Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №1440/2062/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №1440/2062/18

адміністративне провадження №К/9901/19751/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І. Л., суддів: Білоуса О. В., Гімона М. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (Біоносенко В. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Лук'янчук О. В., суддів - Бітова А. І., Ступакової І. Г. ) у справі №1440/2062/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНА-ГРУП" до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "САНА-ГРУП" (ТОВ "САНА-ГРУП"; Товариство) звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 26 липня 2018 року №903000/2018/000024/2 про коригування митної вартості товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що для здійснення контролю органами доходів і зборів були відібрані проби (зразки) та отримані завірені копії документів, що подавалися в електронному вигляді. Відповідно до вимог Митного кодексу України Товариство надало вичерпний перелік документів, який підтверджував митну вартість товарів. Незважаючи на викладене, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості на підставі безпідставного порівняння митної вартості товару з митною вартістю в іншій декларації, де інші умови поставки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, позов ТОВ "САНА-ГРУП" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Енергетичної митниці ДФС від 26 липня 2018 року №903000/2018/000024/2 про коригування митної вартості; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що при здійсненні митного контролю правильності визначення митної вартості товару митний орган має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару, та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни (фактично сплаченої або тієї, що підлягає сплаті). Натомість, наданий позивачем інвойс не відповідав вказаним вимогам. Тобто, надані позивачем до митного оформлення документи (окремо та у сукупності) містили розбіжності, що унеможливило застосування методу за ціною договору. Додаткові документи, надані позивачем, також не підтвердили заявлені ним відомості про митну вартість товару. Зауважує, що у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару митні органи вправі витребувати додаткові документи. У свою чергу, ненадання цих документів може бути підставою для самостійного визначення митницею митної вартості товару.

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ТОВ "САНА-ГРУП" зареєстроване як юридична особа з 30 жовтня 2014 року. Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

28 червня 2018 року ТОВ "САНА-ГРУП" укладено Контракт №2806/2 з "Agro Trade Invest" (Чехія) на поставку дизельного пального в обсязі 629,188 метричних тони, вартістю 646,34 доларів США за метричну тону.

23 липня 2018 року ТОВ "САНА-ГРУП" було подано до Енергетичної митниці ДФС України митну декларацію МД ІМ 40 ДЕ №UA 903110/2018/001250 на оформлення товару - важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне (DISIEL FUEL ULSD 10ppm), не містить біодизель, в обсязі 629,188 тони, на загальну суму 406669,37 доларів США або 10754820,45 гривень.

Разом з митною декларацією позивачем було надано до Енергетичної митниці рахунок-фактуру (інвойс) від 28 червня 2018 року №1, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2806/2 від 28 червня 2018 року, analytical report від 21 листопада 2016 року (б/н), коносамент від 4 липня 2018 року №1, вантажний маніфест від 4 липня 2018 року (б/н).

25 липня 2018 року відповідач надіслав Товариству електронного листа, в якому зазначив, що у поданих ним до митного оформлення документах виявлено розбіжності, а саме: відповідно до пункту 1.1 Контракту від 28 червня 2018 року №2806/2 кількість, ціна, вартість кожної партії товару визначається в доповненнях до Контракту, відповідне Доповнення до митного оформлення товару не подане, в рахунку-фактурі відсутні реквізити згаданого Доповнення. Також, у листі було запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Цього ж дня ТОВ "САНА-ГРУП" надіслало на адресу митниці листа №2507-1, в якому повідомило, що змін до Контракту не вносилося, жодних Доповнень до Контракту не укладалось. Крім того, Товариство додатково надіслало котирування цін на дизельне паливо відповідно до Platts European Marketscan.

26 липня 2018 року уповноваженою особою Енергетичної митниці ДФС України ухвалено рішення про коригування митної вартості №UA903000/2018/000024/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена у 449611,45 доларів США.

Приймаючи таке рішення, відповідач зазначив про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки декларантом не подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У зв'язку з цим, відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а саме: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. В якості порівняння відповідачем використана митна декларація від 12 липня 2018 року №UA903080/2018/000542.

Не погодившись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із протиправності оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару, оскільки під час митного оформлення декларантом надано митному органу документи, якими підтверджено вартість імпортованого товару.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У випадках, передбачених статті 49 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частини 2 статті 53 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частин 1 -3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частин 1 -3 статті 54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень частин 1 -3 статті 54 Митного кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 частиною 6 статті 54 Митного кодексу України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частини 1 статті 55 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статтею 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтею 57 Митного кодексу України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством було надано відповідачу до митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, якими підтверджено вартість товару. На противагу викладеному, митний орган не навів жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про наявність розбіжностей, що не давали можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товару, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою до його прийняття було виключно ненадання позивачем Доповнень до контракту та відсутність посилання у рахунку-фактурі на ці Доповнення. Будь-яких інших претензій щодо наданих позивачем документів відповідачем під час митного оформлення та консультацій висунуто не було.

Так, суди встановили, що на вимогу митного органу позивач у листі від 25 липня 2018 року надав вичерпну відповідь щодо причин відсутності у нього Доповнень до Контракту від 28 червня 2018 року, які фактично не укладалися. Тому, адресована позивачеві вимога надати документ, якого не існує, є безпідставною.

При цьому, як обґрунтовано зазначили суди, жодним іншим документом підтвердити ту обставину, що ТОВ "САНА-ГРУП" та "Agro Trade Invest" уклали контракт на поставку дизельного пального саме в обсязі 629,188 метричних тони, вартістю 646,34 доларів США за метричну тону, ніж поясненням самого Товариства, у цьому випадку неможливо.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви щодо заявленої вартості товару, та не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого позивачем товару. Не містить таке рішення й обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність такого рішення вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Щодо висловлених відповідачем у судах попередніх інстанцій та в касаційній скарзі аргументів про невідповідність інвойсу номеру та сторонам Контракту (а саме: інвойс виписаний не на позивача, а на товариство "Oil Company Trade-NK" та у ньому зазначений інший номер контракту), суди обґрунтовано зауважили, що під час проведення митного оформлення та проведення консультацій між позивачем та відповідачем останнім не висувались жодні претензії щодо невідповідності інвойсу. Так, в електронному листі від 25 липня 2018 року відповідач вказував лише на відсутність Доповнення до Контракту та відсутність реквізитів Доповнення в рахунку-фактурі (інвойсі).

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставного порівняння відповідачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації іншого підприємства від 12 липня 2018 року №UA903080/2018/000542, де була зазначена більша митна вартість, оскільки така обставина не може бути безумовною причиною для коригування митної вартості товару у бік її збільшення. Крім того, відповідно до митної декларації позивача товар поставляється на умовах СIF, а відповідно до митної декларації іншого декларанта від 12 липня 2018 року №UA903080/2018/000542, з якою порівнювали декларацію позивача, поставка здійснювалась на умовах DDU (тобто, на зовсім інших умовах).

За таких обставин, на переконання колегія суддів КАС ВС, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для коригування заявленої позивачем під час митного оформлення митної вартості товару, оскільки декларантом було надано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості за ціною договору, які базувалися на об'єктивних документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню. У зв'язку з викладеним, застосування відповідачем у даному випадку другорядних методів є необґрунтованим.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, і з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку наданим сторонами процесу доказам.

Таким чином, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені судами рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

М. М. Гімон