавленні останнього з 17 жовтня 2017 року у праві на отримання доплат до посадового окладу судді;

2) для відновлення порушених прав позивач змушений буде докласти значних зусиль, часу та витрат;

3) наявна очевидна протиправність дій Вищої ради правосуддя з розгляду скарги ОСОБА_3 від 12 вересня 2016 року на підставі якої до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення.

Однак, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року не конкретизовано, чому з огляду на вимоги ч. 3 ст. 117 КАС України, на які посилався ОСОБА_2, та з огляду на наявність ознак порушення прав позивача та очевидну наявність ознак протиправності дій Вищої ради правосуддя, неможливо застосувати такий захід забезпечення адміністративного позову як зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя.

19. Водночас, ОСОБА_2 зазначає, що Вищим адміністративним судом України в порушення норм процесуального права не мотивовано належним чином незастосування до спірних правовідносин ч. 1, 3 ст. 117 КАС України, на які він посилався при обґрунтуванні своїх вимог.

20. Також, позивач звертає увагу на порушення Вищим адміністративним судом України строків розгляду клопотання про забезпечення адміністративного позову.

21. Позивач вважає, що при вирішенні питання щодо можливості забезпечення позову шляхом зупинення дії актів Вищої ради правосуддя, Вищому адміністративному суду України слід було керуватися всією статтею 117 КАС України, зокрема її ч. 1 та 3, які чітко вказують на те, що суд має право на зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень у разі порушення прав позивача, необхідності докладання значних зусиль на відновлення порушених прав, а також з врахуванням протиправності дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

22. Разом з цим, позивач зазначає про наявність у Вищого адміністративного суду України протилежних висновків щодо застосування ст. 117 КАС України. На обґрунтування зазначеного до заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2011 року (справа № П/9991/727/11), від 18 лютого 2016 року (справа № 800/509/15), від 25 квітня 2016 року (справа № 800/187/16), від 18 листопада 2015 року (справа № 800/359/15), від 12 березня 2016 року (справа № П/800/156/16), від 13 грудня 2016 року (справа № 800/618/16).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи та правильність застосування Вищим адміністративним судом України норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

25. Як свідчить зміст заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року, позивач вважає, що Вищим адміністративним судом України було невірно застосовано ст. 117 КАС України при вирішенні його клопотання про забезпечення позову.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

27. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

28. Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

29. Разом з цим, п. 1 ч. 5 ст. 117 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

30. Зазначена норма визначає таке правове регулювання, за якого суд не наділений повноваженнями щодо забезпечення адміністративного позову у справах про оскарження актів Вищої ради правосуддя.

31. Враховуючи те, що фактично позивач просив у своєму клопотанні про забезпечення позову зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17 про застосування до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, Вищий адміністративний суд України дійшов вірного висновку, що у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

32. Додані ОСОБА_2 до заяви про перегляд судового рішення, як приклад неоднакового застосування ст. 117 КАС України, копії ухвал Вищого адміністративного суду України, зазначеному висновку не суперечать та не містять різного застосування норм процесуального права. У цих рішеннях вирішувалося питання щодо забезпечення позову шляхом зупинення актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, можливість зупинення яких ст. 117 КАС України не обмежена.

33. Водночас, доводи ОСОБА_2 про відсутність в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року оцінки його твердженням щодо підстав для зупинення рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року № 3307/0/15-17, є безпідставними, оскільки встановивши, що таке клопотання стосувалося зупинення акта Вищої ради правосуддя, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для його подальшого розгляду, незалежно від зазначених позивачем підстав для такого зупинення.

34. За таких обставин Вищий адміністративний суд України ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Твердження позивача не спростовують правильності висновків цього рішення, у зв'язку з чим заява ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року не підлягає задоволенню.

35. Разом з цим, порушення Вищим адміністративним судом України, встановленого ч. 1 ст. 118 КАС України, строку розгляду такого клопотання (клопотання отримано судом 14 листопада 2017 року, а розглянуто 20 листопада 2017 року), яке не призвело до неправильного його вирішення, не може бути підставою для скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 242, 244 КАС України в редакції Закону № 2136-VIII, пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року у справі № 800/498/17 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб