68
0
3590
Як всім відомо, 26 листопада 2018 року Верховною Радою України затверджено Указ Президента України, яким введено воєнний стан в Україні.
Хоча, на сьогодні, Уряд стверджує про те, що його введення ніяким чином не відобразиться на життєдіяльності громадян України, проте, на нашу думку, його введення передбачає можливість застосування досить широкого спектру обмежень як для фізичних осіб, так і для бізнесу в цілому.
Зокрема, обмеження можуть стосуватися гарантій недоторканності житла, таємниці листування та телефонних розмов, втручання в особисте життя, свободи пересування, свободи слова, права брати участь у виборах, мирних зібрань, вільного розпорядження своєю власністю, права на зайняття підприємницькою діяльністю, права на вільний вибір праці (трудова повинність), а також права на освіту.
Також, Президентом зазначено про можливість тимчасових обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Водночас, слід пам’ятати, що зазначені обмеження можуть стосуватися тільки юридичних осіб, які знаходяться на території Вінницької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської області, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
Надалі, наводимо приклади та порядок застосування найбільш суттєвих для юридичних осіб обмежень, які можуть бути застосовані з боку держави в умовах воєнного стану.
Відчуження рухомого та нерухомого майна юридичних осіб.
Під час дії воєнного стану допускається можливість вилучення або відчуження майна підприємства для військових потреб, яке має відбуватись з чітким дотримання встановленої законом процедури.
У першу чергу, слід розрізняти поняття «вилучення» та «відчуження» майна:
Відчуження може бути здійснено тільки щодо приватного та колективного майна з повним відшкодуванням його вартості, а вилучення може бути здійснено тільки щодо державного майна без відшкодування вартості такого майна.
Для здійснення відчуження/вилучення майна підприємств військовим командуванням має бути прийняте відповідне рішення, яке погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Після цього, складається акт про примусове відчуження або вилучення майна, який має бути встановленої законом форми та підписується власником майна і уповноваженими особами військового командування.
Водночас, слід мати на увазі, що закон дозволяє здійснити вилучення чи відчуження майна та складання відповідного акту без участі власника. У такому разі, за власником зберігається право ознайомлення з таким актом, шляхом вручення його під розписку.
Саме з дати підписання такого акта майно підприємства стає державною власністю.
Окремо слід зупинитись на питанні відшкодування вартості відчуженого майна.
Як вже зазначалось, при відчуженні майна в умовах воєнного стану, власнику майна обов’язково має бути відшкодована його вартість.
Законом передбачено два способи відшкодування вартості майна: попередній та наступний.
Попереднє повне відшкодування вартості майна здійснюється на момент підписання відповідного акту. У такому випадку розмір відшкодування визначається на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки.
У разі наступної повної компенсації відшкодування вартості майна здійснюється після скасування правового режиму воєнного стану на підставі заяви колишнього власника до військового комісаріату за місцем відчуження майна. До даної заяви має бути долучений акт і документ про оцінку майна.
Незалежно від способу відшкодування вартості майна, при відчуженні майна має бути проведена його експертна оцінка, яка й визначить належний розмір відшкодування.
Варто зауважити, що закон також надає власнику право повернути відчужене в нього майно, але виключно після скасування правового режиму воєнного стану та за умови, що таке майно зберіглось. У такому випадку повернення майна здійснюється виключно в судовому порядку.
Також, колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Залучення працівників юридичної особи до виконання робіт, що мають оборонний характер (трудова повинність).
Керівники юридичних осіб мають розуміти, що в умовах воєнного стану їх працівники можуть бути залучені на короткострокових умовах до виконання суспільно корисних осіб. При цьому, наявність згоди працівника не є обов’язковою.
Рішення про трудову повинність приймає військове командування разом з місцевими органами та до відома населення воно доводиться за допомогою ЗМІ. В рішенні зазначаються обставини, які склалися в регіоні і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення. Також зазначаються причини необхідності залучення працездатних осіб, критерії відбору (вік, професія, спеціальність), перелік видів суспільно корисних робіт, межі територій, де планується виконувати роботу, строк їх виконання та підприємства, де працюватимуть такі особи.
До суспільно корисних робіт можуть залучатися всі працездатні особи, навіть якщо особа безробітна, або це студент вищого навчального закладу. Оповіщення, збір і комплектування осіб, що залучені до виконання суспільно корисних осіб забезпечується військовим командуванням.
Також, законодавством передбачена можливість бронювання підприємствами своїх працівників для забезпечення функціонування підприємства під час воєнного стану. На заброньованих працівників не розповсюджується трудова повинність та мобілізація. Претендувати на таке бронювання можуть підприємства, що мають особливі мобілізаційні завдання, важливі як для армії, так і для цивільного населення. Наприклад, виробництво спеціальних засобів захисту, продуктів харчування, одягу, військової амуніції, тощо.
Пріоритетність військових замовлень.
При здійсненні господарської діяльності юридичною особою, ви маєте бути готові до непередбачуваних затримок при виконанні контрагентами ваших замовлень. Це зумовлено тим, що в умовах воєнного стану при виконанні підприємствами будь-яких замовлень, пріоритет має надаватися військовим замовленням. У першу чергу, це стосується підприємств, які надають логістичні, ремонті та будь-які інші послуги, які можуть бути необхідні для забезпечення потреб армії.
Підсумовуючи викладене, зазначаємо, що у даній статті наведені лише деякі види обмежень, які можуть бути застосовані по відношенню до юридичних осіб в умовах воєнного стану.
Водночас, варто пам’ятати, що введення воєнного стану не зумовлює автоматичне запровадження вищезазначених обмежень, а потребує подальшого прийняття окремих рішень уповноважених на те органів щодо кожного виду обмеження в індивідуальному порядку.
Наші контакти: http://holgroup.com.ua/ https://www.facebook.com/HolGroup.com.ua/ https://www.instagram.com/hol_group/
Автор консультації: HolGroup
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
416
Коментарі:
0
Переглядів:
6740
Коментарі:
0
Переглядів:
445
Коментарі:
0
Переглядів:
554
Коментарі:
0
Переглядів:
241
Коментарі:
0
Переглядів:
856
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.