Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2018 року

Київ

справа №806/2379/17

адміністративне провадження №К/9901/8691/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С. від 21.12.2017 у справі №806/2379/17 за позовом Миролюбівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку до 06 грудня 2017 року для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, а саме: до скарги не додано документ про сплату судового збору.

30 листопада 2017 року від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року продовжено відповідачу строк для усунення недоліків до 12 грудня 2017 року.

11 грудня 2017 р. відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року відмовлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач був позбавлений можливості сплати судового збору, що підтверджується листом ГУДКСУ у Житомирській області від 21.11.2017 № 07.2-08/225-7788 про блокування рахунків.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали про залишення без руху) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З 15.12.2017 набрав чинності Закон № 2147-VIII , яким КАС України викладено в новій редакції.

Наслідки невиконання вимог ухвали про залишення без руху передбачені з 15.12.2017 ст. 169 КАС України.

У зв'язку з невиконанням Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області у встановлений судом строк вимог ухвали від 22 листопада 2017 року, який продовжений ухвалою від 04 грудня 2017 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та повернув апеляційну скаргу позивачу оскаржуваною ухвалою від 21 грудня 2017 року.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, через що сплату судового збору має бути відстрочено, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів зазначає, що з набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №484-VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Отже, у спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору є неповажними. Крім того, відповідачем в порушення ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства не надано доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі та що ним вчинялися будь-які дії для отримання належних бюджетних асигнувань для можливості сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду