Показники швидкості руху ТЗ отриманні з «TruCam» не можна вважати належним доказом, якщо пристрій  НЕ був належним чином повірений (відсутня пломба або повірочне тавро). (Рівненський міський суд Рівненської області №569/21407/24 від 27.02.2025 р.)

Фабула судового акту: Водій оскаржив до суду постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно постанови, він притягувався до відповідальності за те що рухаючись по автодорозі УСТИЛУГ-ЛУЦЬК-РІВНЕ, в населеному пункті Обарів, він перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год, а саме рухався зі швидкістю 75 км/год. Швидкість автомобіля - при цьому - вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС 008350 (далі - TruCAM II).

Представником відповідача у відзиві на адміністративний позов водія аргументувалося, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, пройшов необхідну повірку. Можливість використання підтверджувалась експертним висновком. При цьому, представник зазначав, що лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості ТЗ, а його закріплення на службовому транспортному засобі чи іншим чином є правом, а не імперативним обов`язком поліцейського.

Проте суд, дослідивши долучені до справи фотоматеріали констатував, що їх не можна вважати доказом того, що саме автомобіль позивача рухався із швидкістю 75 км/год.

Так, суд звернув увагу, що на фототаблиці з TRUCAM зазначено час фіксування швидкості руху 15:52:24. В той же час, у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності час вчинення водієм правопорушення зазначено 15:51:03, тобто має місце невідповідність часу вчинення правопорушення, який зазначено в постанові та на фото і відео, які як доказ надані відповідачем, в 1 хвилину 21 секунд. Окрім того час зупинки автомобіля згідно долученого відповідачем відео складає 15:50:29.

Також, згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів" № 193 від 08.02.2016 року встановлено, що у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено, чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається не повіреним.

Відповідно до п, 57 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року № 94 (далі - Технічний регламент), у якому викладені вимоги для вимірювачів швидкості транспортних засобів, відповідність засобів вимірювальної техніки цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватись шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту.

Згідно пункту 62 Технічного регламенту додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знака законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в додатку 5, і двох останніх цифр року його нанесення, оточених прямокутником.

Отже у цій справі, Суд констатував:

Показники швидкості руху автомобіля отриманні за допомогою «TruCam LTI 20/20» не можна вважати належним доказом, оскільки пристрій, який здійснював заміри був належним чином не повірений (відсутня пломба або повірочне тавро), а інших доказів, які підтверджували факт вчинення позивачем даного правопорушення, Відповідачем надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували перевищення швидкості та порушення водієм вимог п. 12.4 ПДР України.

При цьому, рішення було оскаржено в апеляційному порядку, але апеляційний суд підтримав вищенаведені висновки і залишив рішення в силі.

Аналізуйте судовий акт: Якщо TruCam не опломбований – штраф незаконний! (6-й апеляційний адмінсуд у справі № 752/8928/20 від 01.02.2021);

Фіксування порушення швидкості руху повинно проводитись СТАЦІОНАРНО встановленим TruCam’ом (8-й апеляційний адмінсуд у справі № 157/703/20 від 21.01.2021);

Два протилежних рішення судів щодо законності вимірювання швидкості TruCam`ом «з рук» (2-й апеляційний адмінсуд у справі № 554/1946/21 від 27.07.2021 та Вінницький міськсуд у справі № 127/14781/21 від 30.06.2021);

Цифрові фото та відео зафіксовані TruCam`oм не завірені електронним цифровим підписом є недопустимими доказами (2-й апеляційний адміністративний суд у справі № 591/6739/20 від 05.04.2021).

Справа № 569/21407/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року

Рівненський міський судРівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

pозглянувшив порядкуписьмового провадженняв м.Рівне адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором зводу № 2 роти № 4 УПП в Рівненській області Потичко Богданою Миколаївною про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. Крім того, просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 15. 10. 2024 року постановою серії ЕНА № 3270630 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. 00 коп.

З оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3270630 від 15.10.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слідує, що він рухаючись по автодорозі Н-22 УСТИЛУГ-ЛУЦЬК-РІВНЕ, 154 км, в населеному пункті Обарів, керуючи транспортним засобом LEXUSLX 450D, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год, а саме в населеному пункті Обарів, позначений дорожніми знаками 5.49-5.50, рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів в населеному пункті Обарів, позначеному дорожніми знаками 5.49-5.50 на 20 км/год.

Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС 008350 (далі - TruCAM II).

Позивач з даною постановою не згідний, оскільки вважає, що вона є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що в напрямку його руху при здійсненні проїзду по АДН-22 УСТИЛУГ-ЛУЦЬК-РІВНЕ, а саме відрізку дороги, зазначеного в оскаржуваній постанові населеного пункту, встановлених обмежень щодо швидкості руху він не перевищував та рухався на дозволеній швидкості. Вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки при здійсненні проїзду він врахував дорожню обстановку та не перевищував встановлених законом обмежень швидкості руху. Вважає, що поліцейським було оформлено постанову серії ЕНА № 3270630 від 15.10.2024 року без належних правових на те підстав з порушенням порядку, встановленого Інструкцією № 1395, а тому є недопустимим доказом.

08 листопада 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником відповідача Добровчан К. Ю. подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, пройшов необхідну повірку. Можливість використання виробу TruCam LTI 20/20 підтверджується експертним висновком. Лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості ТЗ, а його закріплення на службовому транспортному засобі чи іншим чином є правом, а не імперативним обов`язком поліцейського. Частина друга статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» стосується використання автоматичних засобів фіксації, до яких прилад TruCam не належить, оскільки відносить до ручних вимірювачів, хоча саме вимірювання прилад здійснює автоматично. Дорожній знак 5.76 є інформаційно-вказівним знаком, а тому його встановлення не є обов`язковим. Крім того, цей знак інформує про автоматичну відеофіксацію на певній ділянці дороги порушень правил дорожнього руху, що дозволяє застосування стаціонарно встановлених автоматичних технічних пристроїв. В даному випадку фіксація порушення здійснена приладом TruCam.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2024 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2025 року не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник позивача адвокат Курис О.С. в судовому засіданні 21.01.2025 року не заперечувала щодо розгляду справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.01.2025 року здійснено перехід в письмове провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із постанови серії ЕНА № 3270630 від 15.10.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слідує, що він рухаючись по автодорозі Н-22 УСТИЛУГ-ЛУЦЬКРІВНЕ, 154 км, в населеному пункті Обарів, керуючи транспортним засобом LEXUSLX 450D, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 25 км/год, а саме в населеному пункті Обарів, позначений дорожніми знаками 5.49-5.50, рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів в населеному пункті Обарів, позначеному дорожніми знаками 5.49-5.50 на 20 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II ТС 008350 (далі - TruCAM II).

Згідно постанови серії ЕНА №3270630 від 15.10.2024 року, винесеної Інспектором зводу № 2 роти № 4 УПП в Рівненській області Потичко Богданою Миколаївною на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за, зокрема перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Даючи правову оцінку доводам позивача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.

Долучені до справи фотоматеріали не можна вважати доказом того, що саме автомобіль позивача рухався із швидкістю 75 км/год.

Так, суд звертає увагу, що на фототаблиці з TRUCAM зазначено час фіксування швидкості руху 15:52:24. В той же час, у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності час вчинення ОСОБА_1 правопорушення зазначено 15:51:03, тобто має місце невідповідність часу вчинення правопорушення, який зазначено в постанові та на фото і відео, які як доказ надані відповідачем, в 1 хвилину 21 секунд. Окрім того час зупинки автомобіля згідно долученого відповідачем відео складає 15:50:29.

Також, згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів" № 193 від 08.02.2016 року встановлено, що у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено, чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається не повіреним.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки проводиться в експлуатації.

Відповідно до п, 57 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України віл 13.01.2016 року № 94 (далі - Технічний регламент), у якому викладені вимоги для вимірювачів швидкості транспортних засобів, відповідність засобів вимірювальної техніки цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватись шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту.

Згідно пункту 62 Технічного регламенту додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знака законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в додатку 5, і двох останніх цифр року його нанесення, оточених прямокутником.

Показники швидкості руху автомобіля отриманні за допомогою «TruCam LTI 20/20» не можна вважати належним доказом, оскільки пристрій, який здійснював заміри був належним чином не повірений (відсутня пломба або повірочне тавро), а інших доказів, які підтверджували факт вчинення позивачем даного правопорушення, Відповідачем надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, доказами у справі можуть бути тільки ті відомості про факти, які були отримані без порушень вимог закону .

Оцінку доказів особа, яка розглядає справу, здійснює, ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, відповідачем будь - яких інших доказів на яких зафіксовано, що позивач під час керування автомобілем LEXUSLX 450D, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановленому ПДР швидкість руху до суду надано не було.

Таким чином, суд висновує, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.4 ПДР України.

За таких обставин, надаючи оцінку всім встановленим у справі доказам та обставинам, суд приходить до висновку, що оскільки доказів, які б достовірно підтвердили факт порушення позивачем ПДП, а саме керування автомобілем з перевищенням швидкості руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КпАП України, не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9 19 72-77 121-123 143 241-246 255 286 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3270630 від 15 жовтня 2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646).

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.