09.05.2018
Редагувати
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Олена Сукманова: Моя мета на цей рік, щоб антирейдерська комісія припинила своє існування…

Прийшла весна – пора сіяти й «віджимати» агробізнес! Саме цього бояться аграрії, для яких минулий рік став урожайним на випадки силового захоплення бізнесу. Бережинка, Врадіївка, «Перлина Поділля» - їх було чимало.  Тоді фаза загострення відбулася наприкінці весни - на початку літа. Розуміючи наростання пристрастей в цьому питанні,  під натиском громадськості, бізнесу (звернення до Президента) та народних депутатів ( С. Семенченко,  І. Мірошніченко, Є. Соболев) уряд створив міжвідомчу комісію по боротьбі з рейдерством та антирейдерські штаби по всій країні,  які пропрацювали до 15 листопада 2017 року. А в липні 2017 року призначив нового заступника міністра юстиції з питань державної реєстраціїОлену Сукманову, яка опікується питаннями боротьби з рейдерством. Як успіхи з «розмінування» рейдерського мінного поля в Україні? Що вже зроблено та які плани на новий рік? Читайте в ексклюзивному інтерв’ю Олени Сукманової на AgroPolit.com:

AgroPolit.comАнтирейдерські штаби відновили свою роботу. Скільки за минулий рік відкрито кримінальних справ за результатами звернень до них за період із 15 липня до 15 листопада?

Олена Сукманова: Було порушено 17 кримінальних справ. Поки що триває розслідування і я не можу сказати про кількість доведених до суду. Потрібно запитати правоохоронні органи про це. Щодо ефекту, то ми побачили абсолютно позитивний фідбек від профільних асоціацій: ВАР і Аграрний союз попросили й навіть написали офіційні листи щодо продовження роботу штабів. Адже після припинення роботи штабів вони отримали «дзвіночки» з місць, що вже немає оперативної реакції з боку правоохоронних та інших державних органів на скарги бізнесу. Запуск штабів — це спроба зіграти на випередження, попередити рейдерські випадки в АПК. Розпочалася посівна та ми поки що не бачимо спалаху конфліктів. Звісно, вони є, але не такі, як минулого року. Штаби працюватимуть безстроково — стільки, скільки потрібно. У регіонах, де нема жодних проблем, вони збиратимуться не рідше ніж раз на два тижні.

Спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості скарг на рейдерство

Щодо загальних цифр: минулого року до штабів надійшло 500 звернень, із них близько — 130  з ознаками рейдерства, відкрито 17 кримінальних справ. В цьому році спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості скарг на рейдерство. Про це свідчить статистика роботи  Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (так звана Антирейдерська комісія). Якщо минулого року вона задовольнила близько 600 скарг, то в першому кварталі цього року — близько 100 скарг. Сподіваюсь, що ця тенденція збережеться і загальна кількість скарг за підсумком 2018 року буде меншою, ніж у 2017-му.

Читати до теми: Олена Сукманова: Я прийшла надати нового поштовху в боротьбі з рейдерством

AgroPolit.com: А чому з’явилися антирейдерські штаби? Я вивчала досвід інших країн, там таких немає.

 

Олена Сукманова: Є дві причини. Перша — це результат реформи децентралізації у системі держреєстрації Мін’юсту. Ви ж пам’ятаєте Державну реєстраційну службу? Вона була одна, в її роботі було багато недоліків (хабарі, черги), але в принципі всі знали, хто й за що відповідає. Зараз є 10 тис. реєстраторів. Навіть теоретично ми можемо вважати, що певний відсоток із них є «вершниками без голови»: вони щось роблять, не думаючи головою. І знайдуться люди, які захочуть скористатися їхніми послугами.

Друга — земельна реформа. Що ближче до зняття мораторію, то більше пристрастей навколо землі. Люди не заглиблюються в юридичний механізм її оренди, продажу тощо, тому виникають проблеми по всій крані. У кожній області має бути «гарячий» антирейдерський центр, який зможе оперативно реагувати на такі виклики і попереджувати їх. З цього й народились штаби.

Моя рекомендація усім орендарям: допоки не з’явився ваш потенційний конкурент, зробіть аудит реєстрації всіх ваших договорів оренди с/г землі. Це зніме багато запитань.

AgroPolit.com: Які види спорів найбільше проявилися в результаті роботи антирейдерських штабів?

Олена Сукманова: Два таких моменти. Перший: часто так зване рейдерство — це результат застосування юридичних інструментів, з використанням певних «дірок» у законодавстві. За попередню каденцію штабів отримали близько 500звернень. Тільки 130 із них мали певні ознаки рейдерства (йшлося про незаконну перереєстрацію підприємств, внутрішні корпоративні конфлікти тощо). Решта — типові звернення, які були й раніше (не поділена межа, самозахоплення земельної ділянки, внутрішні конфлікти між сусідами, за спадщину і так далі). Це так звані традиційні суперечки. З одного боку, це плюс, бо такі випадки не є чистим рейдерством, та з іншого — вони також призводять до фізичних сутичок.

Читати до теми: Понад 700 українських агропідприємств зазнали шкоди від рейдерів за 2017 рік

Другий момент — робота штабів показала типову схему у земельних відносинах, яка слугувала базою для 80% усіх рейдерських заяв за 2017 рік до штабів. Це подвійна реєстрації земельних ділянок. Левової частки цих проблем не було б, якби власники земельних ділянок відповідальніше ставилися до оформлення документів. Це — головна причина конфлікту між двома орендарями: наявним і потенційним, який хоче захопити земельну ділянку. Цей другий у «шахматному порядку» обирає декількох власників земельних ділянок, домовляється з ними про перепідписання договорів оренди землі, потім ці люди чи їхні представники (за довіреністю) подають скаргу до Комісії і договори оренди з попереднім власником скасовуються. 7 листопада Міністерство юстиції запровадило механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав і Держгеокадастром, який унеможливить реєстрацію подвійних договорів оренди землі, оскільки реєстратор просто фізично не зможе цього зробити. Моя рекомендація всім орендарям: поки не з’явився ваш потенційний конкурент, зробіть аудит реєстрації всіх ваших договорів оренди с/г землі. Це зніме багато запитань. Комісія при Мін’юсті не завжди розуміє під час розгляду цих справ, на чиєму боці правда, але ми їх розглядаємо на базі порушень процесу реєстрації власності. Власникам раджу: пам’ятайте, що, де і з ким ви підписали, майте оригінали документів на руках, уважно читайте, звертайтеся до юристів і ніколи нічого не підписуйте під тиском, або не читаючи.

У зоні ризику приблизно 10-15% всіх договорів оренди землі

AgroPolit.com: Які наслідки ліквідації договорів подвійної оренди земель?

Олена Сукманова: Через місяць після запуску системи ми побачили в різні проміжки часу приблизно 10-15% відмов реєстрації за цими підставами. Я не кажу, що це відмова, коли реєстратор свідомо заводить реєстрацію таких договорів із порушеннями. Відмови могли бути з різних причин: помилка в одній цифрі кадастрового номеру, в технічній документації, а можливо, й зареєстроване право.

AgroPolit.com: Тобто, в зоні ризику приблизно 10-15% усіх договорів оренди землі?

Олена Сукманова: Так.

AgroPolit.com: Нещодавно радник міністра Авакова Михайло Апостол з посиланням на дані Держреєстру при Мін’юсті заявив, що «8 фермерів зосередили в руках півмільйона га с/г землі». Прокоментуйте, як можна було фермерам отримати у власність державну землю, коли в країні взагалі немає механізму продажу с/г земель?

 

Олена Сукманова: Я читала цей коментар пана Апостола і бачила саме ту інформаційну довідку від ДП «НАІС», яку видано на основі нашого реєстру. З цієї довідки, принаймні я, не можу зробити той висновок, який зробив радник міністра. Тому я не можу ані підтвердити, ані спростувати інформацію про те, у кого скільки землі. Адже в офіційній інформації, яка надана Мін’юстом, немає жодних даних про підприємства та їхніх власників, в руках яких зосереджена та чи інша земля. Це всього лише статистична інформація про кількість і площу земельних ділянок, які більші чи менші від певного розміру та перебувають в оренді, власності, праві користування чи емфітевзисі.  

Що ж до права власності, то сільськогоспосподарська земля — це велика категорія, за визначенням статті 22 Земельного кодексу. Але в межах цієї категорії є конкретні цільові призначення. І під дію мораторію потрапляє земля, яка використовується для товарного сільськогосподарського виробництва й виділена власниковіу. Якщо землі, про які говорить Апостол, виділялися для ведення особистого селянського господарства, то теоретично їх можна було приватизувати.

ПРО ФЕРМЕРСЬКІ ЗЕМЛІ У СПАДОК

AgroPolit.com: Після закриття схеми договорів подвійної реєстрації питання №2 для значної частини гравців агросектору — що робити з правом оренди на землі, які оброблялися їхнім померлим родичем-фермером. Нагадаю, у 90-х роках держава передавала фермерові по 50 га с/г земель для ведення фермерського господарства. Зараз спадкоємці фермерів стикаються з тим, що їм доводиться заново іти в Держгеокадастр і за хабарі орендувати цю землю (яскравий приклад фермера з Хмельниччини, керівника ФГ «Фіра» Анатолія Мішова, з якого просили за прискорення процедури $500), або ж на земельних аукціонах змагатися за неї. Ми ж знаємо, що земельні аукціони можуть продовжуватися невизначений час, тож для людей це дійсно велика проблема. Які варіанти виходу з цієї ситуації Ви бачите?

Олена Сукманова: Насправді це не нова проблема, вона існує давно. Давайте згадаємо, коли повноваження з розпоряджання землею належали органам місцевого самоврядування. Потім їх передали до системи Держгеокадастру. Але проблема довготривалого оформлення будь-якого права на земельну ділянку, на жаль, є й сьогодні. Якщо людина звертається з проханням оформлення будь-якого права на земельну ділянку, отримавши попередній дозвіл, то закон не забороняє надати такий самий дозвіл ще й другій, третій і п’ятій іншій людині. Потім виходить, що хто перший «добіг» до права власності, той і правий. Я гадаю, було б доцільно внести зміни до законодавства, які певним чином резервували б на деякий період за людиною оцю земельну ділянку і давали їй можливість оформити її, а вже якщо людина не встигла це зробити, тільки тоді Держгеокадастр повинен надавати дозвіл на оформлення такої земельної ділянки іншій людині. Відтак ми  отримуємо проблему спадкування. Успадкувати можна частку у фермерському господарстві, яка належить конкретній фізичній особі. Але не можна успадкувати договір оренди, який належить фермерському господарству. Ця проблема існує давно, понад 20 років. Інакше кажучи, спадкування може відбутися тільки у тому випадку, якщо людина встигла приватизувати пай фермерського господарства, оформити право власності на земельну ділянку, а потім вступати у спадщину. Тому, дійсно, ми розуміємо, що всім фермерським господарствам, які займаються реальним господарством, важливо встигнути оформити права власності на земельну ділянку, для того, щоб мати можливість передати їх у спадщину.

Що стосується ситуації фермера з Хмельниччини, то проблема довгих і складних процедур, законодавчих прогалин, через які й виникає корупція, не нова. Це системна проблема, яка триває вже понад 20 років. Всі, хто стикався із земельними питаннями в останні 20 років, вони знають і проходили ці сім кіл пекла. І я за те, щоб такі складнощі ліквідувати.

AgroPolit.com: Як загалом у юридичній площині вирішити проблему спадкування права оренди с/г земель для наступних керівників фермерських господарств, де власник помер?

Олена Сукманова: Якщо ми кажемо про оренду державної землі, вона, в принципі, не передається у спадщину. Але якщо в договорі оренди буде передбачено, що в разі смерті правонаступник передбачає переведення всіх цих прав і обов’язків на правонаступника, тоді це матиме юридичний сенс.

AgroPolit.com: А на рівні закону можна визначити — якщо фермер помер, то орендовані ним землі та право оренди згідно з термінами, вказаними у договорі оренди, лишаються за новим господарем?

 

Олена Сукманова: Ви пропонуєте, щоб правонаступники фермера разом із господарством отримували право оренди за раніше укладеними договорами оренди держземель? Теоретично — це можна зробити на рівні закону, але треба виважено до цього підійти. Давайте не забувати, що все ж в оренду передається державна земля.

Випадки порушень реєстраторами при оформленні та переоформленні земельних ділянок є і їх більше серед реєстраторів сільських рад та комунальних підприємств

AgroPolit.com: Ви згадали про 10 тис. реєстраторів. Чи поліпшилася за рік їхня робота?

Олена Сукманова: Кількість скарг на дії реєстраторів за рік не зросла. Нещодавно я була на з’їзді Нотаріальної палати України, які є сьогодні, зокрема, реєстраторами і я побачила, що їх дуже турбує те, що ми їх відключаємо та публікуємо списки відключених нотаріусів. Як результат, вони оскаржують наші накази. Але я точно знаю, що в порівнянні з минулим роком, ситуація в роботі нотаріусів змінилася на краще й вона абсолютно інша. На жаль, поки що випадки порушень реєстраторами під час оформлення та переоформлення земельних ділянок є, і їх більше серед реєстраторів сільських рад та комунальних підприємств. Але крок за кроком ми покращуємо цю ситуацію.

AgroPolit.com: Скільки реєстраторів-порушників понесли покарання?

Олена Сукманова: Всі прізвища є на сайті Мін’юсту. Кількість осіб у цьому списку постійно змінюється. Когось відключили від доступу до реєстрів на кілька місяців і після завершення терміну відключення ці прізвища зникають із списку. На початок травня відключених 228. Серед них є й нотаріуси. Але більша частина саме реєстраторів.

Читати до теми: Антирейдерська комісія уряду «забуксувала» і не працює — заява

AgroPolit.com: Бувають випадки, коли нотаріус чи реєстратор відключений, а він продовжує працювати і робить якісь там реєстраційні дії. Чому так?

Олена Сукманова: Це можливо в одному випадку: нотаріус звертається до суду за оскарження нашого наказу й насправді його цікавить не так оскарження наказу, як захід-забезпечення. Тож суд зупиняє дію наказу, нотаріус включається знову, а потім вже і термін минув. Це єдиний механізм, який вони використовують для того, щоб продовжити працювати. Та є ухвала суду, і ми нічого не можемо зробити. З 2016 року до такого кроку вдалося 68 нотаріусів та реєстраторів.

AgroPolit.com: Минулого року Ви говорили нам в інтерв’ю, що не було відкрито жодної кримінальної справи за незаконними діями нотаріусів чи реєстраторів. Зараз що?

Олена Сукманова: Сьогодні відкрито багато кримінальних справ, але, принаймні те, що я знаю, за двома кримінальними справами вже є підозра й обвинувальний акт, справу направлено до суду. Тож ми очікуємо рішення суду.

AgroPolit.com: Можливо, варто створити реєстр недобропорядних реєстраторів?

Олена Сукманова: Я не хочу створювати більше ніякого реєстру. У нас уже є один (тимчасово відключених нотаріусів і реєстраторів) — і він діє. Нотаріальна палата навіть дуже образливо сприйняла його появу. Для них це завжди репутаційний ризик. Але в нашому розумінні це не список «чорних», «червоних» чи ще якихось нотаріусів, а просто відключених. Минулого року було декілька епатажних прізвищ нотаріусів і реєстраторів у цьому списку, яких ми відключили назавжди. Я сподіваюся, що ними дуже пильно слідкують правоохоронні органи: там уже є кримінальні провадження.

Читати до теми: Раді пропонують зупинити земельне рейдерство — ініціатива

AgroPolit.com: Була ідея повернути нотаріальне посвідчення договорів оренди, щоб посилити захист земельних ділянок від рейдерів. Що із цим задумом?

 

Олена Сукманова: В листопаді минулого року Мін’юст разом із народними депутатами, МінАПК та аграрними асоціаціями розробив законопроект «Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі». Але тоді він не знайшов підтримки серед депутатів. Зараз ми спільно з аграрним комітетом Ради переформатували його й зареєстрували під №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». У ньому якраз і є норма про нотаріальне посвідчення договорів оренди, щоб посилити захист земельних ділянок від рейдерів. Та водночас ми кажемо: не всі 100%договорів оренди мають посвідчуватися, а тільки якщо власник бажає, щоб з ним укладався договір оренди саме в нотаріальній формі, він може підійти до будь-якого реєстратора, нотаріуса в сільраду — й поставити там позначку. Якщо власник не бажає автоматичного продовження договору оренди, то він також може поставити певну позначку. Законопроект №8121 зробить також дві прості, але важливі речі: посилить захист права власності для власників земельних ділянок і посилить регульованість дій реєстраторів (є норми про обов’язковість використання публічних реєстрів, підвищення кваліфікації тощо).

Ми надали доступ реєстраторам і нотаріусам до демографічного реєстру та реєстру довіреностей… Вже є принципові домовленості з Державною судовою адміністрацією… для створення протоколу обміну даними з Єдиним державним судовим реєстром

AgroPolit.com: Прийняття закону можна чекати довго. А чи підготували Ви ще якісь «косметичні» технічні правки (як було з подвійною реєстрацією договорів оренди), щоби зменшити випадки агрорейдерства?

Олена Сукманова: Ми вже надали доступ реєстраторам і нотаріусам до демографічного реєстру та реєстру довіреностей, щоб вони могли перевіряти паспортні дані та, власне, видані довіреності й їхні деталі. Це дозволить уникнути підписання довіреностей за підробленими паспортами, а також нотаріуси зможуть наочно бачили текст поданої їм довіреності та зазначені в ній повноваження. Це важливо, бо зараз людина може прийти з довіреністю, нотаріус заходить у реєстр, звіряє дату видачі, але що саме було в тій довіреності — він не знає. Ми навіть стикалися з тим, що довіреність видавалася для отримання якоїсь довідки в БТІ, а в тексті підробленої довіреності вказувалося відчуження «заводів, пароходів».

Цьогоріч ми побачили ще одну проблему — це підроблені судові рішення, за якими знімаються арешти, за якими визнається право власності на майно. Вже є принципові домовленості з Державною судовою адміністрацією і ми зараз перебуваємо в стані технічної обробки створення протоколу обміну даними з Єдиним державним судовим реєстром. Реєстратор зможе, ввівши номер судового провадження, побачити конкретне рішення, а якщо його нема, то система фізично не спрацює, що також відсіє левову частку неправомірних дій із майном та землею. Я сподіваюся, що за два місяці ми це зробимо і на початок липня запустимо.

AgroPolit.com: Чи ефективна послуга sms-«маяк»?

Олена Сукманова: Цей сервіс працює через Лігу. Але ми незадоволені кількістю людей, які користуються послугою. Тому зараз, спільно зі Світовим банком, домовилися про те, що за їхній кошт буде введено технічну можливість надавати цю послугу на базі Міністерства юстиції і вартість буде значно дешевшою. Її дія поширюватиметься на об’єкти нерухомості, право оренди земельних ділянок, на корпоративні права та іпотеку. Вже в середині липня очікуємо її запуск, разом із введенням в дію нового ЄДР.

AgroPolit.com: Чи підтримуєте ініціативу депутатів про те, щоби ввести кримінальну відповідальність для правоохоронців за невиконання закону «Маски-шоу стоп»? Адже вони кажуть, що на практиці його виконання саботується правоохоронцями.

Олена Сукманова: Закон працює, бо я досі спілкуюся з професійною спільнотою адвокатів, а вони кажуть, що це абсолютно непорівнювані речі — те, як було до його прийняття, і після. Так, бувають випадки, коли і зараз навіть не допускають адвокатів на місце обшуку — його просто не дочікуються. Слідчі дії починаються без адвоката. Однак загалом значно зменшилася кількість обшуків без відеозапису — і це абсолютно практична річ. У законі сказано, що вони можуть робити обшук без відеозапису, але використати його в суді не можуть.

Є й інша проблема: у законі наголошується, що надання дозволу на проведення слідчої дії чи обшуку відбувається в суді лише за допомогою аудіозапису, а з наступного року — відеозапису. Ось тут ми маємо проблему, бо правоохоронні органи звертаються із клопотанням, правоохоронець просто не приходить на засідання, а суддя думає, що він же не буде сам на сам із собою розмовляти. Тому суд без аудіозапису робить ці ухвали, як і раніше.

Щодо відповідальності, то її посилення потрібне. Я це підтримую. Але потрібно бути обережним, і все ж зберегти баланс інтересів. Адже злочини, податкові ями, фіктивні компанії та економічні порушення є. Якщо напишемо у законі, що за все буде кримінальна відповідальність, то будь-якому слідчому легше буде не робити нічого, аніж зробити щось і понести кримінальну відповідальність. Ця межа відповідальності повинна бути збалансованою між представниками правоохоронного органу й самим органом. Ми розуміємо, що зараз у законі є відповідальність держави в особі її органів за незаконні дії чи бездіяльність, але фактично вона не працює.

Про конфлікт із компанією Resilient & Agromino

AgroPolit.comНа сайті Latifundist.com вийшло інтерв'ю генерального директора компаній Resilient і Agromino Петра Томана, де він заявляє, що на їхню компанію було скоєно рейдерський напад у Білоцерківському районі, яке, за його словами, стало можливим за допомогою Комісії при Мін'юсті. Як ви можете прокоментувати ці звинувачення?

Олена Сукманова: Я читала інтерв’ю пана Петра Томана на вашому сайті. Хочу наголосити, що в інтерв’ю він детально розповідає про фактичні обставини цієї історії. Про те, що хтось підробив документи і підписи, про те, що в лютому люди вийшли обробляти землю і побачили там орендарів тощо. Але хочу наголосити, що Комісія Мін’юсту — не слідчий орган, щоб з’ясовувати, чи справжній підпис, чи був якийсь умисел, чи дійсно люди виходили зимою на поле, чи кажуть вони правду. Комісія перевіряє виключно правильність реєстраційних дій, а не обставини, які їм передували, чи які призвели до цих дій. Я дуже хочу, щоб усі це розуміли.

У даному випадку Комісія виявила, що договори оренди компанії не відповідали вимогам законодавства: не містили їхніх невід’ємних частин, зокрема, плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акта приймання-передачі об’єкта оренди. Окрім того, в порушення закону, державні реєстратори, які раніше зареєстрували ці договори оренди, не перевірили повноваження осіб, котрими було підписано зазначені договори, зокрема в реєстрі не було статутів орендарів, де визначено їхні повноваження, а також відповідність зареєстрованих прав до 1 січня 2013 року.

Саме через ці порушення Комісія ухвалила своє рішення. Я розумію, що, можливо, хтось використав цю ситуацію, побачивши в реєстрі дані невідповідності. Але ми керуємося виключно законом. У нас немає упередженого ставлення до тих чи інших сільгосппідприємств. Для нас не грає ролі, іноземна це компанія чи українська. Головне для нас — вимоги закону. Тому, коли до Комісії надійшла подібна скарга вже від даної компанії щодо реєстрації інших земельних ділянок, її було частково задоволено.

AgroPolit.com: Чи має право міністерство скасовувати рішення державних реєстраторів, які були прийняті до наділення законом його такими повноваженнями, тобто, до 01.01.2016 року?

Олена Сукманова: Положеннями чинного законодавства не встановлено, що Мін’юст не бере до розгляду скарги на відповідні дії, які мали місце до 1 січня 2016 року. Закон не передбачає такої підстави для відмови у розгляді скарги.

AgroPolit.com: Як Ви можете прокоментувати той факт, що адміністративні суди визнають незаконними накази міністерства про скасування таких рішень на підставі статті 58 Конституції України, яка передбачає, що закони не мають зворотної в часі дії?

 

Олена Сукманова: По-перше, давайте не забувати про те, що в Україні немає прецедентної системи права. А по-друге, є абсолютно протилежні рішення судів, котрі кажуть про те, що Комісія має право розглядати такі скарги у разі, якщо там є порушення. Я наголошую, що під час розгляду цих скарг Комісія керується правовими нормами, які діяли саме у той період, коли проводилася реєстраційна дія. Для розуміння логіки цього процесу, уявімо, що створився новий правоохоронний орган, чи реорганізувався якийсь суд. Чи мають вони право розглядати злочини, які були скоєні до моменту їхнього створення? Звісно, що так. Саме такою логікою і керується комісія. До речі, у судовому провадженні у справі 826/4906/17 колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Міністерство юстиції наділене повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність реєстратора, які вчинені до 1 січня 2016 року.

AgroPolit.com: Як зобов'язана діяти Комісія Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та саме міністерство у разі, якщо подану скарга було оформлено з порушенням встановлених законом вимог? Чи передбачена законом у такому випадку можливість для скаржника усунути недоліки скарги після її подання?

Олена Сукманова: Неправильно оформлені скарги надходять у комісію дуже часто. Я де тільки можу розповідаю і закликаю всіх почитати вимоги закону перед тим, як подавати скаргу. Це не так складно. Вимоги до оформлення скарг є на сайті Мін‘юсту, окремо ми підготували відповідну презентацію про те, як правильно складати скаргу, яка є на сайті Мін’юсту. Якщо скарга неточно оформлена, якщо порушено строк її подання, якщо неправильно засвідчені документи, які долучаються до скарги, Комісія ухвалює мотивоване рішення про відмову у її задоволені. Але якщо особа має можливість подати доповнення до скарги (наприклад, правильно засвідчені копії документів) до моменту винесення рішення Комісією, то вона бере всі ці документи до уваги.

AgroPolit.com: Чи є для Комісії міністерства достатнім аргументом дотримання терміну оскарження те, що скаржник дізнався про оскаржуване рішення з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої набагато пізніше, ніж через 2 місяці з моменту прийняття оскаржуваного рішення? У таких випадках бере до уваги Комісія той факт, що зазначений реєстр давно є відкритим і інформацію з нього можна отримати в будь-який момент?

Олена Сукманова: Закон каже, що рішення, дії та бездіяльність реєстратора можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішень, які оскаржуються, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав. У Комісії немає можливості дослідити, коли саме людина дізналася. Члени Комісії — не ясновидці. Ухвалюючи рішення, Комісія базується на документі, яким людина підтверджує дату, коли вона дізналася. Якщо є витяг з реєстру — у нас немає підстав не довіряти йому. Але якщо іншою стороною надано документи, які свідчать, що людина знала про цю обставину раніше, то Комісія бере ці факти до уваги і може відмовити у розгляді цієї скарги саме з причин пропуску строку. Серед таких документів можуть бути: листування з цього приводу за рішенням скаржника, рішення судів, у яких він брав участь, кримінальна справа тощо.

AgroPolit.com: Чи має Міністерство повноваження оцінювати дійсність документів, на підставі яких реєстратором було прийнято оскаржуване рішення? Чи може міністерство скасувати рішення реєстратора, якщо під час розгляду скарги було встановлено, що реєстраційні дії проводилися на підставі підроблених документів? Якщо немає, то як має відреагувати міністерство в даному випадку?

Олена Сукманова: Давайте почнемо з другої частини вашого питання про те, чи може Мін’юст встановити в процесі розгляду скарги, що реєстраційна дія була проведена на підставі підроблених документів. Ні. Бо це компетенція не Комісії, та й не Мін’юсту. Це виключно компетенція розслідування у рамках кримінальної справи, або судового провадження на підставі відповідних експертних висновків. Тому, в жодному разі, такий аргумент не може стати для Комісії підставою для скасування реєстраційної дії.

AgroPolit.com: Чи зобов'язана Комісія Міністерства юстиції повідомити правоохоронні органи про факт підробки документів у разі, якщо прямо на її засіданні скаржник заявляє, що він не підписував скаргу і його підпис на ній підроблено?

Олена Сукманова: У разі, якщо під час розгляду скарги Комісія знаходить факти, які можуть стати предметом досудового розслідування, вона має право звернутися до правоохоронних органів з відповідним повідомленням. Комісія використовує це право, і в нас є випадки, коли ми зверталися до правоохоронних органів. Але лише заява про те, що скаржник не підписував скаргу, чи договір, чи інший документ — це передусім твердження особи. За законом, якщо особа вважає, що її права порушені, вона має право звернутися або до суду, або до правоохоронного органу, і доводити факти підробки документів.

AgroPolit.com: Що Ви порадили б зараз чеським інвесторам?

Олена Сукманова: По-перше, зробити аудит усіх реєстрацій договорів оренди. По-друге, найліпшим випадком у даній ситуації буде мирова угода. Якщо ж ні, то звертатися до суду. Це єдине, що я можу порадити в рамках правового поля.

AgroPolit.com: Чи можна вважати закритою ситуацію з Бережинкою?

Олена Сукманова: Її можна буде назвати закритою, коли буде один власник у підприємства. Зараз там і досі залишається 35%за Трибиненком, які ми повернули, а 65% іще не повернуто. Ситуація — в судах. Уже є декілька експертиз, які суперечать одна одній. Трибиненко фізично контролює це підприємство, але поки існуватиме судове провадження, до тих пір вони там матимуть конфлікт.

AgroPolit.com: Ви відчули, що за рік роботи аграрного рейдерства в країні поменшало? Який Ваш план на новий рік?

Олена Сукманова: Я відчула, що стало легше. Добре пам’ятаю серпень 2017 року — цю Бережинку, «Перлину Поділля» йі решту ситуацій. Зараз ситуація з рейдерством далека від ідеальної, але вона стала м’якшою. Немає стільки відвертих захоплень із фізичними протистояннями. Я рада, що за цей рік ми встигли скасувати подвійну реєстрацію договорів оренди на с/г землі та ще низку важливих речей. Моя мета на це рік — це щоб антирейдерська комісія припинила своє існування через відсутність скарг.

Автор статті: Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Фото:Агрополіт

1
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: