Історія справи
Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №810/1897/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 березня 2018 року
Київ
справа №810/1897/17
адміністративне провадження №К/9901/2456/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів: Білоуса О. В., Бевзенка В. М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/1897/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду (прийняту в складі головуючого судді - Панової Г.В.) від 3 липня 2017року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Файдюка В. В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.) від 24 жовтня 2017 року, у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив: визнати рішення Державної фіскальної служби України від 28 квітня 2017 року щодо відмови у наданні йому статусу учасника бойових дій протиправним; зобов'язати Державну фіскальну службу України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій; зобов'язати Державну фіскальну службу України видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що йому було протиправно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій на тій підставі, що такий статус надається особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС України до переліку яких посада позивача не віднесена.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Київський окружний адміністративний суд постановою від 3 липня 2017року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, яке оформлене листом від 28 квітня 2017 № 5912/К/99-99-04-04-01-14. Зобов'язав Державну фіскальну службу України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов у частині вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для надання особі статусу учасника бойових дій відповідають статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (у відповідній редакції; далі - Закон № 3551-XII) та підтверджуються довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10 лютого 2016 року № 365/99-99-21-10-01-188, яка видана начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України полковником податкової міліції Власовим О. С.
5. При цьому вказав, що зі змісту рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій, оформленого листом від 28 квітня 2017 року № 5912/К/99-99-04-04-01-14, вбачається, що жодної з перелічених в пункті 7 Положення № 957 підстав в цьому рішенні Комісією не вказано, тому оскаржуване рішення, оформлене цим листом, є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишив без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року - без змін.
7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
8. У листопада 2017 року представник Державної фіскальної служби України - Молчанова Н. К. звернулася з касаційною скаргою до суду, яку 26 грудня 2017 року передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. У касаційній скарзі Молчанова Н. К., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 810/1897/17, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
10. У касаційній скарзі не було заявлено інших клопотань.
11. Верховний Суд ухвалою від 2 січня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та установив строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
12. 23 січня 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами неправильно застосовано:
13.1. норми статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (у відповідній редакції; далі - Закон № 3551-XII) та зроблено невірний висновок про те, що позивач мав право на отримання статусу учасника бойових дій.
13.2. Одночасно послався на те, що позивач не відряджався до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО, проте судами залишено цей факт поза увагою.
Б. Доводи позивача у справі
14. Позивач, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги, посилається на п. 4 Порядку, в якому вказано, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
15. При цьому факт щодо його безпосередньої участі в проведені антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, підтверджує наявною в матеріалах справи довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10 лютого 2016 року № 365/99-99-21-10-01-188.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 17 серпня 1998 року перебуває на службі в органах податкової міліції та на даний час займає посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та має звання підполковника податкової міліції.
17. Наказом ДФС України "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" від 28 липня 2015 року № 2268-о позивач був відряджений до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області на період з 01 серпня по 29 серпня 2015 року.
18. Наказами ДФС України "Про продовження відрядження працівників податкової міліції" від 26 серпня 2015 року № 2681-о, від 28 вересня 2015 року № 3040-о, від 27 жовтня 2015 року № 3462-о було продовжено відрядження позивача до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області на періоди: з 27 серпня по 08 вересня 2015 року, з 28 вересня по 28 жовтня 2015 року та з 27 жовтня по 09 листопада 2015 року відповідно.
19. З 12 травня 2016 року Наказом ДФС України "Про відрядження працівників податкової міліції" від 29 квітня 2016 року № 1831-о позивача знову було відряджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.
20. Наказом ДФС України "Про відрядження працівників податкової міліції" від 4 липня 2016 року № 2496-о позивач з 11 липня 2016 року був відкликаний з відрядження до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.
21. Відповідно до змісту витягів із наказів Першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 327 від 23 листопада 2015 року, № 27 від 27 січня 2016 року, № 289 дск від 15 жовтня 2016 року, у періоди з 01 серпня по 29 серпня 2015 року, з 30 серпня по 09 листопада 2015 року та з 12 травня по 11 липня 2016 року позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань.
22. На підставі наказів керівника Ангитерористичного центру при СБУ та першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника АТО на території Донецької та Луганської, областей) у тому числі і вищевказаного представники ДФС, зокрема, і позивач, залучались до виконання службових (бойових) завдань в районі проведення АТО, реалізації порядку переміщення товарів та осіб через лінію розмежування на підставі (абз. 2 листа Штабу АТО на території Луганської та Донецької областей Антитерористичного центру при СБУ від 13 квітня 2017 року № 2859).
23. Крім того, у даному листі від 13 квітня 2017 року № 2859 зазначено, що вказані працівники вважались відрядженими в район проведення АТО з підпорядкуванням керівнику АТО на території Донецької та Луганської областей, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в АТО, а також виконували бойові (службові) завдання.
24. Відповідно до витягу із наказу Першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 15 липня 2016 року № 363 ог «Про заохочення особового складу залученого до участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей» підполковник податкової міліції позивач приймав безпосередню участь у проведенні АТО на території Луганської та Донецької областей та був нагороджений грамотою за розумну ініціативу, старанність, якісне виконання службових (бойових) завдань, високий професіоналізм.
25. Також за сумлінне виконання службових обов'язків під час виконання завдань у складі АТО на території Луганської та Донецької областей позивачу було оголошено подяку та нагороджено відзнакою «За захист економічних інтересів України в зоні проведення АТО».
26. У грудні 2016 року позивач звернувся до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України з заявою та відповідними матеріалами (вх. ДФС № 1083/Інше від 17 лютого 2017 року), в якій просив надати йому статус учасника бойових дій.
27. За результатом розгляду вказаного звернення відповідач листом від 28 квітня 2017 року № 5912/К/99-99-04-04-01-14 «Про надання інформації» повідомив позивача, що Комісією прийнято рішення відмовити в наданні статусу учасника бойових дій працівникам (в т.ч. колишніх) слідчих підрозділів фінансових розслідувань ДФС, які відряджались до головних управлінь ДФС у Донецькій та/чи Луганській областях, у зв'язку з чим було повернуто позивачу направлені до Комісії заяву та матеріали.
28. Причиною відмови стало те, що надання статусу учасника бойових дій іншим працівникам ДФС окрім осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО без внесення змін до чинного законодавства не вбачається можливим.
29. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
30. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
30.1. Стаття 4. Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
30.2. Стаття 5. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
30.3. Пункт 19 частина 1 стаття 6. Учасниками бойових дій визнаються, зокрема, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
31.1. Пункт 2. Статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
31.2. Пункт 2-1. Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
32.3. Пункт 4. Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
32.1. Підпункт 5 пункту 2. Комісія має право відмовляти в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності для надання відповідного статусу підстав.
32.2. Пункт 7. Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення; надання недостовірних даних про особу; виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
34. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
35. Посилання скаржника, що позивач відряджався до Головного управління ДФС Донецької та Луганської областей а не до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО, колегія суддів вважає такими, що не мають значення для справи, оскільки однією із умовою для отримання статусу учасника бойових дій є безпосередня участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у складі підрозділу оперативної групи відповідача при штабі АТО.
36. Доводи скаржника стосовно того, що позивач не підпадає під перелік осіб, які мають право на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки перебуває в статусі слідчого податкової міліції, колегія суддів вважає не необґрунтованими та такими, що не відповідають положення статті 5, пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XI та спростовуються доказами на підтвердження, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні проведення АТО та території Донецької та Луганської областей у складі підрозділу оперативної групи відповідача при штабі АТО для виконання спеціальних (бойових) завдань:
довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10 лютого 2016 року № 365/99-99-21-10-01-188, яка видана начальником Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м. Київ, м. Краматорськ, м. Слов'янськ) Державної фіскальної служби України полковником податкової міліції Власовим О. С.;
довідкою ГУ ДФС у Київській області від 01 вересня 2015 року № 209/10/10-36-04-02, довідкою ДФС від 06 листопада 2015 року № 11747;
витягами з наказів: № 327 від 23 листопада 2015 року, № 27 від 27 січня 2016 року, № 289 дск від 15 жовтня 2016 року.
37. Встановивши, що у період з 01 серпня по 09 листопада 2015 року, а також з 12 травня по 11 липня 2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні проведення АТО та території Донецької та Луганської областей у складі добових нарядів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КГТВВ) та на стаціонарних КрП, розташованих на першій лінії оборони; у складі зведених мобільних груп, які пересувались вздовж лінії розмежування з метою недопущення незаконного переміщення вантажів, тобто на рівні з оперативними працівниками даного підрозділу, адміністративні суди першої та апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального права дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.
39. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі зазначені доводи в позові та в заперечені були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
40. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
41. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
43. Слід зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не наводить висновків, обов'язкових для врахування згідно з частинами п'ятою і шостою статті 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 356 КАС України, оскільки у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту від 24 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
В.М.Бевзенко
page
telegram
viber
youtube
