Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.07.2019 року у справі №400/620/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №400/620/19

адміністративне провадження №К/9901/18884/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 у складі судді Фульга А. П. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у складі колегії суддів: Стас Л. В. (головуючий), Турецької І. О., Шеметенко Л. П. у справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області до Приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про відшкодування витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій в сумі 84295,87 грн.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - УПФУ) з позовом до Дочірнього підприємства "Костянтинівське монтажне управління" приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (надалі - Підприємство), в якому просив стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з грудня 2017 по лютий 2019 в сумі 84295,87
грн.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019, яку залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
11.06.2019, позовну заяву повернуто позивачу.

3. Приймаючи вказані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що у випадку спірних правовідносин повноваження щодо звернення до суду з відповідним позовом надані УПФУ і Прокурор не повинен виступати альтернативним суб'єктом звернення до суду. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для звернення Прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі УПФУ і про необхідність повернення позовної заяви відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Прокурор подав касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції.

4.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що УПФУ неодноразово зверталося до суду з позовами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Підприємством, проте, у зв'язку із допущеними даним органом порушеннями процесуальних норм, ці позови були повернуті судами. Вказані обставини призвели до збільшення заборгованості Підприємства перед Пенсійним фондом України.

Прокурор вважає, що наведені дії уповноваженого органу свідчать про неналежне виконання ним своїх повноважень та призвели до порушення інтересів держави.

Тому, на думку Прокурора, ним належним чином обґрунтовано наявність повноважень для звернення до суду з відповідним позовом, а оскаржувані судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню за наслідками касаційного перегляду.

5. Відповідач заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених частин 3, 4 статті 53 КАС України.

7. Згідно з пунктом 7 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

8. У свою чергу, частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від
14.10.2014 №1697-VII (надалі - ~law9~) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

9. Частиною 4 цієї статті встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

10. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або у разі відсутності такого органу.

11. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

12. У першому випадку прокурор набуває право на представництво лише у разі, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. При цьому, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці суб'єкта владних повноважень, за якої він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

13. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, водночас, є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

14. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

15. Висновки аналогічного змісту наведені у постановах Верховного Суду від
25.04.2018 у справі №806/1000/17 та Великої Палати Верховного Суду від
13.02.2019 у справі №826/13768/16.

16. З матеріалів справи вбачається, що звернення Прокурора до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій обумовлено неналежним виконанням УПФУ покладених на нього законодавством повноважень, яке Прокурор вбачає у тому, що внаслідок порушень УПФУ норм процесуального права, а саме, неправильного визначення територіальної підсудності, підписання позовних заяв неуповноваженими на те особами, подані останнім до суду позови щодо стягнення заборгованості з Підприємства були повернуті, остаточних судових рішень по них прийнято не було.

17. Колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не свідчать про настання виключних випадків, за яких прокурор може представляти інтереси держави в суді.

18. Зокрема, у Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль служби публічних обвинувачів у демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, наголошено на важливості забезпечення того, щоб повноваження і функції обвинувачів обмежувалися сферою обвинувачення в справах про кримінальні правопорушення, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему кримінальної юстиції, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розташовані та ефективні органи.

19. У випадку спірних правовідносин відсутні підстави, які перешкоджають захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень - УПФУ, до компетенції якого законодавством віднесені повноваження щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, адже допущені УПФУ при зверненні до суду порушення норм процесуального права, а саме, неправильне визначення територіальної підсудності, підписання позовних заяв неуповноваженими на те особами, можуть бути усунути у спосіб, визначений законодавством. Також, у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

20. Відтак, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

21. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

23. Касаційну скаргу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області залишити без задоволення.

24. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №400/620/19 за позовом Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області до Дочірнього підприємства "Костянтинівське монтажне управління" приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій залишити без змін.

25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Єзеров А. А.

Чиркін С. М.