Мобілізація та військовий облік повністю перекладена на громадян

З початком повномасштабної російської агресії проти України у 2022 році з’ясувалось, що в питаннях військового обліку за 30 років незалежності наведено лад не було. Навіть після 2014 року ніхто системно не підходив до цього питання, не говорячи вже про питання мобілізації.

В більшості це було пов’язано з тим, що вся ця система якось працювала ще з радянських часів і міністри оборони, якими стали у нас цивільні особи також не дуже сильно на це звертали увагу.

Але з гострою потребою у поповненні збройних сил та сил оборони чиновники вже були вимушені почати у турбо-режимі з цим розбиратись. При цьому особи яким це було доручено явно з цим не справились, що призвело до появи такого явища в Україні як дика мобілізація.

Не дивлячись на пряму заборону використання збройних сил України та інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян, що закріплено у ст. 17 Конституції України, ця норма ігнорується, а винні особи не несуть жодної відповідальності за перевищення повноважень.

Навіть питання бронювання співробітників було намагання врегулювати тільки у січні 2023 року постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 в яку майже щомісячно вносяться зміни задля намагання зберегти стратегічні галузі та гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, яких просто хапають на вулицях та відправляють у частини або при оновленні документів не чекають наказів про їх бронювання та теж мобілізують.

Не дивлячись на цю постанову, деякі керівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК) ігнорують видані накази Міністерством економіки України, що погоджені Міністерством оборони України та мобілізують заброньованих, хоча за п.12 зазначеної постанови вони не наділені такими повноваженнями.

Врешті, замість налагодження цивілізованого підходу до питання мобілізації та військового обліку й притягнення винних осіб до відповідальності за повний провал у цій сфері, чиновники змінами до законодавства вирішили перекласти всю відповідальність на громадян України.

З 25 грудня минулого року ексголова Фонду державного майна України Рустем Умєров, якого призначили без профільної освіти на посаду Міністра оборони України та Прем’єр міністр України Денис Шмигаль почали вносити непідготовлені законопроекти, що регулюють питання військового обліку, мобілізації, звільнення з військової служби.

Врешті було прийнято законопроект №10449 від 30.01.2024 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, який набув чинності 18 травня і лише з 16 травня Кабінет міністрів України опублікував низку постанов, якими намагається врегулювати зазначені у Законі питання.

Постанова від 16.05.2024 № 557 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Постанова від 16.05.2024 № 558 Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

Постанова від 16.05.2024 № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа

Постанова від 16.05.2024 № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Постанова від 17.05.2024 № 562 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з окремих питань, пов’язаних із веденням військового обліку військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів

Постанова від 16.05.2024 № 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Постанова від 16.05.2024 № 564 Про затвердження положень про центри рекрутингу

Постанова від 17.05.2024 № 565 Про реалізацію експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном

Окремо варто звернути увагу і на намагання чиновників ввести військовий облік громадян України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та тих хто зараз перебуває за кордоном. Якогось пояснення цієї ініціативи взагалі немає, як немає і пояснення необхідності скасовувати обмежену придатність, яку просто назвали по іншому, а на ТЦК та військові частини покласти обов’язок направити всіх хто має обмежену придатність на переогляд до Військово-лікарських комісій.

Який сенс цих дій, незрозуміло. Щодо змін які приймались у турбо-режимі та постанов згаданих вище Кабінету міністрів України виникає багато питань не тільки з точки зору здорового глузду, але й з точки зору прав людини.

З одного боку зменшуючи кількість підстав для відстрочки від мобілізації та зокрема порушуючи права інвалідів, близьких чиї родичі загинули, додано цілу армію осіб, що давали присягу і які отримали за новими змінами відстрочку від мобілізації та бронювання, як то:

• помічники народних депутатів України;
• державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
• дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим (цих заборонили мобілізувати з березня 2022 року);
• судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Голова та інші члени Рахункової палати;
• військовозобов’язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції;
• військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (тобто навіть прибиральників забронювали).

Що стосується порушень прав людини та конституційних прав громадян України, то нові зміни значно обмежили права інвалідів 3 групи, більшість яких фактично втрачають можливість отримати допомогу від своїх чоловіків та дружин, постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 досить свавільно трактується і п.13 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, де не тільки факт наявності інвалідності 1 чи 2 групи вимагається, а ще й підтвердження догляду, що суперечить Закону та дублює п.9.

Крім того, виключення з військового обліку скасовано для осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, як до речі стала можлива для них і базова (строкова) військова служба.

Дуже цинічним з людської точки зору виглядає й виключення відстрочки для неповнорідних братів і сестер чиї близькі загинули при захисті України. Тобто мати, стративши сина від одного шлюбу, може втратити й іншого сина від іншого шлюбу.

Безуглівщина та веніславщина просто жахають.

Врешті, для захисту своїх прав, громадян потрібно звертатись до суду. Які б Закони в Україні не приймались, але варто пам’ятати, що основним Законом в Україні є конституція України. Відповідно до ст.ст. 22, 58 конституційні права не можуть бути звужені та не можуть погіршуватись заднім числом.

Драконівські штрафи, що були встановлені Законом України № 3696-IX від 09.05.2024 за ст.ст. 210, 210-1 та на задум ініціаторів ніби покращити військовий облік, яким не займались 30 років й примусити громадян України замість ТЦК, що отримали доступ до майже всіх можливих реєстрів, оновлювати дані самостійно, застосовані, на моє переконання не можуть бути.

В примітці до цих статей зазначено, що їх положення не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

А така можливість у них є і надана. Навіть надано право ці дані зберігати невідомо де за кордоном, що призвело до заборони використання додатку Резерв+ у багатьох країнах світу. До речі цей додаток Резерв+, який за повідомленням у ЗМУ фахівців, розроблено на базі шкільного щоденника нашвидкуруч, не є електронним кабінетом і не відомо яким чином там захищаються персональні дані, окрім нічим не підтверджених заяв чиновників.

Також, мені невідомі публічно оприлюдненні нормативні акти, які б давали можливість цьому додатку мати доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ЄДРПВР) та вносити туди якісь зміни чи наповнювати його. На моє переконання, такі дії чиновників несуть суттєву небезпеку національній безпеці України.

До речі, в Україні досі не існує жодного Закону, який би забороняв перетинати кордон, але співробітники Державної прикордонної служби України, ймовірно, виконуючи неофіційні розпорядження, грубо порушують права людини на вільне пересування та обмежують його без жодних підстав. Досі за це вони відповідальності не несуть, але від цього це не перестає бути порушенням.

В цілому, все що можна порадити, це оновити документи з’явившись до ЦНАПу чи ТЦК або через електронний кабінет (не плутати з застосунком Резерв+), а тим хто знаходиться за кордоном почекати окремої постанови, яка врегулює це питання.

У разі наявності документа про відстрочку, радив би звернутись особисто і подати його в ТЦК для її отримання.

В подальшому, не зволікати, у разі порушення права на відстрочку чи зловживання представниками ТЦК і порушенням прав громадян України та звертатись до суду й правоохоронних органів.

Не дивлячись на всі зловживання, безуглівщину та веніслащину, всі повинні пам’ятати, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Автор статті: Ростислав Кравець

Адвокат, голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери