ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №120/4116/19-а

адміністративне провадження №К/9901/18252/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Мороз Л. Л., Стеценка С. Г.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (суддя Томчук А. В. ) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року (колегія у складі суддів Гонтарука В. М., Білої Л. М., Курка О. П. )

у справі № 120/4116/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.10.12.2019 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

2. Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 02.12.2019 №2-23245/15-19-СГ, яким відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);

- зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);

- винести окрему ухвалу відносно ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за систематичні порушення прав та інтересів позивача.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
28.05.2020, в задоволенні позову відмовлено.

4.24.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2020 відкрито касаційне провадження.

6.25.08.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов відзив на касаційну скаргу. Просить відмовити в задоволенні скарги.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.18.02.2015 та 19.02.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендар) та ОСОБА_2 було укладено договори оренди землі № 174, № 175. За умовами договорів в оренду передаються земельна ділянка площею 3,7844 га кадастровий номер 0523981400:03:000:0232 та площею 14,9155 га кадастровий номера 0523981400:03:000:0234. Строк дії договорів - 7 років (до
17.02.2022). Земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

8. ОСОБА_2 є головою ФГ "Озерне-2015", а ОСОБА_1 є одним із членів цього фермерського господарства.

9.28.09.2017 ОСОБА_1, як член ФГ "Озерне-2015" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та її відведення у власність з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах за межами населеного пункту.

До клопотання долучив, зокрема: копії нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_2 від
01.09.2017 на вилучення земельної ділянки; договорів оренди; інформації із Держгеокадастру від 18.09.2017; протоколу загальних зборів № 4 від 01.09.2017 ФГ "Озерне-2015"; листів Вербівської сільської ради; довідок Вербівської сільської ради від 11.09.2017 (щодо родинних стосунків); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; копія статуту ФГ "Озерне-2015"; викопіювання з Публічної кадастрової карти України із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

10. Листом від 03.11.2017 №КО-18932/0-9709/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило в клопотанні, оскільки не надано документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

11. ОСОБА_1 оскаржував відмову від 03.11.2017 в судовому порядку (справа №802/2143/17-а). Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від
24.01.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову в ненаданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради, оформленої листом №КО-18929/0-9718/6-17 від 03.11.2017 та зобов'язано повторно розглянути клопотання. Судове рішення суду від 24.01.2018 набрало законної сили 26.02.2018.

12. На виконання судового рішення у справі №802/2143/17-а, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та відведення її у власність.

13. Листом від 12.02.2018 № КО-18929/0-27/0/63-18 відмовлено в наданні дозволу у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (земельні ділянки надавались у користування голові ТОВ "Озерне-2015" ОСОБА_2, а не позивачу ОСОБА_1).

14.29.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням від 25.09.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах за межами населеного пункту, кадастрові номери 0523981400:03:000:0234,0523981400:03:000:0232, яка орендується ОСОБА_2, який є головою ФГ "ОЗЕРНЕ-2015".

15. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповіді на клопотання не надало.

16.12.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст.383 КАС України з заявою (в межах справи №802/2143/17-а), в якій просив визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018; зобов'язати ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність.

17. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 заяву залишено без задоволення. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 скасовано ухвалу від 22.08.2019 та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 в частині неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність.

Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на виконання судового рішення від 24.01.2018 розглянути заяву ОСОБА_1.

18. На виконання судового рішення у справі №802/2143/17-а ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видало наказ від 02.12.2019 №2-23245/15-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок орієнтовною площею 3,3 в умовних кадастрових гектарах із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

19. Відмова мотивована ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме тим, що бажана земельна ділянка знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі №174 від 18.02.2015. Відсутні докази віднесення земельної ділянки до складу земель фермерського господарства. Посилаючись на постанову Верховного Суду від
07.06.2019 у справі №1140/2695/18, зазначено, що фермерське господарство може володіти та користуватись землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

20. Крім того, позивач ще двічі звертався до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з вимогами надати йому зазначений дозвіл.

21. Так, у справі № 0240/3578/18-а суди першої та апеляційної інстанції скасували наказ №2-12500/15-18-СГ від 21.09.2018 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства та зобов'язали повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.09.2017.

На виконання судового рішення за наслідками повторного розгляду клопотання, наказом №2-7050/15-19-СГ від 11.05.2019 відмовлено у наданні дозволу. Не погоджуючись з цим наказом, позивач оскаржив його до суду в порядку ст. 383 КАС України. Проте суди залишили заяву ОСОБА_1 без задоволення.

22. В іншій судовій справі № 802/1179/18, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, оформлену листом від
21.02.2018, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського. Зобов'язано повторно розглянути клопотання про надання дозволу. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, оформлену листом від
12.02.2018 за, у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства. Зобов'язано повторно розглянути клопотання про надання дозволу.

На виконання судового рішення за наслідками повторного розгляду клопотання, наказом №2-4652/15-19-СГ від 05.04.2019 відмовлено у наданні дозволу. Не погоджуючись з цим наказом, позивач оскаржив його до суду в порядку ст. 383 КАС України. Проте суд першої інстанції залишив заяву ОСОБА_1 без задоволення.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

23. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Держгеокадастр відмовляв у наданні відповідного дозволу з різних причин. ОСОБА_1 оскаржував відмови. Суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 як член фермерського господарства має право на отримання земельної ділянки (частки). Оскаржуваний у цій справі наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.12.2019 №2-23245/15-19-СГ прийнято з порушення земельного законодавства та без врахування судових рішень у справах №802/2143/17-а, №802/1179/18-а, №0240/3578/18-а.

24. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що договори оренди земельних ділянок були укладені не з ОСОБА_1, а з ОСОБА_2 тому право на отримання земельної ділянки частки (паю) за рахунок відповідних ділянок має право їх землекористувач, а саме ОСОБА_2. Вважає, що земельні ділянки, які перебувають в оренді у ОСОБА_2 не можуть бути відчужені іншим членам ФГ "Озерне-2015".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

26. Земельні ділянки надані в оренду гр. ОСОБА_2, а не ОСОБА_1. Також не надано доказів про розірвання договорів оренди, віднесення земельних ділянок до складу земель ФГ "Озерне-2015". Таким чином, правом звернення із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, наділений ОСОБА_2, який користується земельною ділянкою на правах оренди.

27. Водночас, позивач ОСОБА_1 має право на безоплатне отримання земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку та після припинення договору оренди землі.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

28. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди не правильно застосували норми права і, як наслідок, незаконно відмовили в задоволенні позову:

А) суди не взяли до уваги, що оскаржуваний наказ від 02.12.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу, видано з підстав, не передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України;

Б) відмова прийнята без урахування судових рішень, якими вже вирішено питання надання того самого дозволу, зокрема:

- рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі №802/2143/17-а, якими фактично зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність;

- рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №802/1179/18-а, яким зобов'язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю);

- рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі №0240/3578/18-а, яким скасовано наказ від 21.09.2018 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки та зобов'язано надати відповідний дозвіл.

В) суди не звернули увагу, що після того, коли земельна ділянка передається особі, яка створила фермерське господарство, то вважається, що така земельна ділянка перебуває в користуванні усього фермерського господарства, і переукладення договорів оренди не вимагається додатково. Отже, обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин (в даному разі голова ФГ "Озерне-2015" ОСОБА_2).

Г) суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від
26.02.2019 у справі №802/721/18-а, натомість застосували постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №816/1920/17 та від 14.08.2018 у справі №818/1530/17.

Д) земельна ділянка є сформованою, має кадастровий номер, площу та межі, а клопотання позивача полягало в її ідентифікації, та розроблення відповідної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки. Крім того, голова ФГ "Озерне-2015" ОСОБА_2 надав нотаріальну згоду на вилучення земельної ділянки.

29. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилався на те, що ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" та ст.32 Земельного кодексу України передбачено можливість отримання земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) виключно у випадку, якщо вона була раніше надана безпосередньо громадянину у користування. Земельні ділянки надані у користування гр. ОСОБА_2, а тому право на отримання земельної частки (паю) у власність за рахунок відповідних земельних ділянок має право їх землекористувач.

За ФГ "Озерне-2015" не зареєстровано право користування земельною ділянкою.

Таким чином, земельні ділянки, які перебувають в користуванні (оренді) ОСОБА_2 не можуть бути відчужені іншим членам ФГ "Озерне-2015".

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

31. Ключовим правовим питанням спору є правомірність відмови у наданні дозволу на дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки фермерського господарства, з метою подальшого передання члену фермерського господарства у власність.

32. Насамперед Суд звертає увагу, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, перебуває в складі земельної ділянки площею 3,7844 га (undefined) та площею 14,9155 га (0523981400:03:000:0234).

Зазначені земельні ділянки надані в оренду гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства. ОСОБА_2 є головою ФГ "Озерне-2015", а позивач ОСОБА_1 - одним із членів цього господарства.

33. Згодом його члени прийняли рішення про розпаювання цієї земельної ділянки між собою. Питання про розпаювання земель вирішувалось на загальних зборах ФГ "Озерне-2015" (протокол № 4 від 01.09.2017).

34. Голова ФГ "Озерне-2015" дав згоду на вилучення земельної ділянки, що засвідчена нотаріально 01.09.2017. Вербівська сілька рада листом від 11.09.2017 вих. №146 повідомила ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, що не заперечує щодо розпаювання земельної ділянки площею 18,6999 членам ФГ "Озерне-2015" - ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

35. У зв'язку з цим, вказані члени господарства подали ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області клопотання від 25.09.2017 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність. Після утворення окремих земельних ділянок члени цього фермерського господарства, бажали отримати кожен окремо безоплатно у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

36. Статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

37. Відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

38. Аналогічну норму передбачено у ст. 32 Земельного кодексу України.

39. Вирішуючи спір, суди дійшли висновку, що член фермерського господарства не має права на виділення земельної ділянки, що була надана в користування голові фермерського господарства до його створення. Тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

40. Такі висновки судів відповідають правовим висновкам, зробленим Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі №816/1920/17 та від 14.08.2018 у справі №818/1530/17, від 07.06.2019 по справі №1140/2695/18,15.04.2020 у справі № 817/72/18.

41. Проте, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо переходу права користування земельною ділянкою від голови до фермерського господарства, сформулювала інший підхід.

42. Зокрема, у постанові від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

43. Зокрема, у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання за статтею 55 ГК України.. Після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство.. (п. 6.24-6.25)

Згодом, цей підхід було використано також у постанові ВП ВС від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц: передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (~law18~). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб'єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем.. (п. 22,23).

44. Суд не бачить підстав щоб не погодитися з цим підходом і вважає його застосовним у справі, що розглядається.

45. Застосовуючи цей підхід у контексті обставин цієї справи, Суд вважає, що земельні ділянки, надані ОСОБА_2, після створення ФГ "Озерне-2015", головою якого він став, перейшли у користування фермерського господарства. Отже, обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не голова ФГ Більмак В. М.

46. Отже, право користування земельними ділянками належить усьому ФГ "Озерне-2015", тобто усім його членам у рівній мірі. Тому помилковими є висновки судів попередніх інстанцій, що лише ОСОБА_2 є користувачем земельних ділянок, і відповідно лише він один може отримати її у власність.

47. Правову норму, що міститься у ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство":

"Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради" -

слід розуміти як таку, що надає членам фермерського господарства право на приватизацію земельної ділянки, наданої у користування фермерському господарству. При цьому такими, що надані фермерському господарству, вважають і земельні ділянки, надані голові фермерського господарства для його створення.

48. Відтак, член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства. Іншими словами, не лише особа, якій раніше була надана у користування земельна ділянка для ведення фермерського господарства, має право на отримання її у власність, оскільки така земельна ділянка була йому відведена саме з метою створення фермерського господарства.

49. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на, що звертаючись з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач, як член фермерського господарства, надав нотаріально завірену згоду голови фермерського господарства на розпаювання ділянки, а також протокол загальних зборів цього господарства про розпаювання земель.

50. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом) та письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

51. Рішення про затвердження проекту, як один з етапів процедури відведення земельної ділянки, є одночасно рішенням про передачу зазначеної земельної ділянку у власність чи у користування.

52. Аналіз ст. 186-1 ЗК України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій" у взаємозв'язку з ст. 116 ЗК України, свідчить, що письмова згоду землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально, є необхідною частиною документації, що включається до проекту землеустрою.

53. Отже, на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника на отримання дозволу письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально. Проте на стадії затвердження проекту землеустрою бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

54. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими.

55. Вимогу про постановлення окремої ухвали відносно ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за систематичні порушення прав та інтересів позивача Суд не вважає самостійною позовною вимогою, оскільки вона не пов'язана із суттю спору та не є способом захисту порушених прав.

56. Суди попередніх інстанцій не вбачали підстав для вжиття заходів реагування у вигляді окремої ухвали, і Суд не знаходить причин вважати ці висновки неправильними.

57. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанції, ухвалення нового рішення про задоволення позову.

59. Позивач звільнений від судового збору. Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 02 грудня 2019 року №2-23245/15-19-СГ, яким відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);

Зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя Л. Л. Мороз

Суддя С. Г. Стеценко