П’ять юридичних довідок щодо протезування

Через збройну агресію рф в Україні значно зросла кількість людей, що потребують протезування та реабілітаційних послуг. Юридична консультація зорієнтує, хто надає таку допомогу і як її отримати. Окрема увага — програмі для захисників нашої Батьківщини. Тему продовжуватимемо: у наступних публікаціях отримаєте облікові інструкції з прикладами.

Громадяни України, коли необхідно, забезпечуються протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, спеціальними засобами пересування тощо. Категорії осіб, які підлягають безплатному або пільговому забезпеченню цими виробами й засобами, а також умови і порядок забезпечення встановлює законодавство України. Медичні й фармацевтичні працівники мають право на першочергове одержання меддопомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами (ст. 56, 77 Основ законодавства про охорону здоров’я[1]).

Важливі загальні положення закріплює Закон № 1053[2]. Зокрема, до фахівців із реабілітації належать протезисти-ортезисти. З цього робимо висновок, що протезування належить до сфери реабілітації — комплексу заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнати обмеження повсякденного функціонування.

1. Хто має право займатися протезуванням

Із переліку відразу викреслюємо ФОПів. До цього висновку спонукає стаття 11 Закону № 1053:

Реабілітаційний заклад, відділення, підрозділ — це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що надає реабілітаційну допомогу на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоровʼя. До реабілітаційних закладів належать також протезно-ортопедичні підприємства, незалежно від підпорядкування та форми власності.

ФОП, хоч і з ліцензією на медичну практику, не має права займатися протезуванням.

Додає конкретики Порядок № 321[3]. Він визначає механізми:

• безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації;
• виплати цим особам грошової компенсації за самостійно придбані засоби;
• безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали індивідуальні заявки осіб з інвалідністю на виготовлення або ремонт засобів реабілітації.

Порядок № 321 не поширюється на осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Ці особи отримують засоби реабілітації за рахунок ФСС.

Згідно з пунктом п’ятим Порядку № 321 засоби реабілітації для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю за рахунок держбюджету виготовляють, постачають і ремонтують підприємства:

• які відповідають кваліфікаційним вимогам, що визначило Мінсоцполітики;
• входять до Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Переліки цих підприємств формують і ведуть Мінсоцполітики та Держлікслужба.

2. Як отримати «дозвіл» на протезування

Вимоги до кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт і техобслуговування засобів реабілітації[4] та порядок експертизи їх відповідності цим вимогам[5] визначило Мінсоцполітики Наказом № 871[6]. Підприємство-кандидат:

• має —
• приміщення, в яких створено умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю;
• кваліфікований персонал;
• матеріально-технічне оснащення, передбачене технічною і технологічною документацією;
• стандарти та іншу нормативну й технічну документацію, що регламентує виготовлення заявлених засобів реабілітації;
• техпаспорти (інструкції з експлуатації) та гарантійні талони на сервісне обслуговування засобів реабілітації;
• гарантує — надання послуг у стаціонарних (реабілітаційних) відділеннях за наявності медичних показань або за бажанням осіб з інвалідністю.

Виконавши базові умови, підприємство-кандидат подає на розгляд комісії Мінсоцполітики:

• письмову й електронному заявку про встановлення відповідності кваліфікаційним вимогам;
• перелік продукції;
• інформацію про приміщення і фахівців, техдокументацію та сертифікати, перелік обладнання і гарантійний лист.

Форми цих документів є в додатках до Наказу № 871. Оплати за експертизу Наказ № 871 не передбачає.

Строки подання документів:

• до 1 липня — для розгляду питання стосовно включення до переліку підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам, на поточний бюджетний рік;
• з 2 липня — на наступний бюджетний рік.

Комісія розглядає документи протягом місяця. Про результати секретар доповідає на засіданні комісії. Керівник підприємства-кандидата має право взяти участь у засіданні.

Якщо кандидат подав неповну інформацію або неналежно оформив документи, розгляд перенесуть на наступне засідання. Перенесення секретар зафіксує в протоколі. Його опублікують на сайті Мінсоцполітики протягом п’яти робочих днів після підписання, але перед цим можна отримати витяг із протоколу на електронну адресу. Від наступного робочого дня після опублікування протоколу підприємство-кандидат має 15 робочих днів, щоб усунути недоліки.

На який строк встановлюють відповідність

• Підприємство вже займалося засобами реабілітації не менше року — на три роки
• Підприємство вперше подало заявку або мало відмови — на один рік

Увага! Якщо протягом періоду, на який встановлено відповідність кваліфікаційним вимогам, у підприємства минає строк дії певних дозвільних чи договірних документів, що впливають на цю відповідність, підприємство не пізніше ніж за місяць до закінчення строку має надати підтвердження, що продовжило документи чи уклало нові. Наприклад, закінчується договір оренди приміщення — подайте додаткову угоду про продовження оренди або новий договір оренди того ж приміщення.

Підприємство-кандидат, яке отримало відмову, може оскаржити її протягом місяця в судовому порядку.

Порада: оскільки часу на оскарження відмови відведено мало, відразу залучайте юриста до підготовки документів, аби він орієнтувався в правовій позиції потенційного позову.

Підприємство втратить статус про відповідність, якщо скоїть порушення:

• не виконає або неналежно виконає умови договорів із забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, послугами з їх післягарантійного ремонту;
• надасть недостовірні дані комісії;
• не надасть підтвердження, що продовжило або уклало нові дозвільні чи договірні документи, що впливають на відповідність кваліфікаційним вимогам.

Розпочати скасування статусу комісія має право після надходження інформації з будь-яких джерел.

3. Як працює механізм забезпечення засобами реабілітації

В Україні протезування безплатне. У більшості випадків інвалідність має підтвердити МСЕК.

Виняток — учасники бойових дій і громадяни, які постраждали від збройної агресії

Їх безоплатно забезпечують засобами реабілітації на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій державних і комунальних закладів охорони здоров’я (ЛКК) чи рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) незалежно від встановлення інвалідності. Умова — невчинення кримінальних правопорушень (п. 2 Порядку № 321).

Особи з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації, зокрема шляхом виплати компенсації, без права продажу, дарування і передачі цих засобів протягом строку, на який їх видано. «Зокрема» означає, що можуть бути різні варіанти забезпечення, визначені різними нормативно-правовими актами.

Перелік засобів реабілітації, за які виплачується компенсація, затвердило Мінсоцполітики наказом від 04.06.2021 № 309.

Уведення в обіг та/або в експлуатацію засобів реабілітації здійснюється тільки в разі їх відповідності вимогам законодавства, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування за призначенням.

Технічні характеристики засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю за рахунок держбюджету, містяться в каталозі, порядок формування якого встановлює Мінсоцполітики.

Особа, яка потребує протезування, спочатку має стати на облік. Для цього треба подати до органу соцзахисту населення або до ЦНАПу паперову чи електронну заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Зробити це може й законний представник особи з інвалідністю. Електронну заяву подають через електронний кабінет або Єдиний державний портал електронних послуг. До заяви додають відповідний пакет документів (п. 14 Порядку № 321).

Орган соцзахисту або ЦНАП надає перелік підприємств із контактними даними, до яких можна звернутися щодо забезпечення засобами реабілітації. Територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем проживання/перебування особи протягом трьох робочих днів із дня подання всіх документів сформує в електронній особовій картці в банку даних електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації (виплату компенсації). Відтак особа з інвалідністю або її законний представник подає на підприємство заяву про забезпечення протезно-ортопедичним виробом за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 28.05.2021 № 278. Заяву подають у паперовій або електронній формі разом із документами, що посвідчують особу (п. 26 Порядку № 321).

Підприємство протягом трьох робочих днів з моменту отримання заяви формує замовлення на виготовлення індивідуального засобу реабілітації. Підвид засобу та функціональні можливості особи визначає лікар підприємства. Замовлення передають на виробництво після обов’язкового уточнення антропометричних даних особи, яке проводять на підприємстві не пізніше ніж за 30 днів до передання.

Первинне і складне протезування та ортезування здійснюють відповідно до Положення № 444[7] у стаціонарному (реабілітаційному) відділенні підприємства або в клініці УкрНДІпротезування, стаціонарних відділеннях закладів охорони здоров’я на підставі індивідуального плану реабілітації, визначеного лікарем підприємства або клініки. Зверніть увагу: Типове положення про стаціонарне (реабілітаційне) відділення первинного і складного протезування та ортезування затверджене наказом Мінсоцполітики від 29.09.2015 № 974.

Строки виготовлення індивідуальних засобів реабілітації:

• протези верхніх і нижніх кінцівок, ортези шарнірні на верхні та нижні кінцівки, ортези на хребет (з різних видів матеріалів, крім текстильних), корсети та ортопедичне взуття — до 20 робочих днів;
• протезно-ортопедичні вироби (обтуратори, ортези з текстильних матеріалів) — до 10 робочих днів;
• протезно-ортопедичні вироби з первинного та складного протезування та ортезування, а також за новітніми технологіями — до 35 робочих днів.

Строк обчислюють із дня початку виготовлення засобу. Він включає безпосередньо час виготовлення і не охоплює час примірок та очікування, коли особа з інвалідністю не мала змоги з’явитися на примірку.

Саме тому важливо фіксувати всі дати й етапи. Це убезпечить підприємство від звинувачень в порушенні строків і збереже статус відповідності. Ведіть журнал відвідування, складайте акти про неявку тощо.

Підприємство видає засіб реабілітації безпосередньому користувачеві або його законним представникам після примірки, за актом приймання-передачі. Поштою можна надсилати лише обтуратори й ортези із текстильних матеріалів, якщо на це є письмовий дозвіл від особи з інвалідністю або її законного представника. Заборонено надсилати поштою інші засоби реабілітації, крім періоду, на який оголошено надзвичайний або воєнний стан в Україні. До засобів реабілітації підприємство долучає паспорт і гарантійний талон.

Днем отримання засобу є дата в акті приймання-передачі або дата в поштовому повідомленні про вручення. Для засобів реабілітації, за які виплачується компенсація, днем видачі в користування є дата в розрахунковому документі, що підтверджує придбання. Дату отримання засобу фіксують в електронній особовій картці користувача (п. 24, 25 Порядку № 321).

Порядок ведення звітності про забезпечення засобами реабілітації і виплату компенсацій визначає Мінсоцполітики. На час підготовки публікації чинним був наказ Мінсоцполітики «Про затвердження форми звітності № 7 «Звіт про забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації» та Інструкції щодо її заповнення» від 22.01.2019 № 77. Із назви випливає, що нормативний акт містить розʼяснення, як заповнити форму. Хто звітує і які розділи заповнює, скеровує розділ I Інструкції.

Заміну засобів реабілітації та довічне забезпечення регламентують пункти 18, 19 Порядку № 321.

4. Як здійснюються розрахунки та фінансування

Кошти на засоби реабілітації і на компенсації за них Мінсоцполітики передбачає в держбюджеті (п. 43 Порядку № 321). На підставі попередніх замовлень міністерство спрямовує бюджетні кошти до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Своєю чергою, Фонд перераховує їх своїм територіальним відділенням. Саме територіальні відділення розраховуються з підприємствами за вироби й послуги.

Забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації, післягарантійний ремонт і технічне обслуговування цих засобів здійснюються згідно з договорами між територіальним відділенням Фонду та підприємствами. Тобто закладу охорони здоровʼя недостатньо отримати підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам. Він мусить ще встановити договірні відносини з відділенням Фонду.

Територіальні відділення Фонду протягом трьох робочих днів із дня надходження бюджетних асигнувань укладають з підприємствами договори чи додаткові угоди.

Підприємство виконує замовлення на засоби реабілітації протягом 45 робочих днів із дати надходження щомісячних бюджетних асигнувань, в межах попередніх замовлень. Цей строк за потреби може бути продовжений на період надзвичайного або воєнного стану та 14 календарних днів після його припинення чи скасування.

Договори й акти приймання-передачі робіт (надання послуг) між підприємством і територіальним відділенням Фонду можна укладати в електронній формі в банку даних із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Щоб отримати кошти, підприємство має оформити документи за переліком із пункту 44 Порядку № 321:

1. Акти приймання-передачі робіт (надання послуг), підписані керівником підприємства (уповноваженою ним особою) та територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, до яких додається витяг з реєстру про видані особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, іншим особам засоби реабілітації за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
2. Рахунок підприємства на оплату.
3. Замовлення або анкети, акти приймання-передачі робіт (надання послуг) з детальним описом, узгоджені й підписані особою з інвалідністю (її представником) та підприємством.

Підприємство отримує оплату за засоби реабілітації, їх післягарантійний ремонт і технічне обслуговування за фактом виконання робіт чи надання послуг. Для цього має скласти акт приймання-передачі. Акт підписують керівник підприємства (уповноважена ним особа) та територіального відділення Фонду. Кошти надходять протягом 14 робочих днів з дати подання акта до територіального відділення Фонду.

Якщо особа з інвалідністю витратила власні кошти, Фонд компенсує їх поштовим переказом або переказом на особистий банківський рахунок цієї особи чи законного представника. Компенсація здійснюється на підставі розрахункового документа, що підтверджує придбання виробу. Рішення про компенсацію ухвалює територіальне відділення Фонду протягом 14 робочих днів з дня отримання розрахункового документа. Про це роблять позначку в особовій картці, де також зазначають дату відшкодування. Оригінал розрахункового документа для виплати компенсації передає орган соціального захисту населення (ЦНАП) до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю протягом шести місяців з дати, зазначеної в розрахунковому документі.

Перевищення граничної ціни засобу реабілітації покривають за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів особи, благодійних пожертв від юридичних і фізичних осіб, з інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до рішення Мінсоцполітики щороку у IV кварталі може передбачатися попередня оплата на строк не більше трьох місяців для виконання індивідуальних заявок осіб з інвалідністю.

5. Які програми діють для учасників бойових дій

У квітні 2022 року галузь отримала оновлену редакцію Порядку № 518[8]. Цей порядок визначає механізм безоплатного протезування/ортезування учасників бойових дій за бюджетною програмою «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю». Програма передбачає забезпечення новітніми виробами підвищеної функціональності, у т. ч. виготовленими за технологіями, які відсутні в Україні; забезпечення спеціальними виробами для занять спортом; проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача); післягарантійний ремонт; в окремих випадках за рішенням КМУ — нейрореабілітацію учасників бойових дій, яким присвоєно звання Героя України, які мають особливо тяжкий стан здоровʼя внаслідок поранення, контузії чи каліцтва. Заходи реалізуються шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів:

• вітчизняному підприємству, яке на момент уведення воєнного стану відповідало кваліфікаційним вимогам Мінсоцполітики і здійснюватиме протезування та/або ортезування та післягарантійний ремонт;[9]
• закордонному підприємству, яке здійснюватиме протезування та/або ортезування та післягарантійний ремонт;
• на рахунок учасника бойових дій для оплати проїзду, проживання та харчування за кордоном, у т. ч. особи, що супроводжує;
• реабілітаційному закладу, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та сертифікат системи управління якістю на провадження діяльності з нейрореабілітації.

Реабілітаційний заклад має бути розташований в населеному пункті, на території якого органи державної влади України здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Такий заклад може обрати учасник бойових дій або його законний представник.

Розмір грошової допомоги на протезування та/або ортезування кінцівки новітнім виробом без урахування податку на додану вартість не може перевищувати 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на момент укладення договору. Наразі це — 2 340 000 грн.

Гранична допомога на протезування та/або ортезування кінцівки спеціальними виробами для занять спортом без урахування податку на додану вартість становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент укладення договору. Це — 780 000 грн.

Сумарний розмір грошової допомоги на заміну приймальної гільзи (куксоприймача), післягарантійний ремонт протезно-ортопедичного виробу підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціального виробу для занять спортом, їх сервісне та післягарантійне обслуговування за весь період експлуатації не може перевищувати 70% граничної ціни виробу, встановленої Мінсоцполітики на момент укладення договору, в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (650 000 грн), установленого законом на момент укладення договору (без ПДВ).

Якщо реальна вартість перевищить граничну, доплату можна здійснити за рахунок коштів учасника бойових дій, його законного представника, коштів місцевого бюджету, благодійної або гуманітарної допомоги, інших не заборонених законодавством джерел. Відповідні кошти перераховують на спеціальний рахунок Фонду соціального захисту осіб із інвалідністю у державному банку або Казначействі для подальшого перерахування закордонному надавачеві спеціалізованої допомоги та/або вітчизняному протезно-ортопедичному підприємству.

Первинне протезування учасника бойових дій здійснює вітчизняне протезно-ортопедичне підприємство на 12 місяців. Відтак він безоплатно забезпечується новітнім виробом. Для цього учасник бойових дій або його законний представник звертається до Фонду соціального захисту осіб із інвалідністю або його територіального органу за місцем проживання/перебування і подає документи, перелік яких визначає пункт 10 Порядку № 518. Протягом 25 робочих днів Фонд опрацьовує документи та шукає відповідну установу.

Процедуру проводитиме закордонний надавач спеціалізованої допомоги, лише якщо в Україні відсутні фахівці, які мають належну кваліфікаційну підготовку й успішний практичний досвід виготовлення відповідних виробів і застосування відповідних технологій.

Протезування здійснюють відповідно до граничних цін, затверджених Мінсоцполітики (наразі —наказом від 25.05.2022 № 158).

Витрати, повʼязані із заміною приймальної гільзи (куксоприймача), забезпеченням вкладишами із силіконової або гелевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, післягарантійним ремонтом, сервісним і післягарантійним обслуговуванням протезно-ортопедичних виробів, оплачують за фактом згідно з актами виконаних робіт.

Оскільки учасники бойових дій або їх законні представники самі обиратимуть вітчизняні протезно-ортопедичні підприємства, закладам охорони здоровʼя слід дбати про свою репутацію. Обрані вітчизняні підприємства самостійно надаватимуть Фонду соціального захисту осіб із інвалідністю документи, з-поміж яких — сертифікати про навчання фахівців, калькуляція вартості протезно-ортопедичних виробів тощо. Коли Фонд опрацює документи, а не це він має пʼять днів, укладе письмовий тристоронній договір із підприємством та учасником бойових дій або його законним представником. Такий договір визначатиме умови грошової допомоги, порядок безготівкового перерахування коштів підприємству, гарантійного обслуговування протезно-ортопедичного виробу, інструктажу, відповідальність сторін.

У цих розрахунках головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики, а розпорядником нижчого рівня — Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю.

Банківські послуги, у т. ч. під час конвертації валюти, теж оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

Допускається попередня оплата на строк не більше ніж три місяці.

Фонд оплачує вироби й послуги закордонному надавачу спеціалізованої допомоги й вітчизняному протезно-ортопедичному підприємству за результатами огляду конструкції та комплектації протезно-ортопедичного виробу, який проводить експертна група, та на підставі актів виконаних робіт.

[1] Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 03.12.2020 № 1053-IX Основи законодавства від 19.11.1992 № 2801-XII.

[2] Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 № 1053-IX.

[3] Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затверджений постановою КМУ від 05.04.2012 № 321.

[4] Кваліфікаційні вимоги до підприємств усіх форм власності — кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації, затверджені наказом Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871.

[5] Положення про Експертну комісію Мінсоцполітики України щодо встановлення відповідності кваліфікаційним вимогам підприємств усіх форм власності — кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації, порядок її роботи, затверджене наказом Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871.

[6] Наказ Мінсоцполітики «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації» від 09.08.2016 № 871.

[7] Положення про первинне та складне протезування та ортезування осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, затверджене наказом Мінсоцполітики від 27.03.2019 № 444.

[8] Порядок протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 № 518.

[9] Підприємства, які отримали «дозволи» на протезування після введення воєнного стану, не беруть участі в програмі.

Опубліковано в “Головбух: Медицина”

Автор консультації : Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми “Єфімов та партнери”.