Неповага стає небезпечною! РС України ухвалила рекомендації щодо реагування суддів на прояв неповаги до них у судовому процесі

Рада суддів України звернула увагу суддів на необхідність реагування на прояви неповаги до суддів та затвердила рекомендації щодо притягнення до відповідальності за такі правопорушення. Про це йдеться у рішенні РСУ від 4 листопада 2016 року № 74.

При цьому питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Такими правопорушеннями вважаються злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача; непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого; порушення порядку під час судового засідання; вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил; невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

Аналізуйте судовий акт: 15 діб адміністративного арешту за відмову припинити зйомку відкритого судового засідання (громадянин був у залі, та не був учасником справи) (Вовчанський районний суд Харківської області від 14 листопада 2016р., суддя Уханьова)

У разі вчинення будь-яких із вищезазначених дій суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Строк розгляду справи за вчинення дій, що виразилась: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил - протягом доби. В той час, як за вчинення дій у вигляді злісного ухилення експерта, перекладача від явки в суд та невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства передбачений загальний строк притягнення до адміністративної відповідальності передбачений п'ятнадцятиденний строк.

Якщо під час розгляду цивільної, господарської, кримінальної, адміністративної справи оголошено перерву через неповагу до суду, з моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП.

Розгляд справи розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: складу суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки.

Після роз’яснення прав та обов’язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, розглянувши справу про ад­міністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При цьому суди мають враховувати, що фіксація правопорушення за допомогою протоколу у справі про адміністративне правопорушення не здійснюється; постанова суду за результатом розгляду справ вказаної категорії суддями господарського, адміністративного, апеляційного, вищого або Верховного Суду України за наслідком розгляду справи за ст. 185-3 КУпАП є остаточною та оскарженню не підлягає; постанова у справі про адміністративне правопорушення долучається до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковується її за тим самим єдиним унікальним номером.

Варто зазначити, що за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, передбачено штраф від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: Українське право