«Олігархи» мали достатньо часу , аби позбутися цього статусу, втім, не скористалися ним, як цього вимагає закон – міністр юстиції Малюська

Антимонопольний комітет України підготував список на понад 350 сторінок із переліком монополістів. Багато компаній з цього списку мають статус монополіста як локальні постачальники тепла та води, а не за своєю основною діяльністю. Власне, деталізація про те, що це може бути будь-який ринок, у тому числі регіональний, – це норма, яка з'явилася під час доопрацювання законопроєкту про деолігархізацію у Верховній Раді, у депутатів. Про це розповів Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю виданню «Інтерфакс».

«Дійсно, ми спочатку розраховували на великих і значних монополістів, які впливають на всю країну. Проте, депутати запропонували так. Ми погодилися, адже монополіст, наприклад, з опалення, навіть якщо це буде маленьке містечко, все одно має вирішальний вплив на життя громадян. Тому що якщо посеред зими опалення припиниться – це однаково критично для влади у будь-якій ситуації», – зазначив Міністр юстиції.

Разом із тим, за його словами, якщо мова йде про маленькі монополії на дуже невеликих ринках, тоді це не є якоюсь проблемою для кандидата в олігархи такої монополії позбутися, розподілити бізнес. Якщо ж це велика монополія, то позбутися її набагато складніше.

Денис Малюська також додав, що ті, хто нині має ознаки олігарха, мали достатньо часу, аби цих ознак позбутися. Втім, як вважає, таких, хто по-чесному, з першого дня набрання чинності цього закону взялися за структуризацію свого бізнесу і відходу від ознак олігарха, як це передбачено було законом, навряд чи знайдеться.

Згадайте новину: Каспаров о санкциях Запада: Со времен аннексии Крыма число российских олигархов в Forbes выросло

Щодо того, кого закон визначає «представником олігарха», Денис Малюська пояснив, що це термін, який використовується виключно у контексті обов'язку подання декларації. «Дефініція представника була додана за пропозицією народних депутатів. Мова йде про зустріч із якоюсь людиною, яка позиціонує, відкрито говорить про те, що представляє інтерес олігарха. І мова буде йти саме про тематику бізнесу олігарха. З точки зору закону така особа буде вважатися представником олігарха, і в такому випадку потрібно буде подавати декларацію. Мова не йде про людину, яка має довіреність на ведення справ олігарха і вона прийшла поговорила про погоду і тому виникла обов'язковість декларування. Тобто, мова радше йде про те, що заявляє ця людина і, відповідно, про що йшла розмова. Простіше кажучи, простий працівник банку олігарха або його телеканалу не є представником олігарха», – пояснив очільник Мін’юсту.

Мін’юст має намір реалізувати стратегію створення єдиного нотаріату і ліквідації державних нотаріусів – про це також повідомив Міністр юстиції. При цьому зазначив, що процес цей буде дуже поступовий, і займе він не один рік. Але в довгостроковій перспективі – будуть лише приватні нотаріуси, які надаватимуть окремим категоріям громадян по окремим категоріям нотаріальних дій послуги за зниженою ціною. Таким чином, вдасться уникнути витрат на утримання мережі державних нотаріусів, при цьому допомагаючи незахищеним категоріям, там де дійсно треба підтримати.

«Державних нотаріусів набагато менше, але ми не можемо їх забезпечити нормальною заробітною платою і нормальними умовами роботи: не вистачає бюджетного фінансування. Плюс є проблема, що в окремих районах немає людей, охочих стати державним нотаріусом. І простимулювати це вкрай складно. Приватних же нотаріусів нині близько 6 тисяч – цього з головою вистачає, щоб забезпечувати необхідний функціонал», – говорить Денис Малюська.

Що ж до зростання цін на послуги нотаріусів у зв’язку з відкриттям в Україні ринку землі, Міністр юстиції зазначив, що нині закон про обіг земель сільгосппризначення передбачає дуже багато різноманітних обмежень щодо того, хто може бути власником земельної ділянки і на яких умовах він її може придбати. І кожне з таких обмежень зобов'язаний перевірити нотаріус. Саме це і вплинуло на зростання цін на їхні послуги.

«До того ж, ці обмеження формулювалися не з огляду на те, які в нас є бази даних, що і як швидко нотаріус реально може перевірити. Реальність виявилася дещо іншою – складною, бо необхідно вимоги закону синхронізувати з реальними даними реєстрів, з реальними витратами часу на перевірку. Вийшло, що це дійсно досить дорога процедура, бо нотаріус відповідає врешті-решт за цю угоду. Ми розраховуємо, і так реформа побудована, що з часом частина обмежень буде зніматися. І, відповідно, чим ліберальнішим буде ринок – тим швидше буде оформлення угоди», – пояснює очільник Мін’юсту.

Щодо виконання судових рішень державними виконавцями, Міністр повідомив, що щороку цей показник збільшується у середньому на 20-30%. Це і по кількості виконаних виконавчих документів, і по стягненню виконавчого збору, і по коштам, які надійшли в державний бюджет. Тобто, за його словами, виконання судових рішень, які дійсно можна виконати і де немає заборон, значно успішніше з кожним роком. Досягти цього вдалося, зокрема, і завдяки підвищенню «офіційних грошових стимулів».

Що ж до приватних виконавців та законопроєкту щодо контролю за їхньою діяльністю, Денис Малюська зазначив, що Мін'юст збереже баланс між державними та приватними виконавцями.

«Баланс буде збережено, тому що ефективної економічної моделі, щоб в Україні працювали лише державні чи лише приватні виконавці, наразі немає. Ключовий спосіб прискорити виконання судових рішень – це максимально їх оцифрувати, щоб усі дії виконувались автоматично за допомогою програмного забезпечення. Найкращий спосіб – софт, який зробить миттєво всю роботу, яку виконує державний чи приватний виконавець», – говорить Міністр юстиції.