Податки для бізнесу в умовах карантину

17.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX (далі – Закон № 533), який вже з 18.03.2020 року набрав чинність.

30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX (далі – Закон № 540), який 02.04.2020 року набрав чинність та останній певним чином і доповнює, і змінює деякі положення Закону № 533.

Дані Закони були прийняті українським парламентом, зокрема, з метою запровадження певних податкових пільг, встановлення мораторію на проведення перевірок контролюючими органами та послаблення грошового навантаження по сплаті певних податків, зборів на суб’єктів господарювання на період проведення карантину.

Проте, які саме послаблення були запроваджені даними законами у сфері податків для бізнесу на період карантину та які підводні камені існують у їх положеннях, буду намагатись дослідити у даній статті.

Читайте статтю: Звільнення наймача (орендатора) від плати за користування майном (оренду) на підставі статті 762 ЦК України або її зменшення

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕНЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Законом № 533 були внесенні певні нові пункти до Податкового кодексу України, а саме до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення":

52-1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
• відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

Водночас, Законом № 540 останнє виключення було розширено та викладено у наступній редакції:

• порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку.

Також, Законом № 533 було закріплено, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Після набрання чинності Законом № 533, Державна податкова служба України у своєму інформаційному листі № 7 від 20.03.2020 року (далі – лист ДПС від 20.03.2020 року) надала роз’яснення щодо того на які порушення податкового законодавства штрафні санкції все-таки будуть застосовуватись, а саме на:

• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ;
• неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з акцизного податку;
• здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;
• порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

Тобто, можливо зробити висновок, що Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов'язань з ПДВ.

Читайте статтю: Важливі податкові та інші зміни в законодавстві на час карантину (COVID-2019)

Водночас, що Законом № 533 чітко не встановлено, що штрафні санкції не застосовуються щодо порушення пов’язаним із реєстрацією податкових або акцизних накладних, але, у листі ДПС від 20.03.2020 року податківці чітко зазначили, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за наступні порушення, пов’язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку:

● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Тобто, наголошую, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, у разі, якщо платник податків порушив строк сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань, або допустив заниження податкових зобов’язань, або якщо під час перевірки податкової звітності податковий орган виявить невиконання платником податку умови щодо самостійного внесення змін до податкової звітності та за умови, що дані порушення були вчиненні платником податків за період з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції передбачені статтею 126 Податкового кодексу України, тобто накладення штрафу, до нього застосовуватись не будуть.

У листі ДПС від 20.03.2020 року було зазначено, що таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати, у зв’язку із чітким та вичерпним переліком на який не поширюється звільнення від порушення податкового законодавства, який передбачений у п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Щодо звільнення від нарахування пені, що за період з 1 березня по 31 травня 2020 року пеня не буде нараховуватися на будь-які суми грошового зобов'язання, визначеного податковими органами за результатами податкових перевірок з будь-яких податків, за вказаний період (у тому числі у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Тобто, якщо вам розпочали нарахувати пеню, в порядку та на умовах визначених у ст. 129 ПКУ, на суму грошового зобов’язання, яка, за результатами податкових перевірок вами не була сплачена, за період з 1 березня по 31 травня 2020 року, вона підлягає списанню.

Водночас, законодавець зазначив певну «уловку» у цьому пункті. Якщо ви, наприклад, 15 березня вже заплатили пеню, яка була вам нарахована за період з 1 по 14 березня 2020 року, а 18 березня вступив у дію даний Закон № 533, вам не здійснять її списання відповідно до умов Закону № 533 та не повернуть, адже мається на увазі лише не сплачена пеня.

Також, можливо прийти до висновку, що якщо перевірку щодо вас здійснюватимуть вже після завершення мораторію, вам не зможуть нараховувати пеню за період, коли діяв мораторій (з 1 березня по 31 травня 2020 року).

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕНЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПО ЄСВ

Якщо говорити про ЄСВ, то Законом № 533 також, були внесені зміни і до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ), а саме Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" був доповнений наступним пунктом:

9-11.1. Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня (в редакції Закону № 540) 2020 року:

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня (в редакції Закону № 540) 2020 року, не застосовується.

9-11.2. Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Зазначаючи про звільнення від сплати штрафних санкцій за певні конкретні правопорушення, які передбачені ст. 9-11.1 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ також наголошую і що дана стаття не визначає конкретний перелік осіб до яких не застосовуються дані штрафи, а отже, даним звільненням на період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року можуть використовувати усі платники ЄСВ, які визначені статтею 4 Закону про ЄСВ.

Тобто, в період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року суб’єктам господарювання, які відповідно до Закону про ЄСВ являються платниками ЄСВ, в межах зазначеного періоду, можуть відстрочити, за необхідності, сплату, перерахування ЄСВ, здійснити його неповну оплату як за цей період (березень, квітень 2020 року), або за попередні періоди, якщо їх сплата припадає на з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, а також, можуть відтермінувати подання звітності з ЄСВ до 31 травня 2020 року. Жодні штрафні санкції нараховані не будуть.

Також, юридичні особи, платники ЄСВ, можуть не хвилюватись за нарахування їм контролюючими органами пені, у випадку, якщо вони здійснять вищезазначені дії. Пеня за період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року не нараховується, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Тобто, навіть, якщо вам була нарахована пеня, до прикладу за період з 1 березня по 15 березня, а фактично 18 березня Закон № 533 набрав чинності, дана пеня має бути списана та за вами не рахуватись.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПЕВНИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

Плата за землю (ст. 286 ПКУ) та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ)

Як перший, так і другий податок в редакції Закону № 533, до змін Закону № 540, передбачав, що земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності не нараховується та не сплачується, а об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Проте, Законом № 540 даний термін був зменшений до 31 березня 2020 року.

Тобто, наразі плату за землю та податок на нерухомість можливо не платити лише за березень 2020 року, а за квітень 2020 року законодавці надали можливість платникам даного податку заплатити у повному обсязі до 30 червня 2020 року та звільнили їх від пені та штрафних санкцій, за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період .

При цьому платники як плати за землю (крім фізичних осіб), так і податку на нерухомість, зобов’язані подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку, якщо бажають щоб дана пільга була застосована до них за податковий період березень 2020 року.

У випадку, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю або податку на нерухомість було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати даних податків за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації за 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати даних податків за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

ЄСВ

Поміж іншого, вищезазначеним Законом № 533 також, були внесені зміни і до Закону про ЄСВ, а саме Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено наступними нормами:

9-10. Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених цим Законом. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.

Отже, дана пільга щодо сплати ЄСВ діє лише на період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року та поширюється на вичерпний перелік осіб:

• ФОП як на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність — адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, артисти тощо;
• члени фермерського господарства.

Наголошую, що вищезазначені особи, звільняються від сплати ЄСВ лише за себе, якщо у них є наймані працівники вони зобов’язані сплачувати за них відповідний розмір ЄСВ.

Дані особи звільняються від сплати як мінімального страхового внеску, який передбачений абзацом другим пунктом 2 частини першої статті 7 вищезазначеного Закону (станом на 01.01.2020 року – 1039,06 грн.) так і будь-якого іншого розміру внеску, якщо, наприклад, за період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року у них наявний дохід. У Законі № 533 відсутнє застереження, що звільняються від сплати ЄСВ лише ті у кого буде відсутній дохід за даний період.

Якщо говорити про страховий стаж за період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, якщо ви забажаєте скористатись даною пільгою по сплаті ЄСВ, то Законом № 533 також були внесенні зміни і до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дані зміни закріпили, що за умови, якщо вищезазначені особи, не сплачували за себе страхових внесків за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, такі періоди включаються до страхового стажу та вважатиметься, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Тобто, навіть, якщо ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (в тому числі, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти тощо) та члени фермерського господарства скористаються даною тимчасовою податковою пільгою від держави щодо несплати ЄСВ за період з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, даний період все рівно буде включатись до страхового стажу останніх та визначатись на рівні мінімального.

Хоча остаточну крапку у питанні зарахування даних періодів, за яких не буде сплачений ЄСВ, до страхового стажу має надати Пенсійний фонд, адже дане питання віднесено до його компетенції (лист ДПС від 20.03.2020 року).

Варто зазначити, що дане звільнення від сплати ЄСВ, для вказаних вище осіб, є автоматичне, не потрібно подавати жодних заяв.

Також, варто зауважити, що вищезазначені особи можуть самостійно прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених цим Законом. Наприклад, якщо вони вже заплатили ЄСВ авансом, або бажають сплачувати більший розмір ЄСВ, щоб в подальшому отримувати більший розмір соціальних виплат тощо. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Самостійне визначення платником єдиного внеску (з вказаних категорій платників) бази нарахування єдиного внеску за звітні періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року у «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Звіт) свідчитиме про прийняття платником рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ, зазначено у листі ДПС від 20.03.2020 року.

Тобто, можливо прийти до висновку, що звітах про ЄСВ не потрібно зазначати суму доходу на яку нараховується ЄСВ та суму нарахованого ЄСВ за березень та квітень 2020 року, якщо ви бажаєте скористатись даною пільгою щодо несплати ЄСВ за вказані періоди, потрібно зазначити «0» у відповідних комірках за березень, квітень 2020 року. В інакшому випадку, якщо, податківці будуть вважати, що ви самостійно визначили базу нарахування та бажаєте сплатити ЄСВ.

Якщо ж платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року, до набрання чинності Законом № 533, такі суми зараховуватимуться податковими органами (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені по цьому внеску), відповідно до Закону про ЄСВ, крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітний період у Звіті.

Водночас, виникає питання у самій конструкції, що статті 9-10, що статті 9-11 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про ЄСВ, говорить про «тимчасовість» характеру даних пільг.

«Тимчасово звільняються ….» - стаття 9-10, «Тимчасово …. не застосовуються ….» - стаття 9-11.

Так, можливо дані конструкції стосуються того періоду на який вони застосовуються, тобто з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, тобто «тимчасово» в розумінні саме «на ці періоди».

Водночас, давайте повернемось до вищенаведених статей, які були доповненні Законом № 533 до Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та проаналізуємо конструкції даних норм, а саме:

п. 52-1 – «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються….»

п. 52-4 – «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю»

п. 52-5 – «Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування»

Тобто, ми бачимо, що дані норми нові норми ПКУ також мають у своїй конструкції певне темпоральне застосування (з 1 березня по 31 березня 2020 року), водночас, у їхніх конструкція відсутні положення про «тимчасовість».

На мою думку, існують ризики, що, в подальшому, або ДПС, або ПФУ можуть надати роз’яснення, або прийняти якийсь свій підзаконний акт, в якому зазначать, що статті 9-10, що статті 9-11 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про ЄСВ мали «тимчасовий» характер, тобто, наприклад, лише на період карантину, а в майбутньому, будь ласка, всі хто не оплатив хоча б мінімальний розмір ЄСВ – заплатіть, інакше – недоїмка та пеня. Але, це лише припущення, з часом побачимо.

МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ПОДАТКОВИМИ ОРГАНАМИ

Вже славнозвісним Законом № 533 також було змінено ПКУ в частині проведення перевірок податковими органами.

Зокрема, було доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" наступним положенням про мораторій на податкові перевірки:

52-2. Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Водночас, Законом № 540 було розширено перелік перевірок на які не поширюється даний мораторій на перевірки, а саме доповнено фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 цього Кодексу.

Також, Законом № 540 було продовжено граничні строки проведення камеральних перевірок податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня-травня 2020 року, та які можуть бути проведені лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

У цьому питанні важливо виділити основні практичні моменти:

• дія вищезазначеного мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені по 17 березня 2020 року включно згідно з відповідними наказами на їх проведення. За результатами таких перевірок контролюючим органом забезпечується оформлення актів (довідок) перевірок та надіслання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень з дотриманням порядку та термінів;
• якщо ваша перевірка завершилась до початку вказаного мораторію, ви не позбавлені права подавати відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами податкові повідомлення-рішення;
• податковими органами, за період з 18 березня по 31 травня 2020 року, не можуть бути проведені документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні), водночас, існує виключення із вищезазначеного переліку перевірок, які не можуть бути проведенні, а саме може бути проведена в період з 18 березня по 31 травня 2020 року податковими органами документальна позапланова перевірка, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень і вона може бути проведена виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, дана перевірка не може охоплювати перевірку усього бухгалтерського, податкового обліку, звітності платника податків та фактична перевірка з підстав визначених у Законів № 540, а щодо камеральних перевірок Закон № 540 визначає певні обмеження щодо строків їх проведення, у порівнянні із Законом № 533;
• щодо проведення документальних невиїзних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листі ДПС від 20.03.2020 року зазначено однозначно, що мораторій встановлений Законом № 533 на нього не поширюється, однак, як видно із змісту норми п. 52-2 Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення» ПКУ вона говорить лише щодо виключення документальних позапланових перевірок та фактичних (не актуально відповідно до Закону № 540) перевірок, про документальні невиїзні перевірки нічого не зазначається.

Водночас, і аргументування у листі ДПС від 20.03.2020 року зводиться не лише до констатації, що «платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Кодексом, – за результатами документальної перевірки.»

Тобто, можна прийти до висновку, що якщо ви заявили до відшкодування ПДВ – вас будуть однозначно перевіряти, або шляхом проведення камеральної, або шляхом документальної перевірки.

• якщо ви були у плані-графіки перевірок податкових органів на період встановленого мораторію на такі перевірки, очікуйте, що ДПС опублікує скоригований план-графік з включенням вас до нього, але, вже після 31 травня 2020 року;
• також податківці у листі ДПС від 20.03.2020 року зазначають, що у випадках, коли до 18 березня 2020 року на виконання пункту 77.4 статті 77 або пункту 79.2 статті 79 ПКУ для організації документальних планових або невиїзних документальних перевірок платникам податків вже були надіслані (вручені) письмові повідомлення та копії наказів на перевірки, проведення яких припадає на період дії мораторію, терміни проведення таких перевірок також будуть перенесені на час після закінчення дії мораторію, про що буде повідомлено таких платників.
• якщо перевірка щодо вас, станом на 18 березня 2020 року проводилась та не була завершена, на період з 18 березня до 31 травня 2020 року вона буде зупинена, в подальшому податкові органи мають направити вам листи повідомлення про таке зупинення та про поновлення таких перевірок з 1 червня 2020 року. Крім того, про таке зупинення буде зазначатися у вступній частині актів (довідок) зазначених перевірок.

МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИМИ ОРГАНАМИ З ПИТАНЬ ЄСВ

Вище я говорив про мораторій на проведення перевірок податковими органами, які стосуються правильності нарахування та сплати податкових зобов’язань, подачі податкових звітностей тощо. Водночас, варто наголосити і про перевірки, що стосуються правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.

Зокрема, Законом № 533, в редакції Закону № 540 було доповнено Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про ЄСВ статтею 9-12 наступного змісту:

9-12. Установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються до 31 травня 2020 року.

Тобто, на період з 18 березня по 31 травня 2020 року документальні перевірки щодо сплати ЄСВ заборонені, а ті які розпочались до 18 березня, але не були завершені – зупиняться та продовжаться вже після 31 травня 2020 року.

Однак, згідно із абзацом 2 пунктом другим частиною першою статтею 13 Закону про ЄСВ, документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Тобто, Законом № 533 встановлені обмеження щодо проведення лише документальних перевірок, про камеральні нічого не зазначено, отже, у вищезазначений період камеральні перевірки щодо сплати ЄСВ допустимі. Про даний факт, також зазначається у листі ДПС від 20.03.2020 року.

Також зазначаю, що Законом № 540 були додані до Закону про ЄСВ наступні положення

9-13. Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли / надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

9-14. Тимчасово до 31 травня 2020 року (включно) продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020 року.

МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

Також, Законом № 533, а саме у п. 3 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення було зазначено, що тимчасово, до 30 червня 2020 року (змінено Законом № 540, раніше було до 31 травня 2020 року) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Але й тут є винятки. Навіть під час карантину можна планово перевіряти:

• діяльність суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зауважу, що деякі органи держнагляду (контролю) проявили розуміння бізнес-середовища в карантинних умовах і з власної ініціативи відмовилися від проведення навіть позапланових перевірок. Наприклад, ГУ Держпраці в Київській області оголосило про тимчасове припинення проведення планових та позапланових заходів держнагляду (контролю), інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, перевірки знань з питань охорони праці (http://kiev.dsp.gov.ua/novyny/pro-robotu-golovnogo-upravlinnya-derzhpratsi-u-kyyivskij-oblasti-v-period-provedennya-karantynnyh-zahodiv/)

Разом з тим, ГУ Держпраці у Донецькій області зазначило, що за час карантину та мораторія на перевірки Держпраці буде збирати інформацію про порушення та потім прийде на перевірки. Лише за період дії карантину, з 12 по 23 березня, інспекторами праці м.Маріуполя розглянуто 46 звернень громадян, 4 листа спрямовано до Держпраці щодо погодження заходів контролю після закінчення періоду карантину, надано 53 консультації електронними засобами зв’язку (https://news.dtkt.ua/uk/law/inspections/61458)

ВІДТЕРМІНУВАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ РРО

Також, зазначаю, що Законом № 533 змінено термін запровадження обов’язку щодо використання РРО, а саме, з огляду на карантин, запровадження РРО відтермінували на три місяці, а саме Закон № 533 здійснив внесення змін у відповідне законодавство з даного питання.

До «01» січня 2021 року (було до «01» жовтня 2020 року) без РРО дозволено працювати ФОП на першій групі, а також на другій-четвертій групі до досягнення обсягу доходу за календарний рік — 1 млн. грн (п. 296.10 ПКУ). Виключення з правил — підприємці, що працюють з готівкою або платіжними картками та продають побутові товари на гарантії, лікарські засоби.

З «01» січня 2021 року РРО знадобиться ФОПам на другій-четвертій групі які реалізують:

• товари чи надають послуги через Інтернет;
• ювелірні та побутові вироби з дорогоцінного каміння та металів, напівдорогоцінного каміння;
• уживані товари;
• деталі та приладдя для авто із переліку КМУ (він з’явиться згодом).

Також ж цієї дати касовий апарат буде потрібен підприємцям, які забезпечують стравами та напоями, надають послуги бронювання, турагентам, туроператорам, готельєрам.

А з «01» квітня 2021 року (було з «01» січня 2021 року) без РРО зможуть торгувати та надавати послуги тільки ФОП на першій групі. Усім іншим ФОП — необхідний касовий апарат, якщо проводите розрахункові операції.

Підвищені РРО-штрафи по статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо порушення порядку та умов обов’язкового використання РРО мали б запрацювати з «01» жовтня 2020 року. Тепер це станеться «01» січня 2021 року. І це гарна новина.

ІНШІ ЗМІНИ, ЯКІ БУЛИ НАДАНІ ЗАКОНОМ № 540

Також, зазначу і про другі новели, які запровадив Закон № 540, а саме:

• суб’єктам господарювання (ФОП та юридичні особи), які застосовують спрощену систему оподаткування збільшили ліміти обсяги доходу протягом календарного року (I група – не більше 1 млн. грн., II група не більше 5 млн. грн., III група – не більше 7 млн. грн.;
• органам місцевого самоврядування на 2020 році було надано право прийняти рішення щодо зменшення розміру ставок єдиного податку;
• на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків частині:

1. процедури адміністративного оскарження (ст.. 56 ПКУ), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року,
2. зупиняється перебіг строків визначений статтями 52– 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі,
3. визначений статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (окрім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року;

Водночас, з 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Отже, на підставі вищенаведеного, варто констатувати, що і Закон № 533, і Закон № 540 надають платникам податків певні пільги, звільнення, мораторії на проведення контролюючими органами на період проведення карантину, а деякі заходи, будуть діяти навіть довше ніж, наразі, планується карантину. Водночас, звертаю вашу увагу, що лише безпосередньо розуміння даних норм, не достатньо для усвідомлення наслідків та проблем, які можуть останні нести в собі. Тому, з метою максимальної обізнаності з даного питання та отримання професійної консультації, раджу звертатись до юристів-експертів з питань податкового права та податкового планування для бізнесу.

Автор статті: адвокат Педак Сергій, к.ю.н., Член громадської ради при ДФС України, Керуючий партнер Юридичної компанії "Титан"