Нові закони: не платити аліменти стає дедалі важче

Жорсткі заходи, які запровадила Україна щодо батьків, які роками не сплачують аліментів, є виправданими і вже дають перші результати, кажуть експерти, повідомляє dw.com.

Верховна Рада України продовжує курс на більш жорстке покарання батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Тепер, окрім позбавлення права вільно виїздити за кордон, на керування автомобілем, користування зброєю і полювання, про що йдеться у законі, який набрав чинності у лютому цього року, неплатникам аліментів загрожуватиме ще й тюремне ув’язнення.

У вівторок, 3 липня, українські депутати ухвалили ще один закон, який передбачає нові форми відповідальності за ухилення від сплати аліментів на дитину. Він дозволяє системі виконавчого провадження здійснювати автоматизований арешт коштів особи, яка заборгувала за виплатами на утримання дитини. Окрім цього, особу, котра три місяці не сплачувала аліменти на утримання дитини з інвалідністю та тяжкими вродженими вадами розвитку, каратимуть суспільно корисними роботами строком від 120 до 240 годин. За злісне ухилення від відбуття цього виду покарання боржника можуть засудити до двох років позбавлення волі.

Користуйтеся консультацыэю: Виїзд неповнолітніх за кордон: як не порушити закон?

Звичка ігнорувати правосуддя

Як свідчить статистика українського міністерства юстиції, станом на 2017 рік у країні налічувалося понад 500 тисяч проваджень щодо стягнення аліментів. "Це була колосальна велика категорія справ", - підтвердила у розмові з DW експертка програми реформування правоохоронної і судової систем аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Тетяна Ющенко.

На її думку, головною причиною цієї ситуації є те, що за останні десятиліття в Україні сформувався правовий нігілізм, тенденція неповаги до виконання судових рішень. "До них ставилися як до простого папірця, знаючи, що є безліч механізмів, щоб уникнути відповідальності за невиконання судового рішення", - каже Тетяна Ющенко. Ще одна причина полягає у загальному падінні рівня життя людей, відзначає експертка. Проте вона зауважує, що їй доводилося стикатися з багатьма випадками, коли неплатники - доволі заможні і успішні люди.

Каральні заходи, які виховують

Тетяна Ющенко переконана, що ухвалені Верховною Радою законодавчі зміни до Закону щодо посилення відповідальності тих, хто систематично ухиляється від сплати аліментів, будуть ефективними. Вона навела офіційну статистику від Мін’юсту, яка свідчить про те, що відповідно до нового закону на кінець травня вже понад 110 тисяч осіб було обмежено у праві виїзду за кордон і приблизно таку ж саму кількість було позбавлено прав на керування авто.

"Такі заходи, безперечно, дієві", - наголошує вона, пояснюючи, що якщо досі аліментник-боржник не відчував на собі жодних наслідків від ухилення від сплати грошових виплат на дитину, то тепер "держава забирає у нього те, що може приносити йому прибуток". Крім цього, відтепер не платити аліменти в Україні стало невигідно, адже через рік несплати на цю суму нараховується пеня у розмірі 20 відсотків. "Це суворі, певною мірою каральні заходи, але вони виконують і виховну функцію для громадян країни", - наголошує Тетяна Ющенко.

З аліментниками ніде не панькаються

Проблема системної невиплати аліментів не є суто українською. За даними Німецького інституту допомоги молоді та родинного права в Гайдельберзі, загалом у світі близько половини усіх батьків, зобов'язаних сплачувати аліменти, їх недоплачують або зовсім не платять. При цьому кожна країна шукає власні методи, якими все-таки змушує несумлінних батьків згадати про свої фінансові зобов'язання перед власними дітьми.

Так, українська влада вирішила запозичити у США практику, коли державні органи тиснуть на "больові" точки неплатників аліментів, конфіскуючи у них закордонні паспорти, водійські права, скасовуючи ліцензії на полювання. А у Франції боржник, який ухиляється від виконання суспільно-корисних робіт, присуджених як покарання за невиплату аліментів, може потрапити на два роки за грати.

У Німеччині аліментнику, який не виконує своїх зобов’язань, відділ опіки місцевого управління молоді спочатку надсилає чемного листа із закликом сплатити борг. Якщо він залишається без відповіді, тоді на боржника подають до суду. Зазвичай, чемного листа від державних органів виявляється достатньо, бо судитися з державою ніхто не хоче. Якщо ж все-таки аліментник ігнорує і судове рішення, то держава починає сама сплачувати на утримання дитини так званий "аванс з виплати аліментів", а його загальна сума ставиться у борг аліментнику, який той зобов’язаний погасити чи відпрацювати, інакше не зможе отримати жодних позик чи кредитів. Аліменти зазвичай утримуються безпосередньо із заробітної плати.

Читайте статтю: Виїзд за кордон дитини без згоди одного з батьків - судова практика

Автор новини: Вікторія Власенко

Фото: khersonci.com.ua