Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.05.2018 року у справі №657/1175/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 травня 2018 року

Київ

справа №657/1175/17

провадження №К/9901/544/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, інспектора роти 4 батальйону управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області Мудренка Сергія Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Димерлія О. О., суддів: Єщенка О. В., Бойка А. В.,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - УПП ГУНП в Одеській області), інспектора роти 4 батальйону управління патрульної поліції ГУНП в Одеській області Мудренка Сергія Олеговича, в якому просить:

визнати протиправними дії інспектора роти 4 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Одеській області;

постанову серії АР № 826554 від 17 травня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати;

провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в його діях.

В мотивування позову позивач зазначає, що 17 травня 2017 року він, керуючи автомобілем "Daewoo Sens", державний номер НОМЕР_1, рухався по одній із вулиць у місті Одеса в напрямку вулиці Софіївської. Однак, був зупинений працівником поліції, який зауважив, що позивач рухався по смузі для руху маршрутних транспортних засобів та, відповідно, прийняв постанову серії АР № 826554, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що полягає у здійсненні руху по смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Позивач вказує, що не порушував Правила дорожнього руху, що підтверджується, зокрема, показами свідка ОСОБА_2., який знаходився в якості пасажиру в автомобілі "Daewoo Sens", яким керував позивач.

Вважаючи постанову серії АР № 826554 від 17 травня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. неправомірною, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про її скасування.

Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії інспектора роти 4 батальйону Управління патрульної поліції ГУНП в Одеській області.

Визнано протиправною та скасовано постанову АР № 826554 від 17 травня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі - закрито.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року постанову Каланчацького районного суду Херсонської області від 04 серпня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення, в справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Свою касаційну скаргу мотивує тим, що відповідачем на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не було надано жодного доказу та не було жодного свідка, який би підтвердив факт вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, винесення постанови без складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неправомірним, що в свою чергу призводить, до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспектором роти 4 батальйону управління патрульної поліції ГУНП в Одеській області Мудренком Сергієм Олеговичем прийнято постанову серії АР № 826554 від 17 травня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення частини третьої статті 122 КУпАП.

З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 17 травня 2017 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Daewoo Sens", державний номер НОМЕР_1, по вулиці Південна Дорога в місті Одеса, здійснював рух по смузі, яка передбачена для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в поясненнях свідка ОСОБА_2. вказано про відсутність по правій крайній смузі, якою вони рухались разом з позивачем дорожнього знаку 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів".

Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що наведені свідчення ніяким чином не доводять відсутність дорожнього знаку 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів", оскільки фотокартками оглядової таблиці, які містяться в матеріалах справи підтверджується розміщення наведеного дорожнього знаку по вулиці Південна Дорога в місті Одеса, який діє на цій ділянці.

Верховний Суд зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Аналіз положень частин першої - третьої статті 258 КУпАП дає підстави для висновку, що їх дія поширюється:

1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;

2) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

3) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Частина друга статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого статтею 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов'язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 17 травня 2017 року о 12 год. 00 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Daewoo Sens",, д.н.з. НОМЕР_1, по вулиці Південна Дорога в місті Одеса, здійснював рух по смузі, яка передбачена для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги пункту 17.1 Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП.

Так, пунктом 17.1 Правил дорожнього руху обумовлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).

Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених , зокрема, частиною третьою статті 122 КУпАП.

Таким чином, уповноваженими працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за частиною третьою статті 122 КУпАП.

За такого правового врегулювання та обставин справи, при наявності незгоди позивача із вчиненим адміністративним правопорушенням, протокол відповідно до частини п'ятої статті 258 КУпАП не складається.

Слід зазначити, що свідчення свідка ОСОБА_2., який знаходився в якості пасажиру в автомобілі "Daewoo Sens", яким керував позивач, ніяким чином не доводять відсутність дорожнього знаку 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів", оскільки фотокартками оглядової таблиці, які містяться в матеріалах справи підтверджується розміщення наведеного дорожнього знаку по вулиці Південна Дорога в місті Одеса, що діє на цій ділянці.

За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів апеляційної інстанції про правомірність винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 826554 від 17 травня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх