Ухвала КАС ВП від 18.08.2020 року у справі №620/1718/20

Друк

Пошук

90

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.08.2020 року у справі №620/1718/20

Державний герб України

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 620/1718/20

адміністративне провадження № К/9901/20039/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О., Калішнікової О. В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (суддя:

Бородавкіна С. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (судді: Мєзєнцев Є. І., Земляна Г. В., Файдюк В. В. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та визнання довідки недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним ненадання відповідачем письмової відповіді на інформаційний запит від 25 березня 2019 року з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- зобов'язання відповідача надати письмову відповідь про надання інформації на інформаційний запит від 25 березня 2019 року з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача у відновленні втрачених документів про встановлення йому видів міліцейського грошового забезпечення з метою видачі їх на інформаційний запит від 25 березня 2019 року у справі № 620/1638/19;

- зобов'язання відповідача відновити рішення комісії УМВС згідно вказівки МВС №7868, як документи про встановлення йому міліцейських надбавок за виконання особливо важливих завдань - 50%; за оперативно-розшукову діяльність - 41%; за службу у спеціальних підрозділах БОЗ - 45% та премії - 80% для виконання по суті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- визнання виданої довідки №101/8988, №2503005741 від 05 грудня 2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року недійсною та такою, що не відповідає, як вимогам додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, у редакції 01 січня 2016 року, так і постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

При цьому посилались на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що судові рішення не відповідають приписам статей 170, 242 КАС України і постановлені без обґрунтування та посилань на відповідне законодавство.

Вказує, що судами не зазначено які позовні вимоги справи № 620/1638/19 є тотожними позовним вимогам у справі № 620/1718/20.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л. О., Калашнікова О. В. ), відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Вказані рішення є предметом оскарження у касаційному порядку.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 17 серпня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 170 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (частина 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України.

Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Як свідчать матеріали справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19 визнано протиправною відмову УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області у наданні інформації на інформаційний запит позивача від 25 березня 2019 року. Зобов'язано УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати позивачу документи про встановлення йому: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 41%; надбавки за службу у спеціальних підрозділах БОЗ - 45%; премії - 80%. Зобов'язано УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати позивачу довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до форми додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року у редакції станом на 01 січня 2016 року.

Беручи до уваги предмет позову у справі № 620/1718/20, суди дійшли вірного висновку, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №620/1638/19, а спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним ненадання відповідачем письмової відповіді на інформаційний запит від 25 березня 2019 року з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- зобов'язання відповідача надати письмову відповідь про надання інформації на інформаційний запит від 25 березня 2019 року з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача у відновленні втрачених документів про встановлення йому видів міліцейського грошового забезпечення з метою видачі їх на інформаційний запит від 25 березня 2019 року у справі № 620/1638/19;

- зобов'язання відповідача відновити рішення комісії УМВС згідно вказівки МВС №7868, як документи про встановлення йому міліцейських надбавок за виконання особливо важливих завдань - 50%; за оперативно-розшукову діяльність - 41%; за службу у спеціальних підрозділах БОЗ - 45% та премії - 80% для виконання по суті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19.

Доводи касаційної скарги про те, що вимоги про визнання протиправними дій відповідача та ненадання відповідачем письмової відповіді на інформаційний запит від 25 березня 2019 року з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19 не мають ознак тотожності між позовними вимогами у цій справі є помилковими, так як предметом судового контролю у справі № 620/1638/19, серед іншого, була відмова відповідача у наданні запитуваної публічної інформації на запит позивача від 25 березня 2019 року та зобов'язання останнього надати ОСОБА_1 письмову довідку з повною реальною інформацією за інформаційним запитом від 25 березня 2019 року з урахуванням висновків викладених у даному судовому рішенні.

В частині позовних вимог про:

- визнання виданої довідки №101/8988, №2503005741 від 05 грудня 2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року недійсною та такою, що не відповідає, як вимогам додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, у редакції 01 січня 2016 року, так і постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

- зобов'язання виготовити та надіслати до органів Пенсійного фонду довідку про його міліцейське грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до форми додатку 2 постанови КМУ №45 від 13 лютого 2008 року, у редакції від 01 січня 2016 року, для нового перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, у який вказати наступні види грошового забезпечення: оклад за звання - 2200,00 грн., посадовий оклад - 1150,00 грн., надбавка 45% за вислугу років; надбавка 50% за виконання особливо важливих завдань; надбавка 41% за оперативно-розшукову діяльність: надбавка 45% за службу в спеціальних підрозділах БОЗ; надбавка 15% за роботу в умовах режимних обмежень; премії 80%, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки спір виник за обставинами, які виникли після набрання законної сили рішенням суду у справі № 620/1638/19 та з'явився документ, а саме довідка №101/8988, №2503005741 від 05 грудня 2019 року, якої не існувало під час розгляду справи № 620/1638/19. В матеріалах справи відсутні докази розгляду спорів щодо правомірності та обґрунтованості вказаної довідки, дослідження у суді на предмет її відповідності вимогам додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, у редакції 01 січня 2016 року, що не є тотожним спору відносно інших обставин та документів, у тому числі довідок.

Судами також не вказані ознаки такої тотожності між позовними вимогами справи № 620/1638/19 та справи № 620/1718/20 відносно нової довідки, яка з'явилася після набрання законної сили рішенням по справі № 620/1638/19 та не була предметом оскарження у судовому порядку і фізично не могла оспорюватися у справі № 620/1638/19 за її відсутності у той час.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки судів попередніх інстанцій в цій частині і дають підстави для висновку, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали в частині позовних вимог про визнання довідки відповідача №101/8988, №2503005741 від 05 грудня 2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року недійсною та такою, що не відповідає, як вимогам додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, у редакції 01 січня 2016 року, так і постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19 та про зобов'язання відповідача виготовити та надіслати до органів Пенсійного фонду довідку про міліцейське грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до форми додатку 2 постанови КМУ №45 від 13 лютого 2008 року, у редакції від 01 січня 2016 року для нового перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року з вказаними видами грошового забезпечення.

Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваних рішень.

Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1 , 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами про:

- визнання довідки №101/8988, №2503005741 від 05 грудня 2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року недійсною та такою, що не відповідає, як вимогам додатку 2 постанови КМУ № 45 від 13 лютого 2008 року, у редакції 01 січня 2016 року, так і постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 620/1638/19;

судді Л. О. Єресько

О. В. Калашнікова

Популярні новини