НКР при ВАСУ: З якого моменту починається перебіг річного строку, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження?

ДОВІДНИК: Таблиця строків позовної давності адвоката Олександра Бодашко

Читайте статтю: Позов про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком

Верховний суд: початок відліку строку позовної давності у справах про ДТП

В течение какого срока после расторжения брака можно поделить имущество?

Позовна давність може бути збільшена до 50 років у кредитних спорах з банком

Аналізуйте судовий акт: ЕСПЛ: Поновлення судом строку оскарження без обгрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд (ЕСПЛ, ст. 6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод)

Не тільки «не знав», а і «не міг довідатись» - обов’язкова умова для поновлення строку позовної давності для задоволення клопотання позивача (ВСУ від 16 листопада 2016 р. у справі 6-2469цс16)

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (ВСУ у справі № 6-1138цс15)

Позови прокуратури подаються в межах загального строку позовної давності з моменту коли держава в особі її органів довідалась або могла довідатись про порушення своїх прав та інтересів (ВСУ у справі № 6-3089цс15 від 8 червня 2016р.)

Строк позовної давності починається з моменту пред’явлення банком вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом (ВСУ від 9 листопада 2016 р. у справі №6-2251цс16)

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА ПРИ ВИЩОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

УЗАГАЛЬНЕНИЙ НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

1. Проблема правозастосування

У судовій практиці виникла проблема в застосуванні приписів абзацу третього частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), яким установлено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Особливість цієї проблеми полягає у:

- правильному розумінні поняття «оголошення оскаржуваного судового рішення» та в тому, чи є воно тотожним поняттю «проголошення судового рішення»;

- визначенні моменту оголошення оскаржуваного судового рішення;

- установленні початку перебігу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Зазначені питання виникають у судовій діяльності на стадії відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі.

З метою вирішення окреслених питань членам Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (далі – НКР при ВАСУ) було дано завдання дослідити їх та надати відповідні наукові висновки.

У дослідженні брали участь 11 членів НКР при ВАСУ, зокрема свої правові позиції з викладеного у листі питання висловили заступник Голови НКР Цуркан М.І., члени НКР Базов В.П., Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Куйбіда Р.О., Монаєнко А.О., Прудивус О.В., Савенко М.Д. Савченко Л.А., Саприкіна І.В., Усенко Є.А.

2. Узагальнене обґрунтування науково-консультативного висновку

2.1. Статтею 189 КАС України встановлено порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Абзацом третім частини четвертої цієї статті визначено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Метою зазначеної норми є забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб’єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення. Тому й тлумачення цієї норми проведено з урахуванням мети її прийняття.

2.1.1. Для правильного розуміння поняття «оголошення оскаржуваного судового рішення» та чи є воно тотожним поняттю «проголошення судового рішення» необхідно враховувати таке.

Частиною першою статті 167 КАС України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу з нарадчої кімнати.

Згідно з тлумачним словником української мови поняття «оголошувати» означає публічно повідомляти, заявляти про щось, оприлюднювати якусь інформацію; синонім – інформувати, сповіщати, оповіщати, розголошувати(1), а поняття «проголошувати» – офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; офіційно оголошувати кого-небудь обраним або поставленим на керівну посаду; публічно проголошувати промову(2).

Аналіз такого визначення поняття «оголошення судового рішення» дозволяє стверджувати, що це поняття означає не тільки «оголошення судового рішення вголос», а й оприлюднення судового рішення за допомогою інших способів оприлюднення з урахуванням особливостей відповідного судового провадження.

Отже, поняття «оголошення судового рішення» не тотожне поняттю «проголошення судового рішення»: перше з них є загальним, а друге родовим поняттям, а саме одним із способів оголошення судового рішення.

2.1.2. Іншим способом оголошення судового рішення є отримання копії судового рішення. Такий спосіб оголошення судового рішення використовується і передбачений під час розгляду адміністративної справи в письмовому чи скороченому провадженні (ч.8 ст.183-2, ч.2 ст.186 КАС України), а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а саме проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення (ч.2, 3 ст.186 КАС України). Такий спосіб оголошення ухвали суду також застосовується, якщо вона постановлена судом без виклику особи, яка її оскаржує (ч.3 ст. 186 КАС України).

Отже, оголошення судового рішення у спосіб отримання копії судового рішення має місце у таких випадках:

- прийняття постанови у скороченому провадженні (ч.8 ст.183 КАС України);

- прийняття судового рішення у письмовому провадженні (ч.2, 3 ст.186 КАС України);

- проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення (ч.2, 3 ст.186 КАС України);

- постановлення судом ухвали без виклику особи, яка її оскаржує (ч.3 ст.186 КАС України.

2.1.3. В адміністративному судочинстві оголошення судового рішення здійснюється ще в один спосіб.

Приписами абзацу другого частини другої статті 186 КАС України передбачено, що якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до частини четвертої статті 167 КАС України якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням суб’єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, суд не надсилає копії такого рішення, а лише повідомляє суб’єкта владних повноважень у порядку, передбаченому частиною першою статті 38 цього Кодексу, про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок про те, що під оголошенням судового рішення в адміністративному судочинстві слід розуміти також отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

2.1.4. Комплексне та системне вивчення викладеного вказує на таке.

Поняття «оголошення судового рішення» не є тотожним поняттю «проголошення судового рішення»: перше є загальним, а друге родовим поняттям.

З урахуванням викладеного в контексті приписів абзацу третього частини четвертої статті 189 КАС України під оголошенням судового рішення в адміністративному судочинстві необхідно розуміти такі способи (види):

1) проголошення судового рішення прилюдно в судовому засіданні;

2) отримання копії судового рішення;

3) отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії судового рішення в суді.

2.2. Для визначення моменту оголошення оскаржуваного судового рішення необхідно враховувати таке.

Моментом оголошення судового рішення є день (дата) його оголошення. Ключовим у цьому є те, що момент оголошення оскаржуваного судового рішення залежить від способу його оголошення.

Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу з нарадчої кімнати (ч.1 ст.167 КАС України). У судовому рішенні зазначається дата, час та місце його прийняття (п.1 ч.1 ст.163, п.1 ч.1 ст.165 КАС України).

Отже, якщо оголошення судового рішення здійснюється у спосіб його проголошення, то моментом оголошення судового рішення є час і день (дата) його проголошення.

Моментом оголошення судового рішення у спосіб отримання копії судового рішення є день (дата) отримання копії судового рішення (ч.8 ст.183-2; ч.2, 3 ст.186 КАС України), прийнятого в письмовому чи скороченому провадженні.

Якщо судове рішення оголошено у спосіб отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії судового рішення, то моментом оголошення судового рішення є день (дата) отримання такого повідомлення.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що моментом оголошення судового рішення є:

- день (дата) проголошення судового рішення;

- день (дата) отримання копії судового рішення;

- день (дата) отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії судового рішення.

2.3. Під час визначення початку перебігу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення необхідно враховувати таке.

Частиною першою статті 103 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 189 КАС України незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Установлено, що моментом оголошення судового рішення є день (дата) проголошення судового рішення; день (дата) отримання копії судового рішення; день (дата) отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії судового рішення.

Системний аналіз викладеного дозволяє зробити висновок про те, що початком спливу одного року на апеляційне оскарження, який передбачено абзацом третім частини четвертої статті 189 КАС України, є наступний день після оголошення судового рішення, а саме: після дня проголошення судового рішення; після дня отримання копії судового рішення; після дня отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії судового рішення.

2.4. Відповідно до частини другої статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Частиною третьою статті 186 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частини восьмої статті 183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Отже, необхідно враховувати, що початок перебігу річного строку з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження, у разі подання апеляційної скарги прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень починається разом із початком перебігу строку на апеляційне оскарження, однак залежно від виду провадження(3).

3. Висновки

3.1. Під оголошенням судового рішення в контексті частини четвертої статті 189 КАС України необхідно розуміти:

1) проголошення судового рішення прилюдно в судовому засіданні (частина перша статті 167 КАС України);

2) отримання копії судового рішення за результатами розгляду справ у порядку скороченого (частина восьма статті 183-2 КАС України), письмового провадження та у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (абзац перший частини другої та частина третя статті 186 КАС України) або без виклику особи (частина третя статті 186 КАС України);

3) отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови в суді (абзац другий частини другої статті 186 КАС України).

3.2. Річний строк, передбачений абзацом третім частини четвертої статті 189 КАС України, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження, починається:

1) з наступного дня від дня проголошення судового рішення – для рішень, які були прилюдно проголошені у судовому засіданні за правилами статті 167 КАС України;

2) з наступного дня від дня отримання копії постанови – для рішень, які були прийняті судом у порядку скороченого провадження відповідно до частини сьомої статті 183-2 КАС України та копії судових рішень прийнятих в порядку письмового провадження та ухвал, постановлених судами без виклик осіб, які їх оскаржують (ч.2, 3 ст. 186 КАС України);

3) з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з дня отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду відповідно до абзацу другого частини другої статті 186 КАС України.

3.2.1. Початок перебігу річного строку з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження, у разі подання апеляційної скарги прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень завжди починається разом із початком перебігу строку на апеляційне оскарження.

(1) Тлумачний словник української мови / за ред. д.ф.н., проф. В.С. Калашника. – Х.: Белкар-книга, 2005. – С. 428.

(2)Тлумачний словник української мови / за ред. д.ф.н., проф. В.С. Калашника. – Х.: Белкар-книга, 2005. – С. 567.

(3)Такий висновок поширюється лише на досліджувану проблематику правозастосування, а саме коли судові рішення оголошуються. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено й інші точки відліку строку на апеляційне оскарження. Наприклад, відповідно до частини сьомої статті 1833 КАС України ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.