Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №813/308/17

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

Київ

справа №813/308/17

адміністративне провадження №К/9901/23619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року (суддя Мартинюк В. Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року (головуючий суддя Нос С. П., судді: Яворський І. О., Кухтей Р. В. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1) звернулася до суду першої інстанції з позовом до Самбірської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо звільнення, визнання протиправним та скасування наказу від 23 грудня 2016 року за №84-о, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 грудня 2016 року по день ухвалення рішення суду.

Позов мотивовано тим, що у спірному наказі безпідставним є посилання на норми Кодексу законів про працю України, оскільки на час його прийняття діяв Закон України "Про державну службу", який набрав чинності 01 травня 2016 року та містив спеціальну норму - пункт 1 частину 1 статті 88 Закон України "Про державну службу". Також позивач звертає увагу суду на те, що особу поновлено не на тій посаді, яку вона обіймала та яка зазначена у судовому рішенні.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 23 грудня 2016 року за №84-0.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 24 грудня 2016 року.

Стягнуто зі Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4943,98 грн за виключенням податків і зборів. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 4248,63 грн за виключенням податків і зборів допущено до негайного виконання.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наказ Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 23 грудня 2016 року № 84-о "Про звільнення з роботи" не відповідає критерію законності, який передбачений пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України. Також, враховуючи положення абзацу другого п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, позивачку належить поновити з 24 грудня 2016 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якого задовольнити позовні вимоги повністю.

Скаржник стверджує, що Самбірською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято правомірне рішення про звільнення ОСОБА_1, оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі №813/1713/16 поновлено ОСОБА_2 на посаді, яку займала позивачка.

Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.

Позиція інших учасників справи.

Від позивачки до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивачка просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, а рішення судів попередніх інстанції залишити без змін.

Від позивачки та інших учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участі.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/23619/18 (адміністративна справа № 813/308/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача -Желтобрюх І. Л., суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 550/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.

Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Наказом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за №84-0 від 23 грудня 2016 року припинено державну службу та звільнено 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше займав вказану посаду (пункт 6 статті 40 КЗпП України).

Даний наказ було прийнято відповідно до пункту 1 частини 1 статті 88 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та Кодексу законів про працю України.

Підставою для прийняття спірного наказу була постанова Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року за №813/1713/16, яка набрала законної сили.

Згаданою постановою суду ОСОБА_2 поновлено на посаді головного державного ревізор-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 29 квітня 2016 року.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 88 Закону України "Про державну службу" від 10 жовтня 2015 року № 889-VIII підставами для припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу", посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну службу".

Частиною 1 статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до пункту 6 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 159 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до матеріалів справи, наказом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 84-0 від 23 грудня 2016 року припинено державну службу та звільнено 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, (пункт 6 статті 40 КЗпП України).

Даний наказ було прийнято відповідно до п.1 ч.1 ст.88 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року та Кодексу законів про працю України.

Підставою для прийняття спірного наказу була постанова Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі № 813/1713/16, якою ОСОБА_2 поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 29 квітня 2016 року.

Відповідно до змісту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року ОСОБА_2 поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, а позивач обіймала посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. В матеріалах справи наявні посадова інструкція головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб та посадова інструкція головного державного ревізор-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб відповідача, протокол від 02 грудня 2016 року, які у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_2 поновляли не на тій посаді, яку вона раніше обіймала. У разі неможливості виконати судове рішення, законодавством визначений окремий порядок вирішення таких питань. Наприклад, шляхом роз'яснення порядку виконання рішення суду або встановлення способу виконання рішення суду тощо.

Колегія судді погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачку було звільнено не у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_2 поновлено не на тій посаді, яку вона раніше займала та не на тій посаді, яка вказана у рішенні суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов