ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/765/17

адміністративне провадження № К/9901/33840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини В 6250, про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді - Катунов В.В. , Бершов Г.Є.) у справі №820/765/17.

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Військової частини В 6250, в якому просив суд скасувати наказ №200РС від 22.11.2016 як незаконний та зобов`язати командування частини В 6250 виплатити в повному обсязі грошове забезпечення за залишок листопада 2016 року та за грудень 2016 року, а також за січень - лютий 2017 року.

Позивач вважає, що зазначений наказ є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини В 6250 про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що рядового ОСОБА_1 перевели згідно чинного законодавства, оскільки пункт постійної дислокації військової частина А0501 та військової частини А1939 знаходяться у н.п. Чугуїв, отже місце проживання даний військовослужбовець не міняє та перевод був здійснений на рівнозначні посади (згідно п. 112 та п. 82 указу Президента України від 10.12.2008 №1153/2008). За інформацією Командира військової частини А1939 №585 від 10.11.2017 Військова частина А1939 перебуває у пункті постійної дислокації м. Чугуїв. Також суди врахували, що на момент винесення оскаржуваного наказу у командування військової частини були відсутні документальні підтвердження наявності непрацездатного члена родини військовослужбовця, а тому і підстави застосування п.п.2 п.112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України були відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

08 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що саме по собі переведення в іншу військову частину навіть за умови її знаходження в одній і тій самій місцевості є незаконним, оскільки таке переведення не передбачено умовами укладеного контракту. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не з`ясували часу зміни дислокації військової частини. Також вказує про надання відповідачу документів щодо непрацездатності члена його родини, що свідчить про його незаконне переведення.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рядовий ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А0501 (м. Чугуїв Харківської області).

Наказом командира 92 окремої механізованої бригади (по особовому складу) №200-РС від 22.11.2016 рядовий ОСОБА_1 переведений до військової частини А1939 (з 01.07.2017 військова частина польова пошта В0576 перейшла на умовне найменування Військова частина А1939) на рівнозначну посаду для більш доцільного використання за фахом.

Наказом командира військової частини В6250 від 23.11.2016 №260 визначено, що військовослужбовця військової служби за контрактом рядового ОСОБА_1 , навідника кулеметного взводу 1 механізованого батальйону, призначеного наказом командира військової частини польова пошта В6250 (по особовому складу) від 22.11.2016 №200-РС на посаду старшого стрільця мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини польова пошта В0576, вирішено вважати таким, що 23.11.2016 приступив до здачі справ та посади, цього ж числа здав справи та посаду та вибув до нового місця служби.

Наказано виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 680% посадового окладу, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 1 по 23 листопада 2016 року.

З 23.11.2016 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

23.11.2016 позивачу надано припис №163 про вибуття в розпорядження командира в/ч пп В0576.

Відповідно до наданої копії книги обліку приписів ОСОБА_1 ознайомлений із приписом про переведення до в/ч пп В0576.

Також суди встановили, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В 0576 від 30.06.2017 №40-РС військовослужбовців військової частини польова пошта В 0576 передено на умовну назву військової частини А1939.

За інформацією Командира військової частини А0501 №13/366 від 03.11.2017 відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та ГШ ЗСУ від 23.12.2015 №Д-322/1/32дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2015-2016» військова частина А1939 перейшла у підпорядкування військової частини А0501 та тимчасовий пункт постійного місця дислокації призначено на території військової частина А0501.

Також, за інформацією Командира військової частини А1939 №585 від 10.11.2017 Військова частина А1939 перебуває у пункті постійної дислокації м. Чугуїв.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України, №1153/2008 від 10.12.2008 (далі - Положення), військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких, випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Згідно з п.82. зазначеного Положення призначення військовослужбовців на посади здійснюється: на вищі посади - у порядку просування по службі;на рівнозначні посади: у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;за сімейними обставинами - на особисте прохання; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності; військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Зі змісту п.п. 82, 112 Положення слідує, що військовослужбовець без його згоди, за винятком окремих випадків, може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач проходив службу у військовій частині А0501 (м. Чугуїв Харківської області). Військова частина А1939, до якої був переведений позивач, перейшла у підпорядкування Військової частини А0501 та тимчасовий пункт постійного місця дислокації призначено на території Військової частина А0501. Тобто, пунктом постійної дислокації Військової частини А1939 є також м. Чугуїв.

Позивач в касаційній скарзі не спростовує тих обставин, що Військова частина А0501 та Військова частина А1939 знаходяться у м. Чугуєві, а вказує, що ці дві військові частини є самостійними юридичними особам, у зв`язку з чим вважає своє переведення незаконним.

З огляду на викладене, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що фактично переведення ОСОБА_1 до іншої військової частини здійснено без зміни місця проживання останнього, оскільки пункт постійної дислокації цієї військової частини - м. Чугуїв.

Посилання скаржника на неможливість переведення його на службу до іншої військової частини через наявність непрацездатного члена родини Суд також вважає необґрунтованими.

Як встановив суд апеляційної інстанції у ході судового розгляду справи, що не заперечувалось позивачем, ані при укладанні контракту при прийнятті на військову службу, ані в подальшому при проходженні служби ним не надавались документи у підтвердження факту непрацездатності членів його родини.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №820/765/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова