Магічні 150. Чому ми не можемо підтримувати стосунки з більшим числом людей?

Теорія числа Данбара стверджує, що наше коло спілкування водночас не може перебільшувати 150 людей. Але чи працює це правило у добу соцмереж, розповідає bbc.com. Фото: bbc.com

Якщо колись вам відмовляли в романтичних стосунках, пропонуючи натомість бути друзями, ми могли відповісти поширеною фразою: "Дякую, друзів у мене достатньо".

Але чи дійсно люди мають обмежений емоційний ресурс, якого вистачає лише на певну кількість френдів?

Виявляється, що так. Ба більше, число людей, з якими ми здатні водночас підтримувати контакти, точно визначено і дорівнює 150.

Назвав його британський антрополог Робін Данбар.

Дослідження, які він проводив на приматах, показали, що існує пряма залежність між розміром мозку та кількістю особин, з якою здатні взаємодіяти ці тварини.

Данбар визначив цей коефіцієнт за допомогою нейровізуалізації та спостереження за поведінкою приматів у період залицянь. Вчений дійшов висновку, що неокортекс - ділянка мозку, що відповідає за пізнання та мову, - пов'язаний із розміром згуртованої соціальної групи.

Цей коефіцієнт також визначає складність соціальної системи певного виду.

Данбар та його колеги застосовували цей принцип і до людей.

Правило 150 залишається справедливим як для ранніх суспільств мисливців-збирачів, так і для сучасних офісів

Вони вивчили історичні, антропологічні та сучасні психологічні дані, що стосуються розміру груп, зокрема, до якої кількості зростає певна соціальна група, перш ніж вона розділиться або розпадеться.

Вчені виявили дивовижну стійкість навколо числа 150.

На думку Данбара та багатьох дослідників, на яких він вплинув, правило 150 залишається справедливим як для ранніх суспільств мисливців-збирачів, так і для сучасних угрупувань: офісів, комун, фабрик, житлових кемпінгів, військових організацій або англійських селищ XI століття чи навіть розсилок різдвяних вітань.

Збільште число понад 150, і мережа навряд чи проіснує довго або злагоджено.

Таблоид: Как понять, что пора уходить с насиженного места работы

Перше коло - це п'ять найближчих нам людей, наших коханих, останнє - півтори тисячі осіб, яких ми здатні лише впізнавати

В умовах урбанізації мешканці великих міст можуть уникнути відчуження та напруження, лише створюючи невеликі громади, квазіселища, всередині них.

Фото За теорією Данбара, люди здатні підтримувати стосунки приблизно зі 150 особами - чи то в ранніх суспільствах мисливців-збирачів, чи в сучасних офісах

Утім, число 150 - лише частина історії.

Гіпотеза соціального мозку складається й з інших чисел. Так, приміром, вузьке коло найближчих людей - наших коханих - може вміщати лише п'ять осіб.

Хороших друзів у нас може бути не більше 15, просто друзів - 50, важливих знайомих - 150, просто знайомих - 500. А півтори тисячі людей - це рівно стільки, скільки ми здатні впізнати.

Люди можуть мігрувати з однієї групи в іншу, але ідея полягає в тому, що для нових учасників має бути виділений простір.

Данбар не впевнений, чому всі ці шари чисел кратні п'яти, але зазначає, що "число п'ять є взагалі важливим для мавп, зокрема й людиноподібних.

Деякі американські соціальні мережі групуються по 290 осіб, а не 150

Ці числа, звичайно, доволі умовні. У екстравертів мережа буде ширшою, а стосунки більш поверхневі. Тоді як інтроверти зосереджені на меншому числі більш тісних стосунків.

Таблоид:Неписаные правила хулиганов советского времени (70-е - 80-е)

У жінок загалом буде трохи більше контактів у найближчих колах.

"У реальному житті ці кола визначає частота, з якою ви бачите певних людей, - пояснює Данбар. - Адже нам усім доводиться постійно вирішувати, скільки часу ми готові пожертвувати для тих чи інших стосунків".

Деякі організації серйозно прислухалися до цієї теорії. Наприклад, Шведська податкова адміністрація реструктуризувала свої офіси так, щоби кількість працівник у них не перебільшувала 150 осіб.

Звичайно, гіпотезу Данбара підтримують не усі. Дехто взагалі скептично ставиться до можливості отримати певне число соціальної взаємодії.

Наприклад, одна людина може бути достатньо багатою, щоб найняти помічників, які б частково керували стосунками, або делегувати частину емоційної праці іншим.

Люди з найбільшою кількістю зв'язків і є найбільш привілейованими

Як і в інших аспектах соціального життя, люди з найбільшою кількістю зв'язків і є найбільш привілейованими.

Число Данбара, схоже, є найбільш придатним для суспільств до сучасної доби або для груп із середнім рівнем доходу в сучасних західних суспільствах.

Але й їх змінює інтернет-культура.

А як щодо онлайн-френдів?

Однією із сучасних версій печерних посиденьок біля багаття є Slack, корпоративний месенджер , який виснажує завалених роботою працівників з 2013 року.

Одна з його користувачок, американська дизайнерка Карлі Айрес знайшла спосіб, як подолати перевантаження інформацією в месенджері.

Що менше ваша група спілкування у соцмережах, то краще стосунки в ній

Таблоид:7 простых вещей, которые делают отношения счастливыми

Вона створила групу для дизайнерів 100s Under 100 ("сотня в сотні"), яка поділяється на окремі канали, щойно вони починають розростатися.

Спостерігаючи за онлайн-спільнотами, Айрес погоджується, що число Данбара має сенс.

"Думаю, ми справді можемо утримувати в голові саме стільки інформації, саме стільки аватарів. Що більше ви когось узнаєте, то кращі ваші стосунки, але й число таких відносин є дійсно обмеженим", - каже вона.

Дедалі більше людей схиляються до того, що чим менше ваша група спілкування у соцмережах, то краще стосунки в ній.

Данбар і його колеги також провели дослідження у соцмережах.

Дослідники виявили, що якщо у людей є понад 150 друзів на Facebook або 150 підписників на Twitter, вони неминуче переміщаються у зовнішні кола контактів, ті 500-1500 осіб, з якими ви знайомі лише віддалено.

Для більшості людей близькі стосунки не можливі за межами числа 150, впевнений вчений.

Є пряма залежність між кількістю ваших знайомих і близькістю стосунків з ними

На думку дослідника, нефізичний характер стосунків в інтернеті не може замінити розмову віч-на-віч з усією невербальною інформацією, яка так важлива для спілкування.

Утім, власні дослідження Данбара свідчать і про відмінності між поколіннями. Люди віком від 18 до 24 років мають набагато більші соціальних контактів в інтернеті, ніж старше покоління віком від 55 років.

Таким чином потреба фізичного контакту в гіпотезі Данбара може менше стосуватися молодих людей, які ніколи не знали життя без інтернету. Адже для них віртуальні стосунки так само важливі, як і реальні.

Таблоид:Смартфон шпионит за вами. Как этому помешать?

Стаття є частиною серії BBC Future "Невидимі числа", в якій ми розповідатимемо про відсотки, коефіцієнти та рівняння, які несподіваним чином керують нашим повсякденним життям.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.