ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 808/5194/15

адміністративне провадження № К/9901/20704/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини ПП В6266 (37-й окремий мотопіхотний батальон), треті особи - Запорізький обласний військовий комісаріат, Міністерство оборони України, Військова частина В 2095, Миколаївський обласний військовий комісаріат, про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (головуючий суддя - Матяш О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.) у справі №808/5194/15.

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини ПП В6266 (37 окремий мотопіхотний батальйон), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, Запорізький обласний військовий комісаріат, військова частини В2095, Миколаївський обласний військовий комісаріат про:

- скасування наказу командира в/ч ПП В6266 37-го окремого мотопіхотного батальйону №35 від 22.10.2014 про зарахування його до списків військової частини ПП В6266 37-го окремого мотопіхотного батальйону як військовозобов`язаного;

- зобов`язання відповідача подати відомості (документи) щодо нього, ОСОБА_1 , до міжвідомчої комісії для організації отримання посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО в період з 22.10.2014 по грудень 2014 року у складі в/ч ПП В6266;

- стягнення з відповідача завданих матеріальних збитків у розмірі 34320 гривень.

В обґрунтування позову позивач вказував на те, що йому видано довідку, що з 29.10.2014 він знаходився в складі в/ч ПП В6266 37-й окремий мотопіхотний батальйон в зоні АТО за контрактом. Таким чином, він почав службу в зоні АТО фактично з моменту прибуття в частину, проте 22.10.2014, після спливу терміну мобілізації та без укладення контракту, наказом №35 командира в/ч ПП В6266 його зараховано до списків військової частини. Позивач зазначав, що відомості, зазначені у довідці про укладення з ним контракту, не відповідають дійсності, оскільки ані на момент видачі довідки, ані на момент залишення ним зони АТО у грудні 2014 року, контракту з ним не укладено. Впродовж двох місяців він знаходився в зоні АТО без достатніх правових підстав на те. Позивач вказував, що фактично він проходив військову службу в зоні АТО, проте підтвердити цей факт юридично він не в змозі. Зазначав, що до проходження військової служби він працював підприємцем та отримував дохід, а за час служби в АТО він не отримував жодних доходів та посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО. Позивач вказував, що йому завдано матеріальний збиток у розмірі 34320 гривень, що обраховується виходячи із середньої заробітної плати по Україні станом на червень 2015 року, помноженої на 10 місяців служби в зоні АТО та реабілітації. Крім того, позивач зазначав, що відповідач мав надати відомості про нього до міжвідомчої комісії про визнання його учасником бойових дій в зоні АТО у період з 22.10.2014 по 22.12.2014.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано військову частину ПП В6266 (37-й окремий мотопіхотний батальйон) подати відомості (документи) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до міжвідомчої комісії для організації отримання посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО в період часу з 22 жовтня 2014 року по грудень 2014 року у складі ВЧ ПП В6266 37-го окремого мотопіхотного батальйону.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1035 (однієї тисячі тридцяти п`яти) гривень.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що позивачем здійснювалися дії з проходження певних процедур для зарахування на військову службу саме за контрактом. За результатом цих дій позивачу видано припис Миколаївського обласного військового комісаріату №6001/2 від 22.10.2014, після чого позивач з відповідною посадовою особою повинен був укласти контракт. Завершенням цього процесу стало видання командиром військової частини ПП В6266 наказу №35 від 22.10.2014 про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини ПП В6266 за контрактом (т. 1 а.с.217) та видання позивачеві довідки від 12.11.2014. За таких обставин суди дійшли висновку, що позивач чітко усвідомлював те, що його зараховано до списків в/ч ПП В6266 саме за контрактом, оскільки ним був вчинений весь необхідний перелік дій, спрямованих на укладення такого контракту, у зв`язку з чим суди не знайшли підстав для скасування наказу командира військової частини ПП В6266 №35 про зарахування ОСОБА_1 до списків в/ч ПП В6266 37-го окремого мотопіхотного батальйону як військовозобов`язаного. Також суди дійшли висновку, що оскільки ОСОБА_1 військовою частиною ПП В6266 видано довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності і суверенітету та територіальної цілісності України №150/178 від 07.02.2017, яка підтверджує, що він дійсно в період з 30.10.2014 по 28.12.2014 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в складі військової частини ПП В6266, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача подати відомості (документи) про ОСОБА_1 до міжвідомчої комісії для організації отримання посвідчення учасника бойових дій є обґрунтованими. Крім того, суди відмовили в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача завданих матеріальних збитків у розмірі 34320 гривень, оскільки позивач ніяким чином не обґрунтував свої вимоги та не зміг пояснити, що саме він просив стягнути - матеріальні збитки чи упущену вигоду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

16 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що протягом часу з 22.10.2014 по 27.11.2014 він проходив військову службу та виконував накази та бойові завдання без наявності жодних правових підстав для цього. Позивач вказує, що вважав, що проходив службу за мобілізацією, а не за контрактом. Зазначає, що відповідач фактично ухиляється від належного оформлення та надання позивачу відповідних документів. в тому числі і наказу про виключення його зі списків особового складу чи наказу про скасування наказу про включення його до списків особового складу військової частини, що і зумовило його звернення до суду. Вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову безпідставними, оскільки лише належним чином укладений контракт є підставою виникнення військово-службових відносин між ним та відповідачем та включення позивача до списків особового складу військової частини.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 на ім`я військового комісару Доманівського РВК про оформлення особової справи для добровільного вступу на військову службу за короткостроковим контрактом на посаду водія, з відміткою про ознайомлення з порядком проходження служби (т.1 а.с.211), картку професійного відбору кандидата ОСОБА_1 на військову службу в в/ч А6266 за контрактом (т.1 а.с.210), довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 (т.1 а.с.212), припис Миколаївського обласного військового комісаріату №6001/2 від 22.10.2014 про направлення ОСОБА_1 на військову службу за контрактом до в/ч В6266 (т.1 а.с.214), аркуш вивчення особистих якостей кандидата ОСОБА_1 з висновком про придатність ОСОБА_1 до військової служби за контрактом в в/ч А6266 (т. 1 а.с.215), лист Управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС в Миколаївській області №22/2057 від 21.10.2014 (т.1 а.с. 216).

Зазначені документи містяться в дослідженій судом особовій справі №9 щодо ОСОБА_1 (т. 2 а.с.1-29). Окрім заяви ОСОБА_1 на ім`я військового комісару Доманівського РВК про оформлення особової справи для добровільного вступу на військову службу за короткостроковим контрактом на посаду водія, про його намір проходити військову службу за контрактом свідчить й зміст аркушу вивчення особистих якостей кандидата ОСОБА_1 , згідно з яким під час бесіди останнім виявлено бажання проходити військову службу за контрактом. Також намір ОСОБА_1 проходити військову службу за контрактом підтверджується поясненнями, наданими Миколаївським ОВК в листі №10/9896 від 10.11.2015.

Командиром військової частини ПП В6266 22.10.2014 видано наказ №35 про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини ПП В6266 за контрактом (т. 1 а.с.217).

12.11.2014 ОСОБА_1 видано довідку №374 про те, що він з 23.10.2014 проходить військову службу за контрактом в ВЧ ПП В6266. А з 29.10.2014 ОСОБА_1 в складі ВЧ ПП В6266 37 окремий мотопіхотний батальйон знаходиться в зоні АТО (т.1 а.с.48).

Згідно з довідкою військової частини ПП В6266 №150/66 від 11.09.2016, у в/ч ПП В6266 відсутній примірник контракту ОСОБА_1 . В даній довідці відповідач пояснює цю обставину багаторазовим переміщенням штабу в/ч ПП В6266 у зв`язку із виконанням бойових завдань військовою частиною у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей (т. 2 а.с.36).

Крім того, суди встановили, що ОСОБА_1 військовою частиною ПП В6266 видано довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності і суверенітету та територіальної цілісності України №150/178 від 07.02.2017 відповідно до якої, він дійсно в період з 30.10.2014 по 28.12.2014 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в складі військової частини ПП В6266.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з абз.абз. 1-6 ч.9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону №2232-ХІІ, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2232-ХІІ, військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №2232-ХІІ, початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Відповідно до наведених положень Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Позивач в обґрунтування підстав позову та поданої ним касаційної скарги посилається на те. що між ним та відповідачем не виникли відносини щодо проходження військової служби, оскільки, як вказує позивач, він проходив військову службу та виконував накази та бойові завдання без наявності жодних правових підстав для цього. Крім того, вважає, що проходив службу за мобілізацією, а не за контрактом.

Як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах справи містяться заява ОСОБА_1 на ім`я військового комісару Доманівського РВК про оформлення особової справи для добровільного вступу на військову службу за короткостроковим контрактом на посаду водія, з відміткою про ознайомлення з порядком проходження служби (т.1 а.с.211), картку професійного відбору кандидата ОСОБА_1 на військову службу в в/ч А6266 за контрактом (т.1 а.с.210), довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 (т.1 а.с.212), припис Миколаївського обласного військового комісаріату №6001/2 від 22.10.2014 про направлення ОСОБА_1 на військову службу за контрактом до в/ч В6266 (т.1 а.с.214), аркуш вивчення особистих якостей кандидата ОСОБА_1 з висновком про придатність ОСОБА_1 до військової служби за контрактом в в/ч А6266 (т. 1 а.с.215), лист Управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС в Миколаївській області №22/2057 від 21.10.2014 (т.1 а.с. 216). Зазначені документи містяться в дослідженій судом особовій справі №9 щодо ОСОБА_1 (т. 2 а.с.1-29). Крім того. Відповідно до змісту аркушу вивчення особистих якостей кандидата ОСОБА_1 під час бесіди останнім виявлено бажання проходити військову службу за контрактом. Також намір ОСОБА_1 проходити військову службу за контрактом підтверджується поясненнями, наданими Миколаївським ОВК в листі №10/9896 від 10.11.2015.

З огляду на зібрані судами попередніх інстанцій докази та встановлені ними обставини, колегія суддів погоджує висновки судів, що позивачем при прийнятті на військову службу здійснено ряд дій з підготовки та надання певних документів для зарахування його на військову службу саме за контрактом.

За результатом вчинення ним цих дій позивачу видано припис Миколаївського обласного військового комісаріату №6001/2 від 22.10.2014, після чого позивач з відповідною посадовою особою повинен був укласти контракт.

На підставі наданих позивачем документів командиром військової частини ПП В6266 видано наказ №35 від 22.10.2014 про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини ПП В6266 за контрактом (т. 1 а.с.217) та видано позивачу довідку від 12.11.2014.

Суд зазначає, що відсутність (втрата) через певні причини оригіналу та/або копії укладеного між позивачем та відповідачем контракту про проходження військової служби не може слугувати підставою для скасування спірного у цій справі наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків військової частини ПП В6266 за контрактом, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про наявність наміру позивача та його власного волевиявлення проходити військову службу саме за контрактом.

Крім того, судами обґрунтовано взято до уваги, що згідно з довідкою військової частини ПП В6266 №150/66 від 11.09.2016, відсутність примірнику контракту ОСОБА_1 у в/ч ПП В6266 відповідач пояснює багаторазовим переміщенням штабу в/ч ПП В6266 у зв`язку із виконанням бойових завдань військовою частиною у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей (т. 2 а.с.36).

В той же час, Суд зауважує, що ініціювання питання проведення за вказаним фактом службової перевірки та встановлення винних осіб знаходиться поза компетенцією адміністративних судів.

За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування наказу командира військової частини ПП В6266 №35 про зарахування ОСОБА_1 до списків в/ч ПП В6266 37-го окремого мотопіхотного батальйону як військовозобов`язаного. Оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків є похідними від позовних вимог про скасування наказу від 22.10.2014 №35, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в їх задоволенні.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі №808/5194/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова