ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2022 року

м. Київ

справа №815/2789/18

адміністративне провадження №К/9901/34724/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної і матеріальної шкоди, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, постановлену суддею Самойлюк Г. П. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, ухвалену у складі головуючого судді Лук'янчук О. В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г.,

УСТАНОВИЛ:

І. Рух справи

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної і матеріальної шкоди, який неодноразово уточнював та збільшував позовні вимоги.

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, заяву міського голови Іванова Анатолія Павловича про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі приписів статті 45 КАС України.

3. Підставою для залишення позовної заяви без розгляду став висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про зловживання позивачем процесуальними правами, яке виразилося в неодноразовому вчиненні позивачем дій, які є проявом очевидної неповаги до честі, гідності відповідачів та їхніх представників, а також стосовно головуючого судді, інших суддів, які не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

4. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на продовження розгляду.

5. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що жодною з статей, якими керувався суд апеляційної інстанції не передбачено залишення адміністративного позову без розгляду, а стаття 328 КАС України, зазначена судом апеляційної інстанції стосується касаційного провадження.

Також, з посиланням на частину 3 статті 45 КАС України зазначає, що залишити без розгляду, повернути заявнику можна скаргу, заяву чи клопотання, а не позовну заяву.

6. Отже, підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування cудами норм процесуального права, зокрема приписів статті 45 КАС України в частині можливості застосування наслідків передбачених частиною третьою вказаної статті до позовної заяви.

7. У поданому міським головою Івановим Анатолієм Павловичем відзиві останній, зокрема посилаючись на висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/31 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

8. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України Суд зазначає таке.

10. Як вказувалося підставою для відкриття касаційного провадження стали доводи заявника, що приписи частини 3 статті 45 КАС України не поширюються на позовну заяву.

11. Так статтею 45 КАС України врегулюване питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

12. Частина 2 ст.44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

13. Права та обов'язки учасників справи та сторін передбачені приписами статей 44, 47 КАС України.

14. Відповідно до частини 5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

15. Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

16. Відповідно до частини 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

17. Згідно з частиною 2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам треті умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

18. Тобто зазначеними приписами визначений перелік дій, які хоч і потрапляють у коло законодавчо встановлених прав сторін (учасників) справи, але спосіб їх вчинення суперечить завданню адміністративного судочинства, тому з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами, у тому числі і дії, які обумовлюють звернення позивача до суду.

19. Приписи глав 1,2 розділу ІІ КАС України свідчать, що поняття заява включає в себе заяви по суті, до яких входить позовна заява (частина 2 ст.159 КАС України), та заяви з процесуальних питань.

Отже під визначення заява у контексті процесуальних прав сторін (учасників) справи необхідно віднести і позовну заяву.

20. Частиною 3 ст.45 КАС України, на неможливість застосування якої до позовної заяви посилається скаржник, передбачено якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

21. Тобто цими приписами встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання ним зловживання процесуальними правами дій, зокрема та не виключно передбачених частиною другою цієї статті, в тому числі і щодо позовної заяви.

22. Аналіз приписів КАС України, які визначають перелік прав сторін, поняття заяви по суті, перелік дій, які можуть бути кваліфіковані, як зловживання процесуальними правами надає Суду можливість сформувати висновок, що передбачені ст. 45 КАС України наслідки зловживання процесуальними правами стосуються і позовної заяви.

23. Таким чином застосування судом першої інстанції передбаченого частиною 3 ст.45 КАС України у вигляді залишення без розгляду саме позовної заяви, з чим погодився суд апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права.

24. Можливість застосування передбачених частиною 3 ст.45 КАС України наслідків визнання зловживанням процесуальними правами до позовної заяви також підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, від 7 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 14 березня 2019 року у справі №99101/34/19.

25. Щодо допущення позивачем зловживання процесуальними правами, матеріали справи свідчать, що позивач образливо характеризував у процесуальних документах, які він подавав до суду, відповідачів та головуючого суддю по справі, багаторазово образливо та принизливо висловлювався щодо відповідача, представника відповідача, головуючого судді, інших суддів Одеського окружного адміністративного суду, зловживав правом на доступ до суду та на відвід, порушував правила поведінки в суді під час підготовчих засідань (суд неодноразово робив попередження позивачу та видаляв з зали судового засідання), позивач заявляв клопотання (заяви) для вирішення питань, яке вже вирішено судом, відводи, що зумовило умисне затягування розгляду справи.

26. Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.

Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах 3 і 4 статті 45, частині 8 статті 139, частині 1 статті 144, пункті 5 частини 1 статті 145, статті 149 КАС України.

27. Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.

Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

28. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

29. Таким чином суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку зі зловживанням позивача процесуальними правами.

30. При цьому доводів щодо неправомірності визнання судами попередніх інстанцій вчинених позивачем дій зловживанням процесуальними правами та спростувань встановлених обставин, за яких було визнано таке зловживання касаційна скарга не містить.

31. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

32. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

33. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. А. Уханенко

Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська