На віддаленому архіпелазі знайшли останки китобоїв, які страждали від цинги (фото)

Археологи, які досліджують кладовище XVII століття у Високій Арктиці, виявляють свідчення небезпек, що переслідували китобоїв раннього Нового часу, включаючи важку фізичну працю та такі хвороби, як цинга. Про це пише Live Science.

Сумно, що це місце поховання швидко зникає через зміну клімату, що перетворює археологічні розкопки на гонку з часом.

Лікнесет, що в перекладі з норвезької означає "Трупний мис", - найбільше місце поховання китобоїв на Шпіцбергені, архіпелазі, розташованому на півдорозі між Північним полюсом і північним узбережжям Норвегії. Там було виявлено сотні неглибоких могил, позначених кам'яними курганами, на кладовищі, що належить до періоду розквіту арктичного китобійного промислу XVII-XVIII століть.

У дослідженні, опублікованому в журналі PLOS One, археологи вивчили 20 поховань з Лікнесета і виявили, що поховані там чоловіки прожили коротке, важке життя, і що ці поховання знаходяться під загрозою руйнування через зміну клімату.

"Ранній сучасний арктичний китобійний промисел був одним із перших великомасштабних видів видобутку ресурсів у Європі, і робота була значною мірою ручною", - розповіла Ліза Локту, перша авторка дослідження та археологиня з Норвезького інституту досліджень культурної спадщини.

Локту написала дослідження у співавторстві з Елін Терезою Бредхольт, судовою антропологинею з Університетської лікарні Осло.

Робота китобоїв була надзвичайно фізично важкою і включала такі завдання, як керування човнами, вивезення живих китів, буксирування туш, обробка жиру та важка робота на борту суден у холодних, вологих і фізично виснажливих умовах. Локту сказала:

"Що вражає в скелетних рештках, так це те, що ми можемо побачити відображення цього робочого навантаження в тілі".

Під час аналізу скелетів китобоїв вчені виявили ознаки дегенеративного захворювання суглобів, травм і значних навантажень у плечах, верхній частині грудної клітки, хребті, стегнах, колінах і стопах чоловіків.

"У кількох дуже молодих людей вже спостерігаються ознаки сильного зносу та дегенерації, зазвичай характерні для набагато пізніших вікових стадій", - сказав Локту, припустивши, що ці чоловіки тривалий час перенапружували свій організм.

Важливо, що у переважної більшості китобоїв також були виявлені ознаки цинги - дефіциту вітаміну С, що призводить до м'язової слабкості, кровоточивості ясен, випадіння зубів, анемії та безлічі інших проблем. Цинга рідко зустрічається в сучасних країнах, де доступні свіжі фрукти та овочі, але в XV - середині XIX століть вона часто вражала моряків, які здійснювали далекі подорожі.

У той час європейці не розуміли біологічної причини цинги і, як правило, уникали вживання в їжу продуктів, які споживали корінні жителі Арктики для профілактики цього захворювання, таких як муктук - страва з китової шкіри та жиру, що є хорошим джерелом вітамінів С і D.

"Цинга вражає не тільки кістки; вона також послаблює імунну систему, підвищує вразливість до інфекцій, уповільнює загоєння ран і сприяє загальному погіршенню здоров'я. Ми вважаємо, що це, ймовірно, зіграло важливу роль у фізичному ослабленні чоловіків", - сказала Локту.

Цікаво, що дослідники також виявили стоматологічні свідчення того, що більшість чоловіків курили люльку. Постійно стискаючи глиняну люльку між зубами, чоловіки утворили круглі поглиблення на емалі. Відомо, що куріння виснажує запаси вітаміну С в організмі, що могло сприяти розвитку цинги. Локту сказала:

"Хоча саме по собі куріння не може пояснити цингу, вживання тютюну потенційно могло погіршити загальний стан здоров'я та викликати харчовий стрес. Судячи з усього, тривала важка праця, харчовий стрес, хвороби та загальна фізична слабкість зрештою стали "останньою краплею", яка остаточно підірвала й без того ослаблені тіла".

Локту і Бредхольт також зосередили своє дослідження на Лікнесете, оскільки частина поховання вже втрачена через прибережну ерозію. Вони порівняли поховання, розкопані в три різні періоди - наприкінці 1980-х, 2016 та 2019 роках - і виявили, що зона поховань, яка збереглася у вічній мерзлоті та була виявлена 40 років тому, вже почала руйнуватися через кліматичні процеси, зокрема швидке потепління в Арктиці. Це може створити проблеми для майбутніх досліджень китобоїв раннього Нового часу.

"Швидке потепління в Арктиці прискорює деградацію археологічних пам'яток, що збереглися у вічній мерзлоті, що робить багаті на органічні речовини китобійні поховання на Шпіцбергені одними з найбільш вразливих об'єктів культурної спадщини", - написали дослідники.

Стародавній скелет динго, виявлений уздовж річки Баака (Дарлінг) в Австралії, дає археологам рідкісну можливість зазирнути в життя корінних громад, які жили поруч із дикими собаками майже 1000 років тому.

Судячи з усього, тварина пережила серйозні травми, перш ніж була навмисно похована на церемоніальному місці, яке залишалося активним ще довго після її смерті.