Порушники земельного законодавства платитимуть більше, прийнято Постанову КМУ

9 вересня прийнято постанову Кабінету Міністрів України, № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

«На сьогодні деякі сільгоспвиробники порушують порядок використання земельних ділянок – обробіток пасовищ, самовільне захоплення державних земель, адже чинний розрахунок збитків завданих державі не перевищує прибутків від використання земель. Крім того, місцеві бюджети недоотримують кошти від плати за землю. Уряд запроваджує ефективний механізм боротьби з порушниками земельного законодавства, збільшивши розрахунок збитків, орієнтовно, втричі. Це зробить порушення земельного законодавства економічно невигідним», – прокоментував заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Постанова передбачає: збільшити розміри:

• сум середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням;
• середньорічного додаткового доходу, отриманого внаслідок фактичного використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
• нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які використовуються при розрахунку розміру шкоди спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам проводяться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеогадастром, а розмір збитку, заподіяного юридичним і фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Прийняття постанови можна оцінити позитивно. Попередня редакція Методики була затверджена 13 років тому (в 2007 році) і з того часу втратила свою актуальність. Розраховані на підставі старої Методики штрафи за нецільове використання земель були занадто малі, що стимулювало використання земель не за цільовим призначенням, призводило до багатьох конфліктних ситуацій. Наприклад, серед масивів індивідуальної забудови з’являлися промислові, складські об’єкти, які формували додаткові джерела екологічного та шумового забруднення, інші незручності для мешканців. З прийняттям нового документу кількість таких випадків повинна зменшитися, а також збільшитися надходження до місцевих бюджетів – повідомляє Земельна спілка України.

Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого передбачена адміністративна, кримінальна або цивільна відповідальність.

Варто зупинитися на тому, що саме слід розуміти під самовільним зайняттям земельної ділянки. За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

• відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу її у власність або надання у користування (оренду);
• вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Це означає, що при наявності будь-якого рішення державного органу про передачу земельної ділянки у власність чи користування, притягнути особу до відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки не вдасться.

У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об’єкту, тощо) такі дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Не можна кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки і той випадок, коли на ній розташоване нерухоме майно. Так як діє загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. Відсутність у власника нерухомості переоформлених на її ім’я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, то тут слід розуміти різницю між поняттями «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» та «невикористання земельної ділянки за призначенням». Ці поняття дуже часто плутають, а вони є різними за своєю правовою природою.

• «Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення.
• Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування (Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 року по справі № 715/214/17-ц).

Автор новини: Дубенкова Марія

Згадайте новину: 30 600 грн за спалювання листя та трави - чи працює такий штраф насправді